Теорія випадків

У ній стверджується, що поведінка керівника будується по-різному в кожній конкретній ситуації. Цей підхід відомий за назвою теорії випадків чи ситуаційного підходу. Дослідники в рамках вивчення даної теорії розробили основні моделі поведінки керівника, які мають значну практичну цінність.

Підлеглі:

• залежні від свого керівника;

• не мають можливості висловити свою думку;

• мають невисоку кваліфікацію (не завжди);

• усвідомлюють, що можуть бути жертвами застосування надзвичайних повноважень;

• усвідомлюють, що є членами групи “трудові надлишки”;

• практично не мають незалежності;

• часом самі стають послідовниками авторитарного режиму або прихильниками.

Ситуація на робочих місцях.

Панує сувора дисципліна, підтримка її здійснюється за допомогою суворого контролю. Рівень прибутку не дуже високий. Здійснюється твердий контроль обсягу витрат на виробництво.

Демократичний режим — це коли лідер/менеджер:

• має обмежену владу, може сам установлювати межі її застосування або приймає умови;

• група може зняти його з посади і замінити членами колективу;

• є залежним від тимчасових меж у своїй діяльності;

• може застосовувати обмежене число санкцій стосовно підлеглих.

Підлеглі:

• здійснюють контроль над методами керування;

• переважно є середнім класом;

• найчастіше мають такі професії, як учені, інженери, менеджери та ін.;

• мають високі професійні навички;

• люблять строгий порядок, але не авторитарний;

• мають високі соціальні потреби.

Ситуація на робочих місцях:

Цілі діяльності доступні і зрозумілі усім. Відповідальність і контроль розділені між керівниками різних рівнів.

Режим слабкого, безініціативного керівництва – це коли лідер/менеджер:

- не має реальної влади;

- не обмежений тимчасовими межами;

- незамінний на посаді, оскільки всіх таке положення влаштовує;

- не може застосовувати ніяких санкцій;

- не має знань з специфіки виробництва.

Підлеглі:

• мають більше влади, ніж керівник;

• не приймають порядок;

• легко піднімаються на заколот, страйк;

• слабко організовані;

• як правило, це учені чи інші робітники з рідкісними знаннями, що усвідомлюють свою необхідність.

Ситуація на робочих місцях.

Немає чітко визначених цілей діяльності, ні структури в організації. В основному існує тільки система самоконтролю. Не обмежений час на виконання завдань.