Кислотні властивості. Індукційний ефект

Із співставлення величин рК_a, наведених в табл.7, видно, що легкість відщеплення протона в оксокислотах зменьшується в ряду HClO₄>HClO₃>HClO₂>HClO. Правила, що характеризують силу оксокислот, сформульовані Л.Полінгом. Перше правило: величина першої константи дисоціації оксокислот (HO)_nXO_m визначається числом m кінцевих, негідроксильних атомів оксигену. Величину константи дисоціації pK₁ = = -lgK₁ для кислот (HO)_nXO_m можна оцінити за рівнянням рК₁ = 8-5m. Це правило якісно пояснюють так званим індукційнмм ефектом. Індукційний ефект полягає в тому, що більш електронегативний кінцевий (негідроксильний) атом оксигену відтягує на себе електронну густину від атома хлора. Атом хлора із збільшеним позитивним зарядом, в свою чергу, відтягує електрони від атома оксигена гідроксильної групи. Таким чином, кінцевий атом оксигену знижує електронну густину на зв’язку Н-О, ослаблює ї и, тим самим, збільшує легкість відщеплення протона молекулами води.

По мірі переходу від HClO до HClO₄ число кінцевих атомів оксигену і індукційний ефект збільшуються, а сила кислот, відповідно, зростає.

Друге правило Полінга стосується величин констант дисоціації багатоосновних кислот (HO)_nXO_m, де n> 1: послідовність констант дисоціації К₁, К₂, К₃, ј знаходяться у відношенні 1:10^-5:10^-10. Це правило є емпіричним, а зменшення величин констант дисоціації зумовлено зростанням заряду аніона.