Проведення виграшних позик

Доходи на такі цінні папери виплачуються як виграші, що їх одержують окремі власники, за результатами регулярних тиражів. Цінні папери, на які не випали виграші, через певний час викуповуються за номіналом.

Види державних цінних паперів

Державні цінні папери класифікуються:

на ринкові, тобто ті, що вільно обертаються на ринку;

неринкові, які не переходять від одного власника до іншого.

Основні порівняльні характеристики державних ринкових і неринкових цінних паперів наведено в табл.3.2.

Державні ринкові цінні папери поділяються (за терміном обігу):

на короткострокові, що обертаються до 1 року;

середньострокові — до 10 років;

довгострокові — понад 10 років.

Державні ринкові цінні папери можуть мати похідні — так звані «стріпи» — від американського терміна «stripped trersury securities». Суть їх полягає у тому, що під ті державні цінні папери, які є власністю інституціональних інвесторів, останні випускають власні папери, забезпечені майбутніми доходами від державних боргових зобов’язань.

Класифікація державних неринкових цінних паперів показана на рис.3.3.