А.В.Кондратьев 4 страница

Що є спільного у всіх рослин? (Відповіді учнів.)

2. Розповідь вчителя з елементами бесіди.

Всі рослини мають схожу будову. Кожна рослина складається з частин, які називаються органами. Кожен орган має свою назву: корінь, стебло, листок, квітка, плід з насінням.

Розглянемо таблицю «Органи рослин».

Корінь рослини. Він знаходиться у ґрунті. За допомогою кореня рос­лина живиться поживними речовинами.

Стебло. На ньому є листки, квіти, плоди. По стеблу поживні речовини рухаються до листків, квітів і плодів. Ці речовини підтримують життя рослин. Стебло може бути зеленого або коричневого кольору.

Листки, які найчастіше бувають зеленого кольору. Вони можуть бути гладенькі, шорсткі, округлі чи зазубрені.

Квітка. У кожної рослини вона різна за величиною, формою і коль- ором. За допомогою кольору квіти приваблюють до себе комах, які запилюють їх.

Плід. Запилена квітка перетворюється на плід.

Плоди також бувають різні за кольором і виглядом. Горіхи, яблу­ка, сливи — це плоди. За допомогою насіння з плодів рослин розмножу- ються.

(Розглянути рослини з гербарію і перелічити всі частини рослини.)

3. Практична робота.

Робота в парах.

Учні розглядають паростки квасолі, які вони пророщували вдома, роз- кладають їх у тому порядку, в якому вони розвивались з насінини. Потім за допомогою запитань одне одному називають всі інші частини квасолі, яких не побачили в досліді.

Учні разом з учителем розглядають дві гілочки однієї рослини. Одна

з них стояла у підфарбованій синькою воді, інша — у звичайній.

Що побачили?

Чому гілочка, що стояла у підфарбованій воді, стала всередині такого самого кольору, як вода? (Вода від кореня рухається по стеблу.) Це перший спосіб живлення.

Від кореня вода несе поживні речовини до інших коренів.

Другий спосіб живлення. Під дією сонячної енергії рослини самі утво-

рюють поживні речовини — цукор і крохмаль — у своїх листках із води й вуглекислого газу.

3. Робота з підручником.

Прочитати текст «Рослини — живі організми» і дати відповіді на за- питання.

Що ще утворюється в листках під дією світла? (Кисень. Рослини виділяють його з повітря.)

Коли рослини виділяють кисень?

Коли рослини вбирають кисень?

Якими органами дихають рослини?

(Розглянути в підручнику (С. 110) схему «Дихання рослин».)

Чи рухаються рослини? Наведіть приклади.

Які ознаки всього живого є у рослин?

V. Закріплення та осмислення знань

Доведіть, що рослини — частина живої природи.

Чому рослини не можуть жити без сонячного світла?

Доведіть, що рослини — джерело поживних речовин і кисню на Землі.

Гра «Так чи ні».

Корінь вбирає із ґрунту воду?

У плоді утворюються поживні речовини?

Насіння захищає плід від пошкоджень?

Стебло проводить воду від кореня до всіх органів?

З листя утворюється плід?

Білі горошини на зеленій стеблині. (Конвалія)

Сидить баба серед літа, у сто сорочок одіта. (Капуста)

Що то за голова, що лиш зуби й борода? (Часник)

Повна діжка жита, п'ятачком накрита. (Мак)

Висить шапличок, а в тім шапличку сімсот козаків. (Соняшник)

Гілки рогаті, плоди крилаті. (Клен)

Квітка гарна розквітає, а торкнешся — всіх кусає. (Троянда)

Має шкір сім, витискає сльози всім. (Цибуля)

— Поділіть рослини, розгадані у кросворді, на дві групи. Дайте на- зву кожній групі.

(Робота в парах. Взаємоперевірка.)

Узагальнення й систематизація знань

Робота з таблицею «Значення органів для рослин».

Цікавинки

Найкоротші стебла — у водяних плаваючих рослин.

