Контури кар'єрного поля: а – для пологих родовищ; б – для крутоспадних родовищ

Ділянка земної поверхні, що займається гірничим підприємством, називається земельним відводом. Його площа звичайно у багато разів перевищує площу кар'єрного поля та на крупних кар'єрах досягає кількох тисяч гектарів.

При значних розмірах виробленого простору порушується природна рівновага масиву гірничих порід, що оточують кар'єр. Це може привести до деформацій бокової поверхні кар'єру (оповзні і обвалення), до порушення нормального ведення гірничих робіт і до аварій. Щоб уникнути таких наслідків боковим поверхням кар'єру надають певний нахил, що забезпечує їх стійкість.

У зв'язку з цим виникає необхідність виїмки значних об'ємів пустих гірничих порід покриваючих і вміщуючих корисні копалини, які називаються розкривними або розкривом. Річні об'єми розкриву, переміщувані в сучасних кар'єрах, складають десятки мільйонів кубометрів і часто у багато разів перевищують об'єми корисних копалин, що добувається.

Корисні копалини і розкрив вивозяться з кар'єру на поверхню, причому корисна копалина перевозиться до місця переробки, складування або споживання, а розкривну породу складують успеціально відведеному місці, яке називають відвал. У сприятливих умовах залягання корисних копалин (наприклад при розробці горизонтального покладу КК) розкривні породи, відокремлені від масиву, можуть і не вивозитися з кар'єру, а розміщуватися в його виробленому просторі (внутрішній відвал).

Розробка масиву гірничих порід (розкриву і корисних копалин) у межах кар'єру проводиться горизонтальними або слабкопохилими шарами. Шари звичайно відпрацьовуються паралельно з деяким відставанням робіт в просторі і в часі на нижче лежачому шарі. Таким чином, бокова поверхня кар'єру набуває ступінчастої (уступної) форми.