Рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням" кореспондує 5 страница

Проте, при проведенні інвентаризації власного капіталу виникають проблеми пов’язані з відсутністю науково обґрунтованої методики проведення інвентаризації власного капіталу.

До об’єктів, які підлягають інвентаризації, включаються господарські засоби та їх джерела, що фактично відповідає активу і пасиву балансу [15, 16, 17]. Отже, власний капітал та його складові є об’єктом інвентаризації.

Питання порядку проведення інвентаризації визначені Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно – матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11 серпня 1994 року

Об’єкти інвентаризації власного капіталу:

1.Формування та зміни статутного(пайового) капіталу;

2. Формування та використання додаткового, резервного, вилученого та неоплаченого капіталу, а також нерозподіленого прибутку (непокритого збитку)

3. Записи в регістрах обліку та звітності Залежно від об'єктів інвентаризації методика її проведення змінюється. Для проведення інвентаризації на підприємстві створюють інвентаризаційну комісію у складі Голови та членів комісії. Ця комісія відповідає за своєчасну і якісну інвентаризацію, виявляє та підраховує в натурі (зважуванням або обмірюванням) фактичну наявність цінностей, які перевіряються. Результати інвентаризації записують до інвентаризаційного опису встановленої форми Інвентаризація власного капіталу має свої особливості і полягає у підтвердженні сальдо по аналітичному обліку за кожним учасником або засновником, а також обґрунтованості розміру окремих його складових.

Тобто, при інвентаризації виявляються по відповідних документах залишки на

таких рахунках, встановлюються терміни зобов’язань підприємства перед власниками, реальність часток засновників в статутному капіталі.

Достовірність записів на рахунках 40 "Статутний капітал" та 46 "Неоплачений капітал" підтверджують первинними документи (прибутковими касовими ордерами, виписками банку, накладними, актами приймання–передачі та інші). На кінець звітного року перевіряють розмір статутного капіталу, з метою контролю правильності оцінки і відображення вобліку операцій зменшення або збільшення статутного капіталу, а також визначають вартість чистих активів, звіряючи з величенною статутного капіталу.

Одночасно з статутним капіталом звіряють і неоплачений, який відображає заборгованість власників (учасників) із внесків до статутного капіталу. Перевіряють правомірність, правильність та своєчасність відображення в бухгалтерському обліку неоплаченого капіталу та його погашення

При інвентаризації додаткового капіталу перевіряють:

1. Правильність розрахунку суми дооцінки (уцінки) майна і відображення її на рахунках бухгалтерського обліку.

2. Правильність визначення величини збільшення (зменшення) зносу по переоцінених основних засобах і її відображення в облікових регістрах.

3. Правильність розрахунку емісійного доходу і його відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

4. Повноту оприбуткування безоплатно одержаних необоротних активів.

При інвентаризації резервного капіталу перевіряють дотримання передбаченого статутом розміру правомірності використання коштів резервного капіталу, а також дотримання передбаченого законодавством розміру щорічних відрахувань до резервного капіталу, порядку відображення операцій на бухгалтерських рахунках.

При інвентаризації нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) перевіряють достовірність розрахунку і відображення на рахунках бухгалтерського обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) звітного року, минулих років, а також правильність відображення в бухгалтерському обліку і звітності помилок, допущених у минулих роках.

Інвентаризація вилученого капіталу передбачає перевірку правомірності викупу, продажу та анулювання акцій, правильності їх оцінки та відображення в обліку, реєстрі акціонерів та звітності.

Контрольні питання за темою:

1. Дайте визначення власного капіталу.

2. Яким чином формується статутний капітал на різних підприємствах?

3. Дайте характеристику рахку 40 «Статуний капітал»

4. Дайте визначення всім елементам власного капіталу.

5. З якою метою створюється резервний капітал?

6. Якві види акцій ви знаєте, охарактеризуйте кожен з цих видів.

7. Яким чином прозподіляється прибуток підприємства?

8. Основні задачі інвентаризації власного капіталу

9. Особливості перевірки резервного, статутного, вилученого та неоплаченого капіталів.

Тема 6.2 «Фінансова звітність підприємства»

1. Визначення фінансової звітності та її елементи

2. Призначення Балансу та його структура. Визнання та зміст активу і пасиву балансу.

