Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
I етап - (1991 р. - листопад 1994 р.) - характеризувався такими заходами:
- установлено ліцензування НБУ комерційних банків на здійснення операцій в іноземній валюті;
- дозволено НБУ купувати і продавати іноземну валюту, представляти інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн та у міжнародних валютно-фінансових органах;
- вихід з рублевої зони (1992 р.), початок офіційного котирування українського карбованця до російського рубля з одночасною девальвацією карбованця; створення механізму міждержавних розрахунків;
- запровадження у грудні 1992 р. режиму плаваючого валютного курсу українського карбованця; початок формування валютного ринку і роботи Української міжбанківської валютної біржі (УМВБ);
- офіційно започатковано створення державних золотовалютних резервів;
- з лютого 1993 р. проголошено курс на лібералізацію валютного ринку і запровадження дієвого механізму валютного регулювання і контролю;
- з метою приборкання інфляційних процесів із серпня 1993 р. до жовтня 1994 р. діє директивна фіксація курсу карбованця до долара США, німецької марки та російського рубля з посиленням адміністративних обмежень валютного ринку
II етап - (друга половина 1994 р. - вересень 1996 р.). Його характерні ознаки:
- повернення до ринкових методів організації валютних відносин, перехід від фіксованого до керованого плаваючого курсу, відновлення роботи Української міжбанківської валютної біржі;
- ліквідація множинності валютних курсів;
- значне скорочення валютних обмежень.
ІІІ етап (сучасний) розпочався з випуску в обіг у 1996 р. національної валюти - гривні і характеризується такими заходами і результатами:
- перехід на режим регульованого плавання валютного курсу гривні (курсоутворення обмежувалось до 2000 р. валютним коридором);
- певна децентралізація валютного ринку, припинення операцій на УМВБ та інших валютних біржах;
- подальша лібералізація доступу до валютного ринку юридичних і фізичних осіб-резидентів до рівня, адекватного вільній конвертованості національної валюти за поточними операціями;
- приєднання України (травень 1997 р.) до ст. VIII Статуту МВФ, що означало офіційне визнання вільної конвертованості гривні за поточними операціями;
- проведення більш гнучкої курсової політики в умовах стрімкого падіння курсу долара на світових фінансових ринках (2008 р.);
- реструктуризація золотовалютних резервів шляхом зменшення питомої ваги доларових резервів.
Дата публикования: 2014-11-26; Прочитано: 174 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!