Системи і методи внутрішнього фінансового контролю

У механізмі фінансового менеджменту важлива роль належить системам і методам внутрішнього фінансового контролю.

Внутрішній фінансовий контроль являє собою организуемый на підприємстві процес перевірки виконання і забезпечення реалізації всіх управлінських рішень в області фінансової діяльності з метою реалізації фінансової стратегії і попередження кризових ситуацій, що приводять до його банкрутства.

У практиці країн з розвитий ринковою економікою широкий розвиток одержала нова комплексна система внутрішнього контролю, застосовуваний у великих компаніях з розгалуженою мережею або в холдингових компаніях, називана "контроллинг".

Сьогодні система контроллинга поступово починає впроваджуватися і на вітчизняних підприємствах.

У загальній системі контроллинга виділяється один з основних його блоків - фінансовий контроллинг.

Фінансовий контроллинг - це контролююча система, що забезпечує концентрацію контрольних дій за основними напрямками фінансової діяльності підприємства, своєчасним виявленням відхилень фактичних показників від нормативних (планових) і визначення факторів, що обумовили ці відхилення, прийняття управлінських рішень по нормалізації процесу керування фінансами підприємства.

Основними функціями фінансового контроллинга є:

- спостереження за ходом реалізації фінансових завдань, установлених системою планових фінансових показників і нормативів;

- вимір ступеня відхилення фактичних результатів фінансової діяльності від передбачених;

- діагностування по розмірах відхилень серйозних погіршень у фінансовому стані підприємства й істотного зниження темпів його фінансового розвитку;

- розробка оперативних управлінських рішень по нормалізації фінансової діяльності підприємства відповідно до передбачених мет і показниками;

- коректування при необхідності окремих цілей і показників фінансового розвитку в зв'язку зі зміною зовнішньої фінансовий середовища, кон'юнктури фінансового ринку і внутрішніх умов здійснення господарської діяльності підприємства.

Побудова системи фінансового контроллинга базується на наступних основних принципах:

" спрямованість системи фінансового контроллинга на досягнення фінансової стратегії підприємства;

" многофункциональность фінансового контроллинга;

" орієнтованість фінансового контроллинга на кількісні показники;

" відповідність методів фінансового контроллинга специфіці методів фінансового аналізу і фінансового планування;

" своєчасність, простота і гнучкість побудови системи фінансового контроллинга на підприємстві.

Фінансовий контроллинг на підприємстві будується по наступних основних етапах:

1. Визначення об'єкта контроллинга;

2. Визначення видів і сфер контроллинга;

3. Формування системи пріоритетів контрольованих показників;

4. Розробка системи кількісних стандартів контролю;

5. Побудова системи моніторингу показників, що включаються у фінансовий контроллинг;

6. Формування системи алгоритмів дій по усуненню відхилень.

1. Визначення об'єкта контроллинга. Це загальна вимога до побудови будь-яких видів контроллинга на підприємстві з позиції цільової його орієнтації. Об'єктом фінансового контроллинга є управлінські рішення по основних аспектах фінансової діяльності підприємства.

2. Визначення видів і сфер контроллинга. Контроллинг підрозділяється на наступні основні види: стратегічний, поточн і оперативний. Кожному з перерахованих видів контроллинга повинна відповідати визначена його сфера і періодичність здійснення його функцій.

3. Формування системи пріоритетів контрольованих показників.

Уся система показників, що входять у сферу кожного виду фінансового контроллинга, ранжируется по значимості. У процесі такого ранжирування на початку в систему пріоритетів першого рівня відбираються найбільш важливі з контрольованих показників даного виду контроллинга; потім формується система пріоритетів другого рівня, показники якого знаходяться у фінансовому зв'язку з показниками пріоритетів першого рівня. Аналогічним образом формується система пріоритетів третього і наступного рівнів.

4. Розробка системи кількісних стандартів контролю. Після ранжирування переліку контрольованих показників, виникає необхідність установлення кількісних стандартів по кожному з них. Вони можуть установлюватися як в абсолютних, так і у відносних показниках. Такі кількісні стандарти можуть носити стабільний або рухливий характер. Стандартами виступають цільові стратегічні нормативи, показники поточних планів і бюджетів, система державних або розроблених підприємством норм, нормативів і т.п.

5. Побудова системи моніторингу показників, що включаються у фінансовий контроллинг. Система моніторингу (або як її часто переводять "следуящая система") складає основу фінансового контроллинга, саму активну частину його механізму.

6. Формування системи алгоритмів дій по усуненню відхилень є заключним етапом побудови фінансового контроллинга на підприємстві. Принципова система дій менеджерів підприємства в цьому випадку полягає в трьох алгоритмах:

а) "Нічого не починати". Ця форма реагування передбачається в тих випадках, коли розмір негативних відхилень значного нижче передбаченого "критичного" критерію.

б) "Усунути відхилення". Така система дій передбачає процедуру пошуку і реалізації резервів по забезпеченню виконання цільових, планових і нормативних показників. При цьому резерви розглядаються в розрізі різних аспектів фінансової діяльності й окремих фінансових операцій.

в) Змінити систему планових або нормативних показників. Така система дій починається в тих випадках, якщо можливості нормалізації окремих аспектів фінансової діяльності обмежені або узагалі відсутні. У цьому випадку за результатами фінансового моніторингу вносяться пропозиції по коректуванню системи цільових стратегічних нормативів, показників, що течуть фінансових планів або окремих бюджету. В окремих критичних випадках може бути обґрунтована пропозиція про припинення окремих виробничих, інвестиційних і фінансових операцій і навіть діяльності окремих центрів витрат і інвестицій.

Упровадження на підприємстві системи фінансового контроллинга дозволить підвищити ефективність усього процесу керування його фінансовою діяльністю.

Література:

1. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. К.: МП "ИТБМ" ЛТД, СП "АДЕФ –Украина", 1996.

2. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учеб. курс – К.: Ника-Центр, Эльга, 2001.

3. Бланк И.А. Управление активами. – К.: Ника-Центр, 2000.

4. Бригхем Ю., Гапенски Л. Финансовый менеджмент: Полный курс: В 2-х т. – СПб.: Экономическая школа, 2000. – 576 с.

5. Воробйов Ю.М. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник: Кн. 1. –Сімферополь: Таврія, 1999.

6. Гридчина М.В. Фінансовий менеджмент: Курс лекцій. – К.: МАУП, 1999.

7. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 2000.

8. Крейнина М.М. Финансовый менеджмент: Учеб. пособие. – М.: Дело и сервис, 1998.

9. Самсонов Н.Ф., Баранникова Н.П., Володин А.А. и др. Финансовый менеджмент: Учебник для вузов. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999.

10. Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент. – М.: Перспектива, 2000.

11. Финансовый менеджмент: Теория и практика: Учебник. Под ред. Стояновой Е.С. – 4-е изд., М.: Перспектива, 1999. – 656 с.

12. Фінансовий менеджмент: Учеб./ Под ред. Г.Б.Поляка. – М., 1997.

ТЕМА 16: «МІЖНАРОДНІ ФІНАНСИ»

16.1. Економічна природа та система міжнародних фінансових відносин

16.2. Міжнародна фінансова політика, її типи та інструменти

16.3. Міжнародний фінансовий ринок

16.4. Міжнародні фінансові інституції

Понятійний апарат: міжнародні фінанси, фінанси міжнародних організацій, міжнародні фінансові інститути, міжнародний фінансовий ринок, міжнародний валютний ринок, міжнародний ринок цінних паперів