Найбільші листки у нашій флорі — в лопуха.

Найменша квітка — у ряски безкореневої, що вкриває стоячі водой- ми,— не більше за головку голки.

Плоди хлібного дерева (Азія) сягають 1 м завдовжки, в діаметрі 0,5 м, масою до 20 кг.

Підсумок уроку. Оцінювання учнів

Домашнє завдання

Опрацювати статті підручника «Будова рослин», «Рослини — живі організми» (С. 107—110).

Як ви розумієте вислів «Берегти рослини — зберігати життя на Землі?»

Розгадайте кросворд «Рослини».

Робота в зошиті. Виконати завдання на С. 24.

УРОК 15

тема. дерева, кущі, трав'янисті рослини.

Якими бувають дерева, кущі, трав'янисті рослини

Мета: закріпити поняття дерево, кущ, трав'яниста рослина; роз- ширити поняття листяні дерева і кущі, хвойні дерева і кущі; сформува- ти поняття однорічна трав'яниста рослина, багаторічна трав'яниста рос­лина, вміння розрізняти дерева, кущі й трав'янисті рослини, хвойні і листяні дерева і кущі, однорічні, дворічні, багаторічні трав'янисті рос­лини; формувати вміння порівнювати, виділяти істотні ознаки, підводити об'єкт під поняття; виховувати самостійність, прагнення знаходити від- повіді на поставлені запитання, бережливе ставлення до рослин.

ХіД УРОКУ

Хвилинка спостережень

Який сьогодні день?

Чи помітили ви, які дерева ростуть біля школи?

Яка сьогодні погода?

Якими стали ранки?

Перевірка домашнього завдання

Питання до класу.

Які ознаки живого є у рослин?

Яку будову має рослина?

Чому рослини не можуть жити без сонячного світла?

Доведіть, що рослини — джерело поживних речовин і кисню на Землі.

Робота в групах «Корінь», «Лист», «Стебло», «Квітка», «Насіння». Чи­тання казки «Хто найголовніший» (див. додаток 1) у групах.

Кожен читає свою частинку тексту. Потім у групі обговорюють, при-

ходять до спільного рішення і підсумовують дискусію. Використати тех- нологію інтерактивного навчання «Акваріум». По черзі групи запрошу- ються до «Акваріуму» і доводять, яке значення має кожна частина рос­лини. Наприкінці зробити висновок:

Чому листя не може прожити без кореня?

Яке значення має квітка для рослини?

Чому насіння стверджує, що воно найголовніше?

А як ви думаєте, хто з них найголовніший? Чому?

Робота за карткою «Юні дослідники» (див. додаток 2).

Мотивація навчальної діяльності

1. Розгадування загадок.

♦ У зеленім кожушку,

Костяній сорочці,

Я росту собі в ліску,

Всім зірвати хочеться. (Ліщина)

Сережки я повісила — Тонесенькі такі—

радісно та весело Готуюсь до весни. (Береза)

Я найперша зацвітаю Синім цвітом серед гаю. Відгадайте, що за квітка. (Пролісок)

Відгадавши загадки, скажіть, чи можна об'єднати ці рослини в одну групу. Чому?

А на які групи можна поділити ці рослини? (Дерева, кущі, трави) 2. Гра «Продовжте речення». Кущі — це: калина,... Дерева — це: дуб,... Трав'янисті рослини — це: квіти,...

Повідомлення теми і мети уроку

Вивчення нового матеріалу

Робота з наочністю.

Знайдіть на малюнках дуб, клен, каштан, березу, яблуню. Визначте їх спільні ознаки. Як назвати цю групу рослин? (Дерева)

Знайдіть на малюнках аґрус, шипшину, бузок, ліщину, порівняйте їх. Чи можна об'єднати їх в одну групу? Яку? За якою ознакою?

Розгляньте на малюнках фіалку, конвалію, традесканцію, ромашку, по­дорожник. Як назвати групу рослин з м'яким соковитим стеблом?

