Дисциплінарне регулювання

Цей вид регулювання пов’язаний із процесом делегування повноважень.

Суть дисциплінарного регулювання можна розкрити через процес встановлення відповідальності. Як відомо, при делегуванні повноважень відповідальність лише перерозподіляється між керівником і особою, якій делегуються повноваження. Керівник же має право делегувати обов’язки та права й у цих межах покласти відповідальність на підлеглого. Але при цьому відповідальність у повному обсязі (у т.ч. і перерозподілену) керівник залишає за собою. Тому метою дисциплінарного регулювання є розвиток здібностей і творчих сил у підлеглих, спрямованих на використання делегованих прав самостійно приймати управлінські рішення.

При дисциплінарному регулюванні менеджер повинен виходити з того що члени його колективу зобов'язані дотримуватись трудової і виробничої дисципліни, трудового законодавства, положень і вимог по організації праці й виробництву.

Реалізувати функцію регулювання можна при допомозі адміністративних методів управління.

Професор Мартиненко М.М. виділяє ряд принципів функції регулювання.

Принцип директивності визначає прийоми і способи здійснення регулюючих впливів на керований об'єкт. Основною вимогою цього принципу є своєчасність регулюючого впливу

Принцип дотримання регламентів визначає дотримання встановленого заздалегідь порядку виконання управлінської і виробничо-господарської діяльності на підприємстві.

Принцип нормативності. Дотримання принципу нормативності регулювання спрямовано на установлення визначених границь у діяльності людей. Це сприяє стабільності даного процесу, протікання якого засноване на обов’язковому дотриманні людьми загальних умов діяльності.

Функція регулювання відіграє активну роль сполучної ланки між суб’єктом і об’єктом управління. Тільки за допомогою функції регулювання керівник має можливість впливати на поведінку підлеглого.