ТЕМА «Сутність товарообігу підприємства

як економічної категорії»

План

1. Сутність та класифікація товарообігу підприємства.

2. Роздрібний товарообіг, його склад та соціально-економічне значення.

3. Склад та значення гуртового товарообігу.

Реалізація певної маси товарів створює економічні передумови для одержання потрібного обсягу доходів і прибутків і формує умови для здійснення стратегічних цілей діяльності підприємства. Основну масу матеріальних благ, які використовуються для задоволення особистих потреб, населення одержує через торгівлю.

Кількісна та якісна характеристика товарної маси, що переходить зі сфери виробництва в сферу споживання, відповідно до законів товарного звертання, знаходить своє вираження в показниках товарообігу.

У загальному контексті під товарообігом розуміють продаж товарів масового споживання населенню для задоволення особистих потреб, в обмін на його грошові доходи.

Економічні відносини зв’язні з обміном грошових доходів на товари, виражають економічну сутність товарообігу: товарообіг характеризує завершення процесу обігу, товари переходять у власність споживачів, споживаються чи утворюють споживчий фонд, тобто випадають зі сфери обігу і перестають бути товарами.

Товарообіг підприємства здійснюється в різних формах і видах. У залежності від специфіки операцій купівлі-продажу товарів у складі товарообігу товарного підприємства виділяють його наступні види (табл 1):

– роздрібний товарообіг, що характеризується обсяг продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого використання;

– оптовий товарообіг, що характеризує сукупний обсяг продажу товарів виробничим чи торговим підприємствам;

– торгово-посередницький товарообіг, що визначається обсягом посередницьких операцій купівлі-продажу споживчих товарів роздрібним чи оптовим покупцям.

У залежності від організаційних форм продажу споживчих товарів роздрібний товарообіг підрозділяється на:

– товарообіг роздрібної торгівлі, що здійснюється через спеціально організовану торгову мережу (магазини, аптеки та т. д.)

– товарообіг підприємств харчування (їдальні, кафе, ресторани, бари, і т. д.)

Таблиця 1. Класифікація товарообігу

– продаж за межі торгової мережі товарів власного виробництва, закуплених "на стороні" чи отриманих по бартері через каси неторгових підприємств, установ.

У залежності від складу кінцевих споживачів:

– продаж безпосередньо населенню;

– продаж товарів у роздрібній торговій мережі організаціям, підприємства у порядку дрібного опту.

У залежності від терміну розрахунку за реалізовані товари в складі роздрібного товарообігу виділяють:

– продаж товарів з терміновою оплатою;

– продаж товарів у кредит з відстрочкою платежу на встановлений термін

У залежності від форм грошових розрахунків виділяють:

– реалізацію товарів за готівку (кошти отримані безпосередньо від покупців чи перераховані із спеціальних рахунків вкладників з їхнього доручення);

– за рахункові чеки установ, банків

– продаж товарів по безготівковому розрахунку.

У залежності від характеру реалізованих товарів у складі роздрібного товарообігу виділяють:

– продаж нових товарів;

– продаж використаних товарів (скуплених у населення, прийнятих торговими підприємствами в населення на комісію).

Значення роздрібного товарообігу необхідно розглядати на рівні держави і на рівні конкретного торгового підприємства.

На рівні держави:

1. Роздрібний товарообіг є одним із найважливіших показників соціально-економічного розвитку держави, що характеризує заключний етап руху товарів у сферу споживання. Саме через роздрібний товарообіг відбувається зміна форм вартості споживчих товарів, створеної в процесі виробництва. У результаті відшкодовуються виробничі витрати і створюються умови для подальшого розвитку підприємства.

2. Роздрібний товарообіг характеризує обсяг залучення купівельних фондів, які отримані як оплата праці й обмінюються в роздрібній торгівлі на товари у відповідності з попитом населення.

3. Роздрібний товарообіг – один із найважливіших показників рівня життя, матеріального та культурного благополуччя населення держави. Для характеристики рівня життя населення використовується ціла система аналітичних показників, вихідним від обсягу товарообігу: обсягу споживання окремих видів продовольчих і непродовольчих товарів, забезпечення населення товарами культурно-побутового призначення, відповідність споживання раціональним нормам і т. д.

Збільшення обсягу роздрібного товарообігу відображає підвищення матеріального добробуту народу, тому що населення, купуючи товар в обмін на свої грошові доходи, задовільняє свої матеріальні та духовні потреби.

4. Роздрібний товарообіг істотно впливає на грошовий обіг у країні, стійкість національної валюти, оскільки обіг готівки пов’язаний, головним чином, з обслуговуванням роздрібного товарообігу.

Безперебійний продаж товарів забезпечує своєчасне надходження доходів у Держбюджет у виді податків та інших обов’язкових відрахувань.

На рівні підприємства:

Значення цього показника залежить від типу економічної системи. Давайте згадаємо: "які економічні системи ви знаєте?", "А як ви думаєте, чим відрізняється характер такого показника як товарообіг в умовах командно-адміністративної та ринкової економіки?"

Порівняльна характеристика показника товарообігу наведена в таблиці.

Як наочно показує таблиця, в умовах ринкової економіки характер показника товарообігу автономний, тобто формується при командно-адміністративній економіці – це головний показник, що визначає інші, а при ринковій економіці – це вихідний показник від необхідного обсягу прибутку.

З вищесказаного випливає, що:

1. В умовах ринкової економіки обсяг роздрібного товарообігу залишається одним із головних показників діяльності функції, тому що плановий товарообіг формується на рівні самого підприємства та його обсяг визначається, виходячи з необхідного обсягу прибутку і позиції цього підприємства на ринку.

2. Роздроблений у такий спосіб план товарообігу є основним регулюючим фактором формування ресурсного потенціалу підприємства. Обсяг та структура товарообігу визначає вимоги до обсягу, складу й ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства.

3. Тотальне планування перемінилося економічним регулюванням на основа проведення різноманітних розрахунків, з урахуванням впливу зовнішнього і внутрішнього середовища на обсяг і структуру товарообігу.