Бесіда.

За якими істотними ознаками всі рослини поділяються на три гру­пи? (За стеблом)

Береза — дерево, а шипшина — кущ. Доведіть.

З'ясуйте, які дерева, кущі, трав'янисті рослини ростуть біля ва- шої школи.

Фізкультхвилинка

Робота з гербарієм.

Розгляньте гербарії рослин: клен, дуб, каштан, ялина, сосна, ялі- вець, береза. Поділіть їх за формою листка на дві групи.

Ігрупа: клен, дуб, каштан, береза.

група: ялина, сосна, ялівець.

Висновок: дерева першої групи — листяні; дерева другої групи — хвойні.

Бесіда-розповідь.

У листяних дерев листя кожної осені опадає, а у хвойних голочки тримаються по 2—3 роки й опадають одночасно. Тому всі хвойні дерева протягом року зелені.

Робота з підручником (С. 113—114).

Прочитайте, що таке однорічні та багаторічні рослини, які росли- ни до них належать.

Розгляньте малюнки і поясніть, чому горох — однорічна росли­на, морква — дворічна, мати-й-мачуха, пролісок, картопля — багаторіч­ні трав'янисті рослини.

Робота в зошиті (С. 25).

Розгляньте зображені рослини. Чим вони відрізняються одна від од­ної? Що в них спільного?

Розподіліть назви рослин за групами.

Творча робота (завдання 4).

Узагальнення й систематизація знань

Уівна подорож до лісу на поляни «Дерева», поляну «Кущі», поляну «Квіти». (Назвати дерева лісу і поділити їх на листяні і хвойні. На­звати кущі лісу і з'ясувати, чим вони відрізняються від дерев. Назва­ти квіти, сказати, яке в них стебло.)

Гра «Все в лісі співає».

Діти, які подорожували на поляну «Дерева», співають пісню «Бері- зонька».

Діти, які подорожували на поляну «Кущів», виконують пісню «Ка­лина».

Діти, які подорожували на поляну «Квіти», співають пісню «Синя квіточка».

Підсумок уроку. Оцінювання учнів

Домашнє завдання

Опрацювати статті підручника «Дерева, кущі, трав'янисті рослини», «Якими бувають дерева, кущі, трав'янисті рослини» (С. 111—114).

Виконати завдання в зошиті (С. 26).

додаток1

ХТО НАЙГОЛОВНІШИЙ?

Ось засперечалися якось частини рослини: хто з них найголовніший? Корінь. Я тут найголовніший! Я укріплюю рослину в ґрунті, я на- пуваю її водою і годую мінеральними солями. Та що рослини — я і лю­дей, і тварин годую! Та ще й лікую іноді. Буває, майстри з мене таку кра­су роблять, що і на міжнародні виставки потрапляю! Тільки те, що я пер­шим із насіння з'являюся, говорить про мою важливість!

Лист (заперечує). Подумаєш! Ти, корене, живеш у темряві, та ще й за мій рахунок. Це я готую рослині поживні речовини, уміло використо- вуючи сонячну енергію. Це я підказую людям, коли рослину треба полити, підгодувати, укрити. Можу я годувати, лікувати і тварин, і людей. Та й ди- хається поряд зі мною легко. А тебе, корене, я можу виростити і так.

Стебло (обурюється). Ой, які ж ви важливі! А що б ви без мене ро- били? Ні корінню без мене не жити, ні листю. Це ж мої тоненькі трубоч­ки-волокна пересилають поживні речовини і воду по усій рослині. Одні волокна живлення кореню передають, а інші — листу. З ранньої весни до самої зими працюю, не покладаючи рук. Трохи перепочину взимку, а з настанням тепла знов беруся до роботи. Піднімаю вгору гілля з лис- тям та розташовую так, щоб усі сонечко побачили.

