Особливості формування фонду Пенсійного страхування

Пенсійний фонд є центральним органом державної виконавчої влади. Фонд як самостійна фінансово-банківська система діє в Україні з 1992 року. Він був створений на базі республіканського відділення колишнього Пенсійного Фонду СРСР. З 1995 року бюджет Пенсійного Фонду щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України і не входить у Державний бюджет країни. На 2004 рік бюджет Пенсійного Фонду склав 31,5 млрд. грн. При цьому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з підприємств, установ і організацій визначений у сумі близько 22,8 млрд. грн. Майже 1,5 млрд. грн. надійде від збору на пенсійне страхування з фізичних осіб.

Згідно зі статтею 58 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов’язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичуваним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Управління Пенсійним фондом здійснюється на основі паритетності представниками держави, застрахованих осіб і роботодавців.

Органами управління Пенсійного фонду є правління та виконавча дирекція Пенсійного фонду.

Відповідно до покладеного на нього завдань Пенсійний фонд України:

1. Організовує і контролює роботу органів Пенсійного фонду по забезпеченню дотримання вимог законодавства про державне страхування, що стосується пенсійного забезпечення, повному і своєчасному обліку платників і надходження зборів і платежів у Пенсійний фонд; перевірці правильності призначення і виплати пенсій і допомоги; повному і своєчасному фінансуванню витрат на виплату державних пенсій.

2. Розробляє проект бюджету Пенсійного фонду і складає звіт про його використання.

3. Бере участь у підготовці пропозицій по удосконаленню законодавства про соціальне страхування, у тому числі про пенсійне забезпечення.

4. Видає в межах своєї компетенції положення, інструкції, роз'яснення, методичні рекомендації з питань обліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, числення і сплати цих внесків, порядку використання й обліку коштів Пенсійного Фонду.

5. Взаємодіє в питаннях, що знаходяться в його компетенції, з міністерствами, відомствами, іншими органами державної виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами й організаціями і багато чого іншого.

6. Інші завдання згідно із Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Для вирішення поставлених завдань управлінням здійснюються наступні заходи:

1) контроль і забезпечення підприємствами, установами, організаціями і громадянами вимог законодавства про державне загальнообов'язкове страхування;

2) планування надходжень і витрат коштів Фонду, забезпечує виконання бюджету Пенсійного фонду;

3) здійснення реєстрації і ведення обліку платників, забезпечення надходження збору й інших платежів у Пенсійний фонд;

4) контроль надходження збору й інших платежів у Фонд від підприємств, установ, організацій і громадян, збір у встановленому порядку відповідної звітності, проведення планових і позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності платників із приводу правильності нарахування і сплати збору;

5) призначення і виплата пенсії;

6) здійснення повного і своєчасного фінансування витрат на виплату державних пенсій у місті, проведення перевірки цільового використання коштів Фонду;

7) здійснення введення автоматизованих робочих місць, автоматизованої обробки інформації тощо.

Продуктивна праця людини, її прагнення до покращення якості свого життя, добробуту, піднесення соціального статусу були і є одними з головних чинників суспільного прогресу. Проте, на жаль, реалії життя є такими, що з об'єктивних причин не кожна людина взагалі у змозі реалізувати себе як активний член суспільства, а більшість людей, які впродовж свого життя мали таку можливість, з часом її втрачають. Тому проблема соціального забезпечення людини в старості, у разі хвороби та каліцтва є однією з найактуальніших для кожного цивілізованого суспільства, яке будується на принципах загальнолюдської моралі і дбає про своїх непрацездатних членів.

Захист від таких видів соціальних ризиків, як повна або часткова втрата працездатності та джерел існування в старості внаслідок інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника є головною метою такого виду соціального страхування, як пенсійне.

З огляду на це, головною функцією системи пенсійного страхування є формування у спеціальних страхових фондах фінансових ресурсів, необхідних для задоволення матеріальних і соціальних потреб учасників страхової системи в разі настання зазначених соціальних ризиків.

Відповідно основними завданнями системи пенсійного страхування є:

- створення та забезпечення функціонування страхових інституцій (страхових фондів або страховиків);

- акумуляція у страхових фондах необхідних фінансових ресурсів через цільові платежі (страхові внески) страхувальників, тобто осіб, які спрямовують (відкладають) частину власних коштів (доходу) на користь осіб, які потребують захисту від страхових ризиків (застраховані особи);

- забезпечення збереження та відтворення цільового використання коштів страхових фондів;

- розподіл ресурсів страхових фондів між застрахованими особами в разі виникнення страхового ризику (настання страхового випадку) у вигляді страхових виплат - пенсій (слово «пенсія» походить від латинського «pensio», що означає – платіж);

- регулювання відносин між учасниками страхової системи – страховиком, страхувальниками та застрахованими особами.