3. Методика складання Звіту про фінансові результати

4. Методика складання Звіту про власний капітал

5. Методика складання Звіту про рух грошових коштів

6. Методика складання Приміток до фінансової звітності (на самостійне вивчення)

1. Визначення фінансової звітності та її елементи

Фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результатах діяльності і рух грошових коштів підприємства за період.

Елементи фінансових звітів, що пов’язані з:

– визначенням фін. стану:

1. активи – ресурси, використання яких призведе у майбутньому до отримання економічних вигод.

2. зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої у майбутньому приведе до зменшення активів.

3. власний капітал – частина в активах, що залишається після вирахування зобов’язань підприємства.

– з оцінкою фін. результатів діяльності:

4. доходи – збільшення економічних у вигляді надходжень активів або зменшення його зобов’язань, які приводять до зростання власного капіталу.

5. витрати – зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу.

6. стаття – виступає елементом, якщо існує ймовірність надходження або вибуття економічних вигід, пов’язаних з цією статтею. Наприклад „Дебіторська заборгованість” – якщо існує ймовірність її погашення, то вона виступає доходами, а якщо дебіторів дуже багато і ймовірність погашення мала, нульова – то вони визнаються витратами.

Звітний період – це календарний рік,

1) не менше 12 місяців і не більше 15 місяців – для новоствореного підприємства,

2) з початку звітного року до дати прийняття рішення про ліквідацію – для ліквідованих підприємств.

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, П(С)БО 1 вимагає наявність у ній даних про:

– підприємство;

– дату звітності та звітний період;

– валюту звітності та одиницю її виміру;

– відповідні показники (статті) за звітний та попередній періоди;

– облікову політику підприємства та її зміни;

– аналітичну інформацію щодо статей фінансових звітів;

– консолідацію фінансових звітів;

– рипинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;

– обмеження щодо володіння активами;

– участь у спільних підприємствах;

– виявлені помилки та пов'язані з ними коригування;

– переоцінку статей фінансових звітів;

– іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними П(С)БО.

Річна фінансова звітність складається з 5 основних форм:

1) Баланс (форма 1)

2) Звіт про фінансові результати (форма 2),

3) Звіт про рух грошових коштів (форма 3),

4) Звіт про власний капвтал (форма 4),

5) Приміток до фінансової звітності (форма 5),

6) Додатку до Приміток до річно фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма 6).ю

Поточна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного періоду в складі Балансу та Звіту про фінансові результати.

Методика складання та орядок надання фінансових звітів регламентується національними положеннями:

– П (С) № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»,

– П (С) № 2 «Баланс»,

– П(С) № 3 «Звіт про фінансові результати»,

– П (С) № 4 «Звіт про власний капітал»,

– П (С) № 5 «Звіт про рух грошових кроштів»,

– П (С) № 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»

– П (С) № 17 «Податок на прибуток»,

– П (С) № 20 «Консолідована фінансова звітність»,

– П (С) № 22 «Вплив інфляції»,

– П (С) № 25 «Звіт суб’єкта малого підприємництва»,

– П (С) № 29 «Фінансова звітність за сегментами»,

Формування фінансової звітності відбувається в такій послідовності:

1) проведення інвентаризації активів і зобов’язань та відображення її результатів на рахунках бух обліку,

2) співставлення підсумків аналітичного та синтетичного обліку, закриття рахунків доходів та витрат, виявлення фінансових результатів діяльності,

3) визначеня залишків по балансовим рахункам, формування Головної книги,

4) Заповнення звітних форм, перевірка узгодженості з показників,

5) Розкриття подій, що відбулися після дати балансу,

6) Затвердження фінансової звітності та представлення її користувачам.

Фінансова звітність підприємства надається: органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам (за їх вимогою), власникам, органам виконавчої влади(за законодавством).

Строки здачі звітності визначаються Кабміном України. Терміни здачі балансу: річного – не пізніше20 лютого наступного року, квартального – не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітнім кварталом

2. Призначення Балансу та його структура. Визнання та зміст активу і пасиву балансу.

Зміст, форма та порядок складання балансу визначається Положенням (стандартом) № 2 „Баланс”.

Визнання статей балансу:

1) актив відображається в балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням.