Квітка (здивовано). Які ви наївні, сперечаєтеся, хто з вас найго­ловніший... Усе, що ви робите,— це все для мене! Не буде мене,— не буде й насіння, а не буде насіння — не буде й рослини! Усе, що ви здобули з ґрунту, повітря, води, світла,— все це піклування про мене. Буде квіт­ка — буде насіння, а отже, буде рослина.

Насіння. Ваші сперечання пусті.

Я — найголовніше! Усе, що ви взяли з ґрунту, повітря, води,— все це для мене, щоб я дозріло, дало життя новій рослині.

Із мене розвинеться і корінь, і стебло, і листя, і квіти, і плоди, і нове насіння!

додаток 2

Вчимося спостерігати і розказувати!

Завдання. Розкажіть, як відбувається ріст і розвиток рослини. Про­нумеруйте малюнки.

Юні дослідники

УРОК 16

Тема. Різноманітність рослин у природі

Мета: формувати уявлення про різноманітність рослинного сві­ту, про водорості; мохи, хвощі, папороті, хвойні рослини, квіткові рослини, уміння розрізняти окремі рослини цих груп, розуміти цін- ність їх у природі; виробляти уміння узагальнювати, робити виснов- ки, оцінювати результати діяльності (самооцінювання і взаємооціню- вання); виховувати взаємоповагу у спільній діяльності; здатність до самовираження кожного учня, прагнення пізнавати і шанувати тра- диції свого краю.

Обладнання: таблиці із зображенням рослин, предметні малюнки, гербарії, гра «Конкурс знавців дерев».

ХіД УРОКУ

I. Перевірка домашнього завдання

Групова робота. Гра «Мікрофон».

група. Назвіть дерева своєї місцевості.

група. Назвіть кущі своєї місцевості.

група. Запишіть назви трав'янистих рослин своєї місцевості.

група. «Експерти» узагальнюють відповіді учнів та оцінюють за до­помогою вчителя.

Конкурс «Знавці дерев».

Прочитайте назви дерев.

Переставте літери у клітинках так, щоб утворились назви дерен, лис­тя яких намальоване поруч.

Поділіть ці дерева на хвойні і листяні. 3. Виберіть з малюнків:

а) однорічні рослини (доведіть свою думку);

б) дворічні рослини (поясніть, чому ви так вважаєте);

в) багаторічні рослини (обґрунтуйте свою думку).

Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ми продовжимо мандрівку у царство рослин, побуваємо в річках і морях, в лісах і на болотах, познайомимося з розмаїттям рос­лин, що оточують нас усюди.

Повідомлення теми і завдань уроку

Актуалізація опорних знань учнів

Де можуть жити рослини?

Які рослини живуть у воді?

Які дерева утворюють хвойні ліси?

Які рослини красуються на наших клумбах?

Вивчення нового матеріалу

Розповідь з елементами бесіди.

Всі рослини поділяються на водорості, мохи, хвощі, папороті, хвой- ні та квіткові рослини.

1. Найпростші за будовою рослини — це водорості. Вони не мають справж- ніх органів.

Як ви думаєте, чому ці рослини так називаються? Де вони живуть? (Уводі) Де є вода? (У ставках, озерах, ріках, морях, океанах)

Водорості — мешканці води. Вони живуть у водоймах з прісною во­дою і в солоній воді морів і океанів. Водорості дуже різноманітні.

Чому ці рослини так називаються?

Де ви їх бачили?

Якого вони кольору? (Зеленого)

Зелені водорості живуть біля поверхні води. Від водоростей зале­жить і колір води в річці, в ставку. Про таку яскраво-зелену воду влітку кажуть, що вона «цвіте».

Як ви думаєте, як зелені водорості утворюють поживні речовини?

Хто використовує у воді кисень, який виділяють водорості?

Що виділяється при диханні рослин і тварин, які живуть у воді?

Хто живиться водоростями?

То яке ж значення мають водорості?

