Організація транспортного обслуговування

Організація транспортного обслуговування підприємства – це система заходів, що забезпечує ефективну і раціональну організацію транспорту, вантажопотоків і праці транспортних робочих і направлена на виявлення та використання резервів в роботі транспортного господарства підприємства, а також на поліпшення його якісних показників.

Організація перевезень на підприємстві повинна передбачати стійкість розмірів і напрямів окремих вантажопотоків, а також організацію робіт за стабільними графіками і маршрутами.

Перевезення вантажів можуть бути разові, здійснювані по окремих (що не повторюються) вимогах-замовленнях; маршрутні, здійснювані по певних напрямках і розкладах. Проектована система маршрутів повинна повністю задовольняти вимогам основного виробництва, забезпечувати нормальне і рівномірне завантаження транспортних засобів, максимальне використання їх технічних характеристик (швидкість, потужність, вантажопідйомність) при мінімальних витратах.

Розрізняють дві основні системи маршрутів перевезень вантажів: маятникову і кільцеву.

Маятникова передбачає зв'язок між двома пунктами. При цьому можливі такі варіанти повернення транспорту:

- порожні – маятникові односторонній (а) і вільний (в);

- з вантажем (б) – двосторонній.

2 3 4

1 2 4 5 1

а) в) б)

Кільцева система припускає послідовну доставку вантажу від одного пункту до іншого з подальшим поверненням транспорту в початковий пункт

а) зростаючий вантажопотік (або складальний маршрут)

3 4

5

б) розвізний або падаючий вантажопотік

3 4

2

5

Система маршрутів вибирається залежно від структури вантажопотоків і територіального розташування обслуговуваних об'єктів підприємства. На підприємствах масового і крупносерійного виробництв, що мають технологічно зв'язані заготовчі, механічні, термічні, складальні та обробні цехи, доцільно застосовувати кільцеві маршрути, а на підприємствах з одиничним дрібносерійним виробництвами при невеликій кількості цехів – маятникові.

Складання плану роботи транспортного господарства починається з визначення загального об'єму перевезень і вантажообігу.

Для цього:

а) визначається планова номенклатура і кількість вантажів, що прибувають і відправляються по групах;

б) розраховуються внутрішньозаводські вантажопотоки між складськими, цеховими та іншими пунктами вантаження і вивантаження.

Виходячи з об'єму і структури планованого вантажообігу визначаються зовнішній і внутрішній вантажообіг, потреба в транспортних засобах по видах транспорту, об'єм навантажувально-розвантажувальних робіт з розбиттям на механізовані та ручні роботи, розраховується чисельність робочих, фонд заробітної плати та ін.

При плануванні зовнішнього вантажообігу в основу розрахунків кладуться плани матеріально-технічного постачання і збуту, а також звітні дані за останні роки про вивіз з підприємства відходів виробництва.

Внутрішній вантажообіг визначають за об'ємом міжцехових перевезень. У основу розрахунку кладуться плани виробництва підприємства і цехів і плани завезення в цехи сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива та інших засобів виробництва, а також плани вивозу готової продукції і відходів (табл.9.1).

Таблиця 9.1

Приклад шахової відомості внутрішнього вантажообігу

підприємства на 2008 рік, тонн

	Склад сировини	Цехи	Склад готової продукції	Всього
Ливар-ний	Заго-товч.	Меха-нічн.	Скла-дальн.
Склад сировини	*					-
Цехи:
Ливарний	-	*	-
Заготовчий	-	-	*			-
Механічний	-	-	-	*
Складальний	-	-	-	-	*
Склад готової продукції	-	-	-	-	-	*	-
Усього:	-

Робота внутрішньозаводського транспорту характеризується системою показників.

Кількісні показники: вантажообіг – кількість вантажів, що прибувають, відправляються і переміщується на території підприємства, за певний відрізок часу. Об'єм навантажувально-розвантажувальних робіт характеризується числом завантажених, вивантажених і перевантажених фізичних тонн і кількістю нормо-годин для виконання запланованого об'єму робіт.

Якісні показники:

а) швидкість руху машин, визначається технічною і експлуатаційною швидкістю транспортних машин. Під технічною швидкістю розуміється відношення довжини шляху до часу, витраченого безпосередньо на рух, а під експлуатаційною – відношення довжини шляху до всього часу на рейс з урахуванням простоїв машин на початкових, проміжних і кінцевих точках лінії;

б) використання вантажопідйомності машин. На вантажопідйомність впливає характер вантажу, вживана тара:

Кв = , (9.1)

де: Q - вага перевезеного вантажу; q - вантажопідйомність; m – число поїздок.

Час на один рейс (t) розраховується виходячи з відстані до місця призначення і назад, швидкості машини з вантажем і без вантажу і часу на вантаження і вивантаження.

t = + tп + tp (9.2)

Кількість транспортних засобів:

Аавт = , (9.3)

де: Аавт – кількість необхідних транспортних засобів; tрейса – час на один рейс, в годинах; Q - об'єм перевезень у тоннах; q - номінальна вантажопідйомність; Kв - коефіцієнт використання вантажопідйомності; Tробоч - робочий час транспорту протягом доби, в годинах

Авагонів = , (9.4)

де: Q – кількість вантажу, що перевозиться у вагонах за добу, тонн; tрейсу – час обороту складу за один повний рейс, годин.

tрейсу = Вп + 2Вх + Вр, (9.5)

де: Вп – час вантаження з урахуванням зважування, оформлення, маневрів; 2Вх – час руху в обох напрямах; Вр – час на розвантаження.

Атр. _ср-в = , (9.6)

де: Дорейс – кількість рейсів; Кз – коефіцієнт затримки вантажів (1,1 – 1,2); ή – коефіцієнт використання вантажопідйомності (0,7 – 0,85).

в) використання пробігу: Кпр = , (9.7)

де: L – шлях з вантажем; Lo – шлях без вантажу.

г) використання робочого часу.

Техніко-економічне планування роботи внутрішньозаводського транспорту полягає в розробці відповідного розділу плану розвитку підприємства «транстехплана», в якому встановлюються такі показники:

- об'єм перевезень;

- потреба в матеріалах;

- об'єм трудових витрат;

- витрати на транспортування вантажів (собівартість перевезення 1 т вантажу на відстань 1 км. – собівартість 1 т/км; собівартість машино-години роботи транспортного засобу; річні витрати на 1 т вантажообігу);

- об'єм вантажів на 1000 грн. товарної продукції;

- об'єм вантажів на 1 транспортного працівника;

- питома механізація транспортних і навантажувально-розвантажувальних робіт;

- питома вага транспортних робочих у загальній кількості допоміжних робочих;

- співвідношення транспортних і основних робочих;

- питома вага вартості транспортних засобів і засобів механізації навантажувально-розвантажувальних робіт у загальній вартості основних виробничих фондів і так далі.

Оперативне планування діяльності транспортного господарства полягає в розробці планів перевезень на коротші періоди (квартал, місяць, добу і зміну).

В умовах роботи за твердим графіком основним плановим документом є розклад руху транспортних засобів. При плануванні роботи транспорту по заявках оперативна робота здійснюється на основі змінно-добових планів.