2) Зобов’язання відображається в балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена і існує ймовірність зменшення економічних вигод в майбутньому внаслідок його погашення.

3) Власний капітал відображається в балансі одночасно з з відображенням активів і зобов’язань, які приводять до його зміни.

Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдив неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну.

Баланс дає можливість визначити склад та структуру майна підприємства ліквідність та оборотність оборотних засобів, наявність власного та запо ного капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості та інших показників. Отримання такої інформації є необхідною умовою для І няття обґрунтованих управлінських рішень, а також для оцінки ефектив майбутніх вкладень капіталу та ступеня фінансових ризиків.

Бухгалтерський Баланс складається на основі бухгалтерських записів підтверджені відповідними первинними документами. Перед складанням баланлансу необхідно звірити дані на аналітичних рахунках з даними на відповідних синтетичних рахунках – звіряються початкові та кінцеві сальдо та обороті звітний період.

З метою зіставності фінансових звітів різних періодів у Балансі наводиться інформація на початок та на кінець звітного періоду. Дані на початок переносяться в Баланс з попереднього річного звіту, а дані за кінець звітного періоду – переносять в Баланси з Головної книги, у якій згруповані дані по ного періоду.

Статті Балансу повинні бути узгодженими та дорівнювати залишкам на аналітичних та синтетичних рахунках у Головній книзі на кінець звітного періоду.

Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Звітним періодом для складання Балансу, як і всієї фінансової звітності, лендарний рік. Проміжна звітність (місячна, квартальна) складається нар ючим підсумком з початку звітного року.

Необхідно пам'ятати, що згортання статей активів та зобов'язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО.

Розділи активу балансу:

1) необоротні активи,

2) оборотні активи,

3) витрати майбутніх періодів,

4) необоротні активи та групи їх вибуття (286 рахунок)

Необоротний актив та група вибуття визнаються утримуваними для продажу у разі, якщо:

– економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;

– вони готові до продажу у їх теперішньому стані;

– їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу;

– умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;

– здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема якщо керівництвом підприємства підготовлено відповідний план або укладено твердий контракт про продаж, здійснюється їх активна пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.

Період завершення продажу може бути продовжено на строк більше одного року в разі, якщо це обумовлено обставинами, які перебувають поза контролем підприємства, яке продовжує виконувати план продажу.

Особливості відображення в балансі:

1) нематеріальних активів, основних засобів, довгострокових біологічних активів (біологічні активи тваринництва, біологічні активи рослинництва) – в баланс вони включаються за залишковою вартістю.

2) Дебіторська заборгованість – за чистою реалізаційною вартістю (первісна вартість – резерв сумнівних боргів).

3. Методика складання Звіту про фінансові результати

Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які приводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов‘язань, які приводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов‘язань.

Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

Збиток – перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.

Важливість Звіту про фінансові результати зумовлена тим, що він:

1) надає інформацію про активність та результативність діяльності підприємства за певний проміжок часу;

2) є основою, на підставі якої будуються прогнози майбутньої діяльності підприємства.

Загальні критерії визнання статей у фінансових звітах – імовірність збільшення або зменшення економічних вигод, пов’язаних з цією статтею, та імовірність достовірного визначення оцінки статті – встановлені П(С)БО 1. П(С)БО 3 конкретизує ці критерії стосовно доходу (рисунок 3.1) та витрат (рисунок 3.2)

Доходи і витрати включаються до складу звіту про фінансові результати на підставі принципів нарахування та відповідності. Тому доходи та витрати визначаються тоді, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Крім того,втрати визнаються у Звіті про фінансові результати на основі прямого зв'язку між ними та отриманими доходами.

Цей звіт складається наростаючим підсумком з початку звітного року та подається у складі річної та квартальної звітності.

Рисунок 3.1 – Прийняття рішення про визнання доходу в Звіті про фінансові результати за П(С)БО 3

Рисунок 3.2 – Прийняття рішення про визнання витрат в Звіті про фінансові результати за П(С)БО 3

Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів. Структура Звіту про фінансові результати подана в таблиці 3.1

Кожний з розділів розкриває певний аспект доходів, витрат, та фінансових результатів підприємства.