Водоростей у морях і океанах дуже багато. Вони постачають нашій планеті кисень, який виробляють у процесі живлення. Він розчиняється у воді, ним дихають всі рослини і тварини водойм, а також виділяється у повітря, і ним дихають усі живі організми.

У морі росте морська трава зоспера, яку використовують на корм ху- добі. З інших водоростей виготовляють консерви. До речі, без водорос­тей, тобто виробленого з них порошку, не можна виготовити ні марме­ладу, ні зефіру.

Морська капуста використовується в їжу і є цінною в умовах підви- щеної радіації. Із бурих водоростей виробляють ліки: йод, бром.

(Розглянути малюнки водоростей (С. 116). Розподілити їх на зелені, бурі, червоні.)

Друга група рослин — мохи. Мохи — невеличкі рослини, що підносять- ся лише на кілька сантиметрів над землею або стеляться по її повер- хні. А витривалість у них дивовижна. Мохи витримують висушуван- ня навіть протягом кількох років, швидко оживаючи при зволоженні. Разом з тим вони спроможні переносити і довготривале затоплення, і значні температурні коливання.

Розглядаючи на таблиці водорості зозулин льон і сфагнум, ви помі- тили, які органи в них відсутні? (Корінь, квітки)

Як розмножуються водорості, прочитаємо в підручнику на С.116.

Замість плодів і насіння на верхівці стебла мохів є коробочка, в якій утворюються дрібні коричневі спори. Коли вони дозрівають, то висипаються з коробочок, потрапляючи на вологий ґрунт, проростають й утворюють нові рослини.

Третя група рослин — хвощі й папороті, багаторічні трав'янисті рос- лини, які походять від давніх велетенських хвощів і папоротей, що росли на Землі мільйони років тому.

Розглянемо гербарій хвощів та папоротей чоловічих. Які органи в них відсутні? (Квітки, плоди)

Як же вони розмножуються? (Кореневищами)

Хвощі і папороті ростуть по всій території України в листяних і в мішаних лісах, на узліссі або біля водойм. На полях, де живуть хвощі, ґрунт потребує вапнування.

Кореневище деяких папоротей застосовують у пивоварні для виготов- лення клею. Листя папороті використовують як підстилку худобі. Якість гною значно поліпшується, якщо він містить багато калію. Ще викорис­товують папороті у медицині (ліки від кашлю, глистів, золотухи).

Четверта група рослин — хвойні рослини.

Гра «Незакінчені речення» (використовуючи мікрофон)

Сосна, ялина, модрина — це...

Тис ягідний, ялівець звичайний — це...

У хвойних рослин листки...

Хвоя опадає з...

Насіння у хвойних рослин утворюється...

♦Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що...

Найвище дерево у світі — секвойя вічнозелена — росте в США і має висоту 110,33 м. В одній старій секвої індійці прорубали отвір — дев'ятиметровий тунель, яким могла б проїхати вантажівка. На ній у свя­та грав невеликий оркестр і кружляло до 15 пар. А по краях площадки вистачало місця для 20 глядачів.

Хвоя всіх хвойних рослин містить багато вітаміну C, який допомагає запобігти цинзі та іншим хворобам. 5. П'ята група рослин — це квіткові рослини. Цей відділ охоплює близь­ко 300 тисяч видів. Представники цього виду поширені майже скрізь на земній кулі. Близько шостої частини суші вкривають ліси. Велику площу займають також степи, савани, луки, поля культурних рослин. Живуть квіткові рослини як у прісних водоймах, так і в морях і оке­анах. Таким чином, квіткові рослини займають панівне становище. Всі квіткові рослини мають корінь, стебло, листки, квітки, плоди з насінням. Серед квіткових рослин є дерева, кущі, трав'янисті рослини. Вони використовують енергію сонця, поживні речовини ґрунту, повітря і воду, перетворюючи їх у вуглеводи (крохмаль, цукри), білки, жири тощо. А ці органічні продукти споживають тварини і люди. Квіт­кові рослини у великій різноманітності впливають на клімат Зем­лі, на газообмін в атмосфері, зокрема виділяють кисень, необхідний для життя. «Мозковий штурм».