Будь-яка страхова пенсійна система як складова соціального страхування є за своїм змістом ринковим механізмом, у якому за допомогою правових і фінансово-економічних механізмів поєднуються інтереси та можливості всіх учасників системи.

Як ринковий механізм, система пенсійного страхування є чутливою до загальних політичних і соціально-економічних процесів, що відбуваються в суспільстві.

У цьому контексті важливою є роль держави в системі пенсійного страхування, зокрема у її правовому регулюванні.

Саме держава визначає (закріплює у відповідних правових актах) принципи побудови, структуру, механізми функціонування страхової пенсійної системи, права та обов'язки її учасників, гарантує їх дотримання.

За участю держави відбувається визначення основних соціально-економічних параметрів системи пенсійного страхування – розміри страхових внесків і пенсійних виплат, право на їх одержання.

До того ж Уряд доклав максимум зусиль, аби в Україні розпочалась пенсійна реформа.

Реформування системи пенсійного забезпечення в Україні зумовлене низкою макроекономічних і демографічних проблем.

Одна з них – зростання кількості пенсіонерів, яких на 1 вересня 2004 року в Україні налічувалося 13, 8 млн. осіб.

У 90-х роках ХХ століття через низький рівень оплати праці, виплату заробітної плати в натуральній формі та заборгованість з її виплати було значно звужено базу нарахування внесків. Практика списання заборгованостей зі сплати пенсійних внесків підривала фінансову базу пенсійної системи і провокувала серед роботодавців ухилення від сплати пенсійних внесків.

Суттєво послаблювали фінансову базу пенсійної системи низькі показники зайнятості населення та поширення практики надання пільг зі сплати пенсійних внесків.

З урахуванням цих чинників було вирішено проводити пенсійну реформу у трьох напрямках: реформування солідарної системи, створення обов’язкової накопичувальної системи і розвиток добровільної накопичувальної системи.

Очікувати, що зразу відбудуться революційні зміни, в кілька разів підвищаться пенсії, не можна. Це - тривалий комплексний процес, який вимагає часу і виважених рішень. Але позитивні зрушення вже є. Середній розмір пенсійних виплат збільшився проти 2003 року більш як на третину і досяг 185 грн. Передбачається, що у 2007 році взагалі не буде пенсіонерів, які отримуватимуть пенсії нижче прожиткового мінімуму. Україні, на відміну від багатьох країн з перехідною економікою, де поводилась пенсійна реформа, попри всі економічні труднощі і брак коштів, вдалось уникнути непопулярних заходів. Так, не збільшено пенсійний вік, збережено всі пільги при обчисленні стажу роботи, за заслуги перед державою. Після перерахунків не зменшився розмір пенсійних виплат ні в однієї людини. Уряд спрямував майже півмільярда гривень на реалізацію Закону “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною”. Ці кошти використано для підвищення пенсій 932 тисячі учасників бойових дій, ветеранів праці, багатодітних матерів. Забезпечено стовідсоткове фінансування програми із запровадження додаткових пенсійних гарантій 150 тисячам працівникам, вивільнених у зв’язку із закриттям ЧАЕС. Щомісячні доплати складатимуть, залежно від стажу роботи від 134 до 536 грн. Адресну цільову грошову допомогу отримають ті інваліди війни, розмір пенсій яких не досягає прожиткового мінімуму.

На жаль, незважаючи на певні досягнення у пенсійному забезпеченні, багато пенсіонерів відчувають матеріальні нестатки, є ще питання, що потребують доопрацювання. Необхідно підвищити роль трудового стажу та його вплив на визначення розміру пенсій. Це стосується тих громадян, які мають більше за середній трудовий стаж, але мали низькі заробітки. Нині вивчаються можливості введення поправочного коефіцієнту для розрахунку пенсій ветеранам праці. Гострою залишається і проблеми селян. Потребує нагального вирішення й ліквідація диспропорції у пенсіях військовослужбовців.

Базовою основою збільшення пенсійних виплат є розвиток економіки, підвищення заробітної плати, адже саме з неї платяться внески до Пенсійного фонду.

Нині в Уряді розглядається Концепція пенсійного забезпечення осіб, зайнятих на роботах зі шкідливими та важкими умовами через професійні та корпоративні пенсійні фонди за рахунок обов’язкових відрахувань роботодавців.

Для успішної реалізації пенсійної реформи необхідні спільні зусилля Верховної Ради і Кабінету Міністрів. Зроблені перші кроки, є перші