Запам'ятайте: подібне розчиняється у подібному!

З дослідів за допомогою індикатору метилового оранжевого ви також дізналися, що аміак і хлороводень не лише розчинялися у воді, а й взаємодіяли з нею за таким механізмом:

Як видно з наведених рівнянь реакцій, взаємодія води з аміаком та хлороводнем відбувалася за донорно-акцепторним механізмом і сприяла утворенню іонів гідроксилу ОН^- й іонів гідроксонію Н₃О⁺ (водню). Наявність цих іонів й зумовила зміну забарвлення індикатору метилового оранжевого: він став рожевим у розчині хлороводню (кисле середовище) і жовтим — у розчині аміаку (лужне середовище).

Вода в цих реакціях виявляє різні властивості: по відношенню до аміаку — кислотні, а до хлороводню — основні. Отже, вода залежно від умов проявляє амфотерні властивості.

Таким чином, більшість водневих сполук неметалів мають кислотні властивості, їхні водні розчини — кислоти. Водні розчини відповідних сполук V групи становлять виняток, вони — луги.

Оскільки є як кислотні, так і основні водневі сполуки, то вони можуть реагувати між собою.

Усі розглянуті вище реакції мають практичне значення. Так, на розчиненні водневих сполук неметалів у воді засновано добування безкисневих кислот: галогеноводневих, сірководневої тощо, а також лугів — гідроксиду амонію (нашатирного спирту). Реакції між водневими сполуками з різними хімічними властивостями використовують для добування солей амонію, сульфідів тощо.

Водневі сполуки неметалів — сильні відновники завдяки негативному ступеню окиснення неметалічного елемента. Розглянемо деякі приклади:

Завдяки відновним властивостям сірководню й аміаку вони не накопичуються в природі у вільному стані (сірководень та аміак — токсичні сполуки). На відновних властивостях водневих сполук засноване їх використання в лабораторіях для добування деяких простих речовин, наприклад хлору (рівняння 4).

Таким чином, властивості водневих сполук неметалів залежать як від електронної будови молекул, так і від ступеня окиснення елемента неметалу.