Для чого ще використовують квіткові рослини? (Продукти харчу­вання, сировина для промислового виробництва...)

На завершення обговорити та оцінити запропоновані ідеї.

Про розмноження квіткових рослин ми поговоримо на наступ- ному уроці.

Робота з підручником

Читання статті «Квіткові рослини» (С. 119—120).

Розгляд і аналіз ілюстрацій.

Поміркуйте, чим відрізняються квіткові рослини від рослин, які ви вивчили.

Робота в зошиті (С. 26—27)

Підсумок уроку. Оцінювання учнів

Домашнє завдання

Опрацювати статті (С. 115—120), дати відповіді на запитання.

УРОК 17

Тема. Розмноження квіткових рослин.

Як виростити нову рослину з насінини.

Як виростити нову рослину без насіння

Мета: формувати уявлення про розмноження квіткових рослин, умо­ви проростання насіння (тепло, вода, повітря), умови росту і розвитку рослин (тепло, вода, повітря, світло), про способи розмноження рослин іншими органами — листком, частинами стебла, кореневими паростка- ми; вміння пророщувати насіння, вирощувати рослини з насіння, роз- множувати кімнатні рослини різними способами; формувати вміння бачити проблему і формулювати її у формі запитання, цілеспрямовано сприймати об'єкт або його частину, узагальнювати сприйняття; вихову- вати спостережливість під час спільної діяльності (виконання довготри- валих дослідів).

Обладнання: гербарії та малюнки квіткових рослин; колекції плодів і насіння, таблиці, фотознімки, репродукції картин, колекція «Комахи- запилювачі».

ХіД УРОКУ

Перевірка домашнього завдання

— На які групи вчені розподілили всі рослини на Землі?

Чому водорості вважаються найпростішими за будовою?

Чому вони так називаються?

Які органи вже є у наступної групи — мохів?

Чому хвойні рослини називають вічнозеленими?

Гра «Що зайве?» (виділити зайві рослини).

Ялина, сосна, дуб, ялівець, модрина.

Яблуня, калина, айстра, фіалка, папороть.

Каштан, береза, липа, осика, верба, ялиця, сосна.

— Чим мохи відрізняються від водоростей?

Яких органів не мають мохи?

До якої групи трав'янистих рослин належать хвощі й папороті?

Як вони розмножуються?

Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ми з вами будемо вивчати найбільш поширену на Землі, найбільшу за кількістю видів, найбільш красиву групу рослин. До того ж, вони мають велике практичне значення в житті людей.

Що це за рослини, ви дізнаєтеся, коли відгадаєте кросворд.

к

в

т

к

в

Стала на поляні

В жовтім сарафані. Підросте — всміхнеться, Для вітрів вбереться В платтячко біленьке, Пишне та легеньке. (Кульбаба)

Із зеленої сорочки, Що зітхав весною гай, Білі дивляться дзвіночки.

Як зовуть їх, відгадай! (Конвалії)

У зеленім кожушку Костяній сорочці Я росту собі в ліску,

Всім зірвати хочеться! (Ліщина)

Навесні цвітуть мої свічі, Заглядають сонцю в вічі, А під осінь ті свічки

Вдягнуть з голок кожушки. (Каштан)

На сонечко схожий І сонце я люблю,

За сонцем повертаю Голівоньку свою. (Соняшник)

Під лопухом зелене яйце з хвостом. (Огірок)

В земляній сиджу коморі, а коса моя надворі. (Морква)

Я найперша зацвітаю Синім цвітом серед гаю. Відгадай, що за рослина? (Пролісок)

о

— Отже, які рослини будемо вивчати на уроці? (Квіткові)

Повідомлення теми і мети уроку

Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь вчителя з елементами бесіди.