Таблиця 3.1 – Структура Звіту про фінансові результати

Звіт про фінансові результати	Розділи	Призначення	Види підприємств, які надають інформацію
1. Фінансові результати	Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду	Усі (крім кредитних та бюджетних)
2. Елементи операційних витрат	Класифікація операційних витрат звітного періоду за економічними елементами	Усі (крім кредитних та бюджетних)
3. Розрахунок показників прибутковості акцій	Інформація про прибуток та дивіденди на одну просту акцію, яка знаходилася в обігу	Тільки АТ

Розділ І Звіту про фінансові результати “Фінансові результати” надає інформацію про доходи і витрати з точки зору власника підприємства і:

1) розглядає прибуток як джерело виплат власникам (нарахування і сплата дивідендів тощо), створення резервного капіталу або збільшення статутного капіталу;

2) всі витрати, пов'язані з отриманням доходу звітного періоду, включаючи і податок на прибуток, вважає витратами підприємства.

За своєю структурою розділ І Звіту про фінансові результати поділяється на такі частини:

Фінансові результати від звичайної діяльності	Рядки 010 – 195
Фінансові результати операційної діяльності	Рядки 010 – 105
Фінансові результати іншої діяльності	Рядки 110 – 165
Результат надзвичайних подій: доходи витрати	Рядки 200 Рядки 210

Звичайна діяльність – будь–яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення.

Основна діяльність – операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Надзвичайна подія – подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.

Інформація, наведена в цьому розділі, надає змогу користувачам оцінити величину отриманого чистого прибутку (збитку), що підлягає розподілу між акціонерами у вигляді дивідендів. Крім того, дані цього розділу використовуються для розрахунку різних коефіцієнтів з метою здійснення аналізу господарської діяльності підприємства.

У розділі І інформація про доходи (витрати) та прибутки (збитки) наводиться у розрізі різних видів діяльності підприємства, що надає змогу користувачам фінансової звітності здійснювати оцінку як результатів основної діяльності підприємства, так і результатів іншої діяльності, що не відбувається на постійній основі.

Важливість відокремлення операцій, що відносяться до надзвичайних подій, полягає в тому, що завдяки такій класифікації досягається можливість прогнозувати майбутні доходи та витрати без урахування впливу надзвичайних статей, тобто нетипових для даного підприємства операцій.

Розділ ІI цього Звіту “Елементи операційних витрат”надає змогу провести необхідний аналіз структури витрат на виробництво, управління, збут, та інших операційних витрат за економічними елементами та використовується для складання Звіту про рух грошових коштів (під час коригування суми нерозподіленого прибутку на не грошові статті, зокрема на суму амортизації). Згідно з п. 38 П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” у цьому розділі наводяться відповідні елементи операційних витрат, які зазнало підприємство у процесі своєї діяльності протягом звітного періоду, за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто за вирахуванням тих витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), виробленої і спожитої підприємством.

Розділ ІII Звіту “Розрахунок показників прибутковості акцій” стосується лише акціонерних товариств, прості або потенційно прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, у тому числі таких товариств, які знаходяться в процесі випуску зазначених акцій.

Закриті акціонерні товариства можуть також заповнювати цей розділ. У цьому випадку вони повинні здійснювати розрахунки показників із застосуванням П(С)БО 24 “Прибуток на акцію”.

У повному обсязі показники прибутковості акцій розкриваються у річній звітності:

– заповнюються всі п’ять показників третього розділу:

– середньорічна кількість простих акцій;

– скоригована середньорічна кількість простих акцій;

– чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію;

– скоригований чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію;

– дивіденди на одну просту акцію;

– у Примітках до фінансової звітності наводяться відповідні пояснення.

Відповідно до п. 17 П(С)БО 24 у проміжній (квартальній) фінансовій звітності наводяться лише показники чистого прибутку на одну просту акцію і скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію (рядки 320 та 330 відповідно).

Показник “прибуток на акцію” (ПНА) використовується для прийняття рішень про інвестиції як показник, який відображає суму чистого прибутку звітного періоду, що припадає на одну просту акцію в обігу.

Економічний зміст ПНА полягає в тому, що він розкриває ефективність використання підприємством ресурсів, отриманих від власників простих акцій. Тому застосування усіма ВАТ однакової методики розрахунку цього показника і послідовне дотримання її під час подання фінансової звітності має важливе значення.

У Примітках до Звіту про фінансові результати наводиться додаткова інформація, необхідна для кращого розуміння результатів діяльності підприємства:

1) облікова політика щодо визнання доходу, включаючи спосіб визначення ступеня завершеності робіт, послуг, дохід від виконання і надання яких визнається за ступенем завершеності;

2) види доходів та витрат за кожною групою (форма №5 “Примітки до річної фінансової звітності”, розділ V “Доходи і витрати”);

3) види доходів та витрат за групами, які не вказані у формі №5, але ця інформація є суттєвою для розуміння звітності користувачами;

4) сума доходу за бартерними контрактами в розподілі за групами доходів відповідно до підпункту 25.2 П(С)БО 15;

5) частка доходу за бартерними контрактами з пов’язаними сторонами;

6) склад і суму витрат, відображених у статтях “Інші операційні витрати” та “Інші витрати” Звіту про фінансові результати;

7) склад і суму доходів і втрат за кожною надзвичайною подією;

8) склад і суму витрат, які не включені до статей витрат Звіту про фінансові результати, а відображені безпосередньо у складі власного капіталу (крім вилучення капіталу та розподілу між власниками).

Хоча прибутку на акцію присвячений розділ ІІІ Звіту про фінансові результати, існує необхідність розкриття додаткової інформації про цей показник у Примітках.

Таблиця 3.2– Порядок склада Звіту про фінасові результати

Стаття	Рядок нової форми звіту	Рахунок по новому Плану рахунків	Примітки
Дохід (виторг) від реалізації		Кт обіг 70
ПДВ		Дт70 Кт641(ПДВ)
Акцизний збір		Дт70 Кт641(акциз)
Інші відрахування з доходу		Дт704 мінус ПДВ В вартості повернутого товару
Чистий дохід від реалізації		–	035=010–015–020–025–030
Собівартість реалізації		Дт90
Валові: Прибуток Збиток		– –	050 або 055=035–040
Інші операційні доходи		Кт71
Адміністративні витрати		Дт92
Витрати на збут		Дт93
Інші операційні витрати		Дт94
Фінансові результати від операційної діяльності Прибуток Збиток		– –	100 або 105=050(055)+060—070–080–090
Дохід від участі в капіталі		Кт72
Інші фінансові доходи		Кт73
Інші доходи		Кт74
Фінансові витрати		Дт95
Витрати від участі в капіталі		Дт96
Інші витрати		Дт97
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування Прибуток Збиток		– –	170 або175=100(105)+110+ +120+130–140–150–160
Податок на прибуток від звичайної діяльності		Дт981	180+170*30%
Фінансові результати від звичайної діяльності Прибуток Збиток			190=170–180 195=175
Надзвичайні Доходи Витрати		Кт75 Дт99	205=Дт99*70%
Податки з надзвичайного прибутку		Дт982	210=200*30%
Чисті Прибуток Збиток		– –	220 або 225=190(195)+200–– 205–210

Таблиця 3.3 – Порядок заповнення розділу ІІ «Елементи ораційних витрат»

Найменування показника	Код	Обороти рахунків
Матеріальні витрати		Дт 80 або Д 23,91,92,93,94 К 20,21,22,24,25,27
Витрати на оплату праці		Д т 81 або Д 23,91,92,93,94 К 66
Відрахування на соціальні заходи		Д т 82 або Д 23,91,92,93,94 К 65
Амортизація		Д т 83 або Д 23,91,92,93,94 К 13
Іеші операційні витрати		Д т 84 або Не враховані вище з обороту Д 23,91,92,93,94
Разом

4. Методика складання Звіту про рух грошових коштів

Зміст і форма звіту про рух грошових коштів, а також загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” “Звіт про рух грошових коштів” відноситься до форм річної фінансової звітності.

Звіт про рух грошових коштів надає додаткову інформацію для користувачів фінансової звітності щодо змін, що стались у балансі підприємства, а також відносно того, наскільки суттєвими є статті доходів та витрат, що були отримані та сплачені грошовими коштами.

Крім того, Звіт про рух грошових коштів, у поєднанні з іншими фінансовими звітами, надає змогу:

1. Оцінити здатність підприємства генерувати майбутні позитивні грошові потоки.

2. Зробити висновки щодо спроможності підприємства погашати свої зобов’язання та сплачувати дивіденди.