Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення надзвичайної ситуації (НС) , правил поведінки та способів дій у цих умовах

Найбільш ефективним засобом зменшення шкоди та збитків, яких зазнають суспільство, держава і кожна окрема особа в результаті НС, є запобігання їх виникненню, а в разі виникнення – здійснення заходів, адекватних ситуації, що склалися.

Одним із головних заходів захисту населення від надзвичайних ситуацій є його своєчасне попередження про небезпеку, обстановку, яка склалася внаслідок її реалізації, а також інформування про порядок та правила поведінки в умовах НС.

Процес оповіщення населення обов’ язково супроводжується організацією оповіщення органів управління та відповідальних посадових осіб, які приймають рішення на проведення конкретних заходів щодо захисту населення, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в районах НС.

Процес оповіщення включає доведення в стислий термін до органів управління, посадових осіб та сил Єдиної системи цивільного захисту (ЄСЦЗ), а також населення на відповідній території завчасно встановлених сигналів, розпоряджень та інформації органів виконавчої влади та місцевого самоврядування відносно загроз та порядку поведінки в умовах, які склалися.

Відповідальність за організацію та практичне здійснення оповіщення несуть керівники органів виконавчої влади (начальники цивільного захисту) відповідного рівня.

В ЄСЦЗ України оповіщення населення передбачає спочатку, за будь-якого характеру небезпеки, включення електричних сирен, переривчастий звук яких означає єдиний сигнал небезпеки “Увага всім!” Почувши цей звук (сигнал), люди мають негайно включити наявні у них засоби прийому повної інформації – радіоточки, радіоприймачі та телевізори, щоб послухати інформаційне повідомлення про характер та масштаби загрози, а також рекомендації щодо найбільш доцільної поведінки в умовах, які склалися.

Системою оповіщення будь-якого рівня є організаційно-технічне об’єднання оперативно-чергових служб органів управління цивільного захисту, спеціальної апаратури управління та засобів оповіщення, а також каналів (ліній) зв’язку, які забезпечують передачу команд управління та мовної інформації у надзвичайних ситуаціях.

Системи централізованого оповіщення (СЦО) регіонального рівня є основною ланкою системи оповіщення в цілому. Саме з цього рівня планується організація централізованого оповіщення. Завдання СЦО регіонального рівня є оповіщення посадових осіб та сил місцевого та об’єктового рівня та їх посадових осіб, а також населення, яке проживає на території, на яку поширюється дія СЦО цього рівня. Передача сигналів та мовної інформації здійснюється по каналах зв’язку.

Вищі ланки СЦО регіонального рівня установлюються на робочих місцях оперативно-чергових служб територіальних органів управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій (МНС) за місцем їх постійного розташування та у позаміській зоні.

В територіальні СЦО включено лише райцентри, а для населення інших населених пунктів сільської місцевості оповіщення здійснюється, в основному, по мережі радіо та телебачення, сільській телефонній мережі, мобільними звукопідсилюючими засобами сил цивільного захисту, відділів внутрішніх справ та подвірним обходом.

Система оповіщення об’єктового рівня поділяються:

● локальні, які створюються на об’єктах підвищеної небезпеки (атомні електростанції, хімічно небезпечні об’єкти, гідроспоруди тощо);

● системи оповіщення, які створюються на інших об’єктах економіки, не віднесених до потенційно небезпечних.

			це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-спрямованих, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та ін. заходів, загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у НС або пом’якшення її можливих наслідків

Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 3.08.1998 р. затверджена Єдина державна система запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру і реагування на них (ЄДСЗНС). ЄДСЗНС включає в себе центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

ЄДСЗНС складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем і має чотири рівні6

● загальнодержавний;

● регіональний;

● місцевий;

● об’єктовий.

Кожний рівень ЄДСЗНС має координаційні та постійні органи управління щодо вирішення завдань у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від їх наслідків, систему повсякденного управління, сили і засоби, резерви матеріальних та фінансових ресурсів, системи зв’язку та інформаційного забезпечення.

До системи повсякденного управління ЄДСЗНС входять оснащені необхідними засобами зв’язку, оповіщення, збирання, аналізу і передачі інформації:

●центри управління в надзвичайних ситуаціях, оперативно- чергові служби уповноважених органів з питань НС та цивільного захисту населення усіх рівнів;

● диспетчерські служби центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, установ і організацій.