Сьогодні продовжимо вивчення рослин. Рослини поширені всю­ди — в усіх кліматичних зонах, на всіх континентах, і живуть вони в різ- них умовах. Квіткові рослини у своїй великій різноманітності вплива- ють на клімат Землі, на газообмін в атмосфері. Як ви думаєте, чому? Що вони виділяють? (Кисень) Звідки взялася така велика кількість рослин? Із чого вони виростають?

Як розмножуються квіткові рослини, ми дізнаємося сьогодні на уроці. Органом розмноження квіткових рослин є квітка. Плід з насін- ням утворюється з квітки лише після запилення пилком. Як це відбу- вається в природі?

Давайте з вами заплющимо очі і помандруємо на лісову поляну, у сад, на луг. Там світить яскраве сонечко, цвітуть дерева, квіти. Повіває легенький вітерець, який лоскоче обличчя. Хто весело літає над росли- нами? (Бджоли, комахи, метелики, джмелі)

Так. Це різні комахи збирають із квіток солодкий сік — нектар. Крім нектару, у квіток є пилок. Коли комаха сідає на квітку, пилок по- трапляє на її тіло. Комаха перелітає до іншої квітки і переносить на неї пилок. Так відбувається запилення. Бджіл, метеликів, джмелів назива­ють комахами-запилювачами.

Але не всі квіти яскраві, великі і мають запах. Тому багато квітів за- пилюються вітром. Вітер переносить жовтий пилок над посівами пше- ниці, вівса... Вітром запилюються і дерева: дуб, вільха, береза. Плоди за- хищають насіння.

Давайте розглянемо колекції плодів і насіння.

Гра «Розпізнай плід і насіння»

На що схожі плоди клена, ясена? (На крильця. Вони переносять- ся вітром.)

А як розповсюджуються плоди горобини, калини, обліпихи? Вони ж такі привабливі! (Птахами)

Плоди і насіння рослин дуже різноманітні. Вони можуть бути ве­ликими і твердими, як у горіха, дрібними і легкими, наче порошинки, як у тополі. Великі й соковиті плоди ростуть на наших яблунях і грушах. Вони дуже поживні й багаті на вітаміни, а тому їх охоче поїдають як люди, так і птахи та звірі. Насіння не пошкоджується в них у шлунку. Потрап- ляючи разом з послідом у ґрунт, воно проростає.

Отже, давайте проведемо вікторину.

Для чого рослині квітка?

Що з неї утворюється?

Чому після дощової весни урожай яблук, слив, груш невисокий?

Як запилюються рослини?

Як допомогти пернатим друзям взимку?

Слухання вірша з екрана телевізора «Крилате насіння».

Кружляє над нами Насіння крилате, Радіє насіння, Що вміє літати. Це клени високі З осінньої гілки Синів проводжають В далеку мандрівку. І згадують сумно Дерева бувалі: Колись і вони Над землею літали. — Ми знову знялись би, Як наше насіння, Та роки не ті, І тримає коріння. Кружляє у небі Насіння крилате, Радіє насіння, Що вміє літати. Одна насінина З кленової крони Довірливо сіла Мені на долоню. І каже: — Я довго Блукала над містом, Але на асфальт Не наважилась сісти. Благаю, мій друже, Якщо це не важко, Візьми й посади мене В землю, будь ласка. Я виросту кленом У нашому краї І листом зеленим Тебе привітаю.

Технології інтерактивного навчання «Мікрофон», «Мозковий штурм».

Чому насінина не наважилась сісти на асфальт?

Які умови потрібні насінині для проростання, для росту і розвит- ку рослин?

Практична робота.

Розгляд насінини квасолі.

Демонстрація дослідів, описаних у підручнику (С. 122) учнями, які утворили три групи «Паросток», «Тепло», «Повітря» у вигляді

прес-конференції. (Завдання для дослідів учні отримали заздалегідь.

Спостерігали за проростанням насіння.)

Чому не проросло насіння у холодному місці? (Бо для проростан- ня насіння потрібне тепло.)

Чому не проросло насіння квасолі, коли воно було залите водою? (Не було повітря.)

Чи проросло насіння, коли воно було покладене на зволожену тка­нину, накрите такою самою тканиною і поставлене у тепле місце? Чому? (Було тепло, повітря і вода.)

Обговоривши інформацію, експерти оцінюють результати дослідів, і учасники доходять висновку: для проростання насіння потрібні такі умови: вода, тепло, повітря.

Фізкультхвилинка 5. Демонстрація дослідів, описаних у підручнику (С. 123) і проведених

учнями-дослідниками в живому куточку за один-два тижні у супро-

воді бесіди, яку організували журналісти (за допомогою вчителя).

Чому пожовтіла і зів'яла рослина, яку не поливали? Яка ж умова необхідна для росту рослин? (Вода)

Чому паросток, який був накритий склянкою, має поганий вигляд? (Не вистачало повітря)

Чому загинув паросток, коли його поставили в холодильник? (Не було тепла)

Подивіться записи на дошці і зробіть висновок, які загальні умо- ви потрібні для проростання насіння і для подальшого росту і розвитку рослин. (Вода, повітря, тепло)

Якого кольору стало листя паростка квасолі, який стояв у темній шафі, хоча там йому було тепло, його поливали й у шафі є повітря? (Жов- того)

Яка ж четверта умова життя рослин? (Світло)

Подивіться на останні досліди і зробіть висновок, чим відрізняєть- ся паросток квасолі, який посадили у прожарений промитий пісок, від паростка, який росте у звичайному ґрунті. Чому він такий слабкий, від- стає в рості, хоча їх обох поливали, розпушували ґрунт і пісок, трима- ли на світлі?

Яка ж п'ята умова необхідна для життя рослин?

Пригадайте, що рослини беруть з ґрунту.

Експерти роблять загальні висновки з усіх дослідів, які умови потріб­ні для росту і розвитку рослин. Записують на дошці: тепло, світло, вода, повітря, поживні речовини.

6. Як виростити нову рослину без насіння?

Розповідь вчителя з елементами бесіди з використанням гербарію.

Робота з підручником за завданнями.

Прочитайте в тексті (С. 124), які рослини розмножуються бульбами, цибулинами, кореневищами, як розмножується малина;

Розгляньте малюнок (С. 125), перелічіть способи розмноження рос­лин; з'ясуйте, яка садова рослина розмножується відводками.

Робота з таблицею «Розмноження рослин».

Закріплення вивченого матеріалу Гра «Назвіть зайве слово»

Бульбами розмножуються картопля, горох, цибулина, мак, про- лісок, тюльпан.

Стеблом розмножуються верба, смородина, нарцис, аґрус.

Насінням розмножуються огірок, кріп, цибуля, горох, малина, су- ниця,абрикос.

Робота в зошиті (С. 27—28)

Підсумок уроку Продовжте речення.

Органом розмноження квіткових рослин є...

Запилення відбувається за допомогою...

Щоб рослина добре росла й розвивалася, їй потрібні...

Домашнє завдання

Опрацювати статті підручника (С. 120—125), читати і переказувати, відповідати на запитання.

Виростити нову кімнатну рослину за допомогою одного із способів, що вивчали сьогодні.

УРОК 18

Тема. Довкілля рослин.

Як рослини пристосувалися до різних умов життя

Мета: формувати елементарні поняття про довкілля рослини, необхід­ні умови росту і розвитку рослини; уявлення про окремі ознаки присто- сування рослин до спеки, нестачі вологи, світла, надміру вологи; вміння розрізняти ознаки пристосування окремих рослин до різних умови жит- тя; виробляти вміння цілеспрямовано сприймати ознаки об'єктів приро­ди, встановлювати функціональні зв'язки будова — функція у природі; виховувати спостережливість, допитливість, прагнення пояснити сприй- няття в природі, доводити свою думку.