Суть і показники зовнішнього боргу

Зовнішній борг — це частина державного боргу, яка підлягає сплаті у валюті, іншій, ніж гривня, і визначається на певну дату як різниця між сумою державних зовнішніх запозичень (взяття зобов’язань) та сумою платежів з погашення державного зовнішнього боргу станом на певну дату, у тому числі операції на цю дату.

За методологією Всесвітнього банку визначають низку показників зовнішнього боргу для національної економіки, за якими можна порівнювати стан зовнішньої заборгованості різних країн. Серед них:

1. Відношення загальної суми зовнішнього боргу до експорту товарів та послуг — EDIT/XGS. Цей показник має особливість, яка полягає в тому, що при перевищенні критичної відмітки у 275% може частково або повністю списуватися зовнішній борг країни. Такі ситуації вже мали місце стосовно, наприклад, Польщі та Болгарії на початку 1990-х років. В Україні цей показник ще не сягав цієї точки. Ми йдемо на рівні Німеччини (50% для України і 60% для Німеччини). Кандидатами на списання є В’єтнам, Албанія, Угорщина, Туреччина, Аргентина, Бразилія та ще ціла низка південноамериканських, африканських і південноазіатських країн.

2. Відношення загальної суми зовнішнього боргу до валового внутрішнього продукту — EDIT/GNI. Цей показник є найбільш всеохоплюючим. Разом із наступним показником він визначає можливість країни без особливих труднощів обслуговувати свій зовнішній борг. Критичним названий показник вважається при значенні 50%.

3. Відношення платежів з обслуговування боргу до експорту товарів та послуг — TDS/XGS. Витрати з обслуговування зовнішнього боргу включають усі платежі, які здійснюються позичальником, а саме: основний борг, проценти і комісії. У 2000 р. найбільші витрати мала Мексика (21 млрд. дол.), Бразилія (20 млрд. дол.), Індонезія (17 млрд. дол.), Китай (15 млрд. дол. — майже третина всіх платежів зовнішнього боргу країн, що розвиваються) та Індія (11,5 млрд. дол.). Середнє значення витрати/експорт по країнах з перехідною економікою — 8,2%. Найвищі показники в цій групі — в Угорщини, найнижчі — у Вірменії та Казахстану.

4. Відношення платежів з обслуговування зовнішнього боргу до валового внутрішнього продукту — INT/GNI. Середній показник по країнах з перехідною економікою — 1,0 %. Найвищий показник у цій групі — в Угорщини, найнижчий — в Албанії та Таджикистану.

5. Відношення офіційних резервів до загальної суми зовнішнього боргу — RES/EDT показує, чи може країна використовувати свої резерви (і яку частку) для погашення зовнішнього боргу. Високі показники мають Ботсвана (700%), Ліван (390%), Естонія (250%), Мальта (243,5%) і Латвія (176,5%).

6. Таки показники як: частка короткострокового та довгострокового боргу в загальній сумі зовнішнього боргу (Short term/EDT, Concessional/EDT).

Також використовується такий показник, як зовнішній борг на душу населення. Він дає уявлення скоріше про зовнішньоекономічну залежність країни, ніж про абсолютне значення зовнішнього боргу. У цьому сенсі становище України не таке вже й тяжке (у 2000 р. цей показник становив 150 дол. США порівняно зі зна­ченням його, наприклад, для Швеції 7100 дол. США). Загалом, статистичні дані свідчать про зростання зовнішнього боргу на душу населення у світі в цілому.

Для оцінювання платоспроможності окремої країни використовують показник норми обслуговування державного боргу

(НОБ): НОБ = СП:СВ-100%,

де: СП — сума платежів, яку країна має виплатити іншим державам за певний період;

СВ — сума іноземної валюти, отриманої від експорту товарів та послуг.

Якщо показник перевищує 20%, то дана країна є неплатоспроможною.

Показник міжнародної валютної ліквідності (МВЛ) оцінює стан сукупної платоспроможності країн світу чи окремого регіону:

МВЛ = ВР:ІР-100%,

де: ВР — золотовалютні резерви центральних банків країн світового співтовариства;

IP — сума річного імпорту товарів та послуг.

Аналіз наведених вище показників не дає однозначної відповіді на питання, боргову модель якої ж країни доцільно обрати для України.

Сучасні тенденції розвитку боргових фінансів характеризуються посиленням ролі інституційних та глобальних факторів в управлінні державною заборгованістю.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте геополітичну структуру світу.

2. Які країни та чому належать до активних геостратегічних?

3. Які країни та чому належать до пасивних геостратегічних?

4. У чому проявляються боргові риси світової економіки?

5. Назвіть стадії кризи міжнародної заборгованості.

6. Назвіть основні проблеми системи регулювання світових потоків капіталу.