Залучення зовнішніх власних фінансових ресурсів

Залучення зовнішніх власних фінансових ресурсів пов’язане для підприємства з необхідністю фінансування певного кола витрат.

Найбільш вагомими з них є:

- оплата юридичних послуг;

- оплата аудиторських послуг;

- оплата витрат на виготовлення сертифікатів акцій та акцій у паперовій формі;

- оплата витрат на нотаріальне засвідчення документів, передба­чених ДКЦП та ФБ;

- оплата послуг з друкування та тиражування необхідної доку­ментації (рішення про випуск проспекту емісії, нової редакції Стату­ту, заяв на реєстрацію тощо);

- оплата послуг з публікації інформації про випуск акцій та ін­ших рекламних повідомлень в засобах масової інформації;

- оплата послуг з внесення змін в реєстр акціонерів;

- оплата інших заходів рекламного характеру;

- оплата комісійної винагороди фінансовим посередникам, що здійснюють реалізацію акцій;

- оплата інших необхідних витрат, в тому числі представницьких.
Розміри перелічених витрат на одиницю залученого капіталу, а

також очікуваний рівень виплати дивідендів визначають ціну цього джерела власного капіталу. Порівняння ціни акцій додаткового ви­пуску з ціною інших можливостей покриття потреби в капіталі (поряд з іншими факторами, які необхідно враховувати) дозволяє об­грунтувати доцільність залучення зовнішніх власних фінансових ре­сурсів.

Діяльність торговельного підприємства в умовах ринкової економіки неможлива без періодичного використання різних форм фінансування.

Позикові ресурси торговельного підприємства являють собою сукупність різних за формою та умовами залучення зовнішніх фінансових ресурсів, які отримуються торговельним підприємством на зворотній та платній основі на певний період.

Необхідність використання позикових ресурсів у торгівлі пов’язана з невідповідністю в часі між витратами підприємства на закупівлю товарів та отриманням виручки від їх продажу. У зв’язку з цим потреба підприємства в обігових коштах протягом року значно змінюється. В окремі періоди складається ситуація, при якій вартість реалізованих товарів перевищує витрати на закупівлю нових партій, або навпаки. В першому випадку у підприємства зявляються тимчасово вільні грошові кошти, а в другому – виникає потреба в додатковому фінансуванні.

Тимчасова потреба в додатковому фінансуванні задовольняється за рахунок позикових ресурсів, що дозволяє підприємствам найбільш ефективно використовувати власні обігові кошти.

Потреба торговельних підприємств у кредиті виникає також у зв’язку з:

- необхідністю створення сезонних запасів матеріальних цінностей або здійснення сезонних витрат;

- виникненням ускладнень зі своєчасним розрахунком з постачальниками товарів та виконанням інших фінансових зобов’язань при затримці надходження грошових коштів за реалізовані товари (послуги) або у зв’язку з іншими недоліками в господарсько-фінансовій діяльності підприємства;

- здійснення інвестиційної діяльності, пов’язаної з новим будівництвом, проведенням реконструкції матеріально-технічної бази, закупівлею нового обладнання тощо.

Використання різних форм кредитування підприємства дозволяє прискорити рух грошових та матеріальних ресурсів підприємства шляхом забезпечення своєчасних розрахунків, перерозподілу коштів, що дозволяє підприємству максимально ефективно здійснювати свою господарсько-фінансову діяльність.

Оскільки потреба в коштах з часом змінюється, її забезпечення тільки за рахунок власних коштів з економічної точки зору є недоцільним. Застосування лише власних коштів для фінансування діяльності обумовило б необхідність їх формування з розрахунку на максимальну потребу, що призвело б до уповільнення швидкості обертання обігових коштів та зниження ефективності їх використання.

Залучення позикових ресурсів для фінансування інвестиційної діяльності підприємства створює умови для скорочення термінів вводу в експлуатацію нових основних фондів підприємства та зниження термінів окупності інвестицій.

Використання позикових ресурсів дозволяє збільшити обсяги діяльності підприємства (товарообігу), а також, незважаючи на платність позикових ресурсів, підвищити прибутковість власного капіталу підприємства за рахунок ефекту фінансового важеля.

Позикові ресурси, що використовуються торговельним підприємством, можуть бути класифіковані за різними ознаками. Найбільш вагомі з них з позиції підприємства-позичальника відображені у таблиці.