Урок № 32

Тематичне тестування (тема: Дієприслівник). Різновиди читання (ознайомлювальне, вивчальне, вибіркове). Навчальне читання мовчки

Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань про дієприслівник як особливу форму дієслова та рівень сформованості мовних умінь і навичок; дати уявлення про різні види читання мовчки; формувати комунікативні вміння, зокрема вміння читання мовчки; розвивати увагу, пам’ять, удосконалювати навички самостійної роботи, вміння використовувати на практиці здобуті теоретичні знання.

Тип уроку: комбінований урок (перевірка й облік здобутих знань, умінь і навичок; вивчення нового матеріалу).

Обладнання: тестові завдання, текст для читання мовчки.

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Перевірка рівня засвоєних знань і вмінь про дієслово та правопис дієслів.

*Пояснення способів проведення перевірки знань та вмінь (інструктаж до проведення тестування).

*Проведення тестування.

*Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ТЕМАТИЧНОГО КОНТРОЛЮ (зразки)

1.Дієприслівник – це

а) самостійна частина мови;

б) особлива форма прислівника;

в) особлива форма дієслова.

Записати дієприслівник, поставити до нього питання (напр.: що зробивши? прочитавши).

2. Дієприслівник означає

а) ознаку предмета за дією;

б) ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета;

в) додаткову дію або стан.

Скласти (пригадати) й записати речення з дієприслівником, підкресливши його як член речення (напр.: Холодні вітри мчали полями, вривалися з розбігу в ліси і, покружлявши, знасилені падали в хащах. (Ю.Мушкетик.)

3. Дієприслівниковий зворот – це

а) дієприслівник разом із дієсловом-присудком, з яким він пов’язаний за змістом;

б) дієсприслівник разом із залежними від нього словами;

в) дієприслівник разом із граматичною основою речення.

Скласти (пригадати) й записати речення з дієприслівниковим зворотом (напр.: Ми, забуваючи істинну вартість речей, прем в ювелірні, немов дикуни із печер. (Б.Олійник.) Сад, нахиливши срібні віти, пісні пташині пригадав. (В.Сосюра.)

4. Дієприслівники доконаного виду утворюються за допомогою суфіксів

а) – учи (-ючи), -ачи (-ячи);

б) –вши, -ши;

в) – анн(ий), -янн(ий).

Утворити й записати дієприслівник доконаного виду від дієслова сказати (сказавши).

5.Не виділяється комами одиничний дієприслівник у реченні:

а) А сонце, захекавшись, потім зійшло. (Б.Олійник.);

б) Ми з тобою в часі розійшлися, а тепер, зустрівшись, не знайшлись. (Є.Гуцало.);

в) Б’ємось за виживання. Не мовчи! Чи можна виживати живучи? (Д.Павличко.)

Скласти (пригадати) й записати речення, у якому одиничний дієприслівник не виділяється комами (напр.: А вже старії люди йдуть охаючи на роботу. (Марко Вовчок.)

6.Разом із не пишуться такі дієприслівники:

а) не прочитавши, не встигаючи, не переймаючись;

б) невгаваючи, ненавидячи, нехтуючи;

в) не зрозумівши, не прийшовши, не знаючи.

Дієприслівник, що без не не вживається, ввести у речення (напр.: І до кохання я, незчувшися, доріс. (М.Рильський.) Нестямившись од щастя, вхопив хлопець зброю і почав її розглядати. (А.Кащенко.)

V. Вивчення нового матеріалу .

* Пояснення вчителя.

У процесі читання вирішуються різноманітні комунікативні завдання. Їх можна увиразнити за допомогою такої схеми:

одержати знання

Читають, щоб навчитися щось робити

одержати естетичну насолоду

Відповідно до цих комунікативних завдань реалізуються і різні види читання. Здебільшого виділяються три види читання: ознайомлювальне, вивчальне та вибіркове. Види читання можна показати за допомогою таблиці1:

Види читання	Що потрібно усвідомити	Характер читання
Ознайомлювальне	Чи варто це читати? Кому текст адресо вано? Який зміст кожного з розділів (абзаців) і тексту в цілому?	Швидке перегортання сторінок, читання заго­ловків; перегляд окремих фраг­ментів тексту, ознайомлення з ілюстраціями; читання анотоції, змісту видання.
Вивчальне	Яка тема та основна думка тексту? Що в тексті головне, друго рядне? Яку нову для читача інформацію містить текст?	Повільне, вдумливе читання тексту чи його частин; глибоке проникнення в його зміст; максимально повне осягнення нової інформації.
Вибіркове	Про що говориться в тексті? Яка інформа ція є корисною? У яких частинах (розді лах) тексту її вміще но?	Перегортання сторінок, швидке читання заголовків, змісту, окремих фрагментів тексту; повільне читання потрібних частин з метою вилучення потрібної інформації.

Ознайомлювальне читання застосовується для попереднього ознайомлення з книжкою (журналом, брошурою тощо). Мало хто володіє цим винятково важливим видом читання досконало. Переглянувши анотацію, передмову або зі змісту зрозумівши найбільш важливі положення видання, читач має отримати чітке уявлення про цінність та корисність книжки.

Вивчальне читання називають ще поглибленим, аналітичним, критичним, творчим. Для навчання цей вид читання вважається найдоцільнішим. У процесі читання учень не просто сприймає інформацію, він з’ясовує менш зрозумілі для нього фрагменти тексту, помічає сильні та слабкі місця у поясненнях, дає власне трактування поданим положенням та висновкам, ставлячись до прочитаного творчо й критично. Власне трактування, власний погляд на прочитане дають змогу краще запам’ятати сприйняте, підвищують рівень активності думки читача. До цього виду читання вдаються, опрацьовуючи принципово новий матеріал на незнайому або малознайому тему.

Вибіркове читання – швидке читання, у процесі якого читач ніби нічого не пропускає, проте фіксує увагу тільки на необхідних йому аспектах тексту. Такий вид читання здебільшого застосовують при повторному читанні книжки після попереднього її перегляду. Сторінки перегортають, доки не відшукають потрібне місце – його читають, застосовуючи іший вид читання – вивчальне (поглиблене).

Останнім часом називають ще один вид читання – сканування. Сама назва пояснює характер такого читання: швидкий перегляд тексту з метою пошуку певного слова, прізвища, факту.

Читач має навчитися свідомо вибирати певний вид читання залежно від комунікативного завдання, яке перед ним стоїть.

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Проведення навчального читання мовчки.

* Відповіді на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконані).