Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Досить критичне положення в країні склалося у комунальному господарстві. Сучасний стан водопровідно-каналізаційного господарства (далі - ВКГ) характеризується незадовільним технічним станом споруд, обладнання, недосконалістю структури управління галуззю та нормативно-правової бази для забезпечення її надійного і ефективного функціонування.
Рівень забезпеченості населення України централізованим водопостачанням та каналізацією за станом на 1 січня 2005 року визначається в таблиці
Забезпечено | ||||||
Тип населеного пункту | Всього в Україні (одиниць) | Водопостачанням | Каналізацією | |||
Кількість (одиниць) | % | Кількість (одиниць) | % | |||
Міста Селища міського типу Села | 19,5 | 93,7 3,1 | ||||
Четверта частина водопровідних очисних споруд і мереж (у вартісному виразі) фактично відпрацювала термін експлуатації, 22% мереж перебуває в аварійному стані. Скінчився термін експлуатації кожної п’ятої насосної станції. Фактично закінчився строк експлуатації половини насосних агрегатів, з яких 40% потребує заміни. Планово-попереджувальний ремонт виконується на 73%. Кількість аварій на водопровідних мережах України значно перевищує відповідний рівень у країнах Європи. У системах каналізації амортизовані 26% мереж і 7% насосних станцій, а також 48% насосних агрегатів, 46% з яких потребує заміни. Планово-попереджувальний ремонт виконується лише наполовину.
На сьогоднішній день у водойми скидається без попереднього очищення близько 250 м3/добу стічних вод.
Понад 1250 сільських населених пунктів забезпечується привізною питною водою.
Майже половина підземної води подається комунальними водопроводами з відхиленням від стандарту: має підвищену загальну жорсткість, підвищений вміст сухого залишку, заліза, марганцю, фтору, нітратів і аміачних сполук та інших показників.
Надходження у водні об’єкти значної кількості небезпечних і отруйних речовин, скидання міських та промислових стічних вод, зливових стоків із забудованих територій, промислових об`єктів та сільськогосподарських угідь, пошкодження на водопровідних (до 2 одиниць за рік на кілометр) та каналізаційних (до 0,3 одиниці за рік на кілометр) мережах значно погіршують екологічний стан джерел водопостачання. Обмежені технічні можливості в очищенні питної води і забезпеченні нею в достатній кількості населення Автономної Республіки Крим, Дніпропетровської, Донецької, Івано–Франківської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Херсонської та ряду інших областей, міста Севастополя призводять до небезпеки виникнення та поширення інфекційних захворювань.
Нині 344870 об`єктів комунального господарства підлягає обстеженню для визначення їх технічного стану. Непридатними для подальшої експлуатації визначено 900 об`єктів, з них 250 об`єктів та 4370 км інженерних мереж перебувають у вкрай загрозливому технічному стані.
На підприємствах Держнафтогазпрому є понад 15300 об`єктів, які підлягають обстеженню для визначення їх технічного стану. З цієї кількості визнано непридатними, а також такими, що перебувають у критичному стані – 7 об`єктів.
На підприємствах Мінвуглепрому є більше 49850 об`єктів, які також підлягають обстеженню. У процесі обстеження виявлено 380 об`єктів подальша експлуатація яких неможлива.
У системі Міністерства освіти виявлено 22 об`єкти, які також неможливо експлуатувати (учбові корпуси університетів, інститутів, ПТУ).
Сьогодні в Україні експлуатуються понад 17000 мостів. Майже всі вони не мають відповідного нагляду, їх стан не контролюється. На шляхах загального користування 34% мостів побудовані до 1961 року, хоча розрахунковий термін служби не перевищує 30 – 40 років.
Більш ніж 80% енергоблоків на теплових електричних станціях України вже відпрацювали свій розрахунковий ресурс, а 48% перевищили граничний ресурс 40–50 тис. км електромереж введені в експлуатацію до 1970 року і практично відпрацювали свій ресурс.
В Україні експлуатуються тільки в основних галузях промисловості понад 35 млн. тонн несучих металевих конструкцій і понад 259 млн. м3 залізобетонних конструкцій. Вони сконцентровані, насамперед, на об`єктах базових галузей: чорної металургії, вугледобувної, енергетичної, хімічної, нафтогазової, машинобудівної, суднобудівної. Конструкції мають значне фізичне зношення.
Такий стан з будівлями і спорудами, які введені в експлуатацію не тільки 50 – 70 років тому, але й за останні 10 – 20 років свідчить, що в їх утриманні немає належного порядку, відповідної системи, яка б забезпечувала кваліфіковану експлуатацію, інженерну діагностику їх стану, вчасного ремонту, реновації та попереджувала б аварії, забезпечуючи тим самим збереження народного надбання, безпеку, небажані порушення екологічного стану навколишнього природного середовища.
Як показують результати розслідувань аварій, основними причинами, що призводять до аварій на будівлях та спорудах в країні є: низька якість проектів і виконання робіт, порушення технологічної дисципліни, а також знос основних будівельних фондів, залучення в господарське використання значних територій зі складними інженерно – геологічними умовами, наявність на ринку будівельних послуг малокваліфікованих дослідницьких, проектних, будівельних структур, недосконалість нормативної бази, відсутність необхідних законів, недостатнього контролю з боку відповідних органів та інше.
Дата публикования: 2014-11-26; Прочитано: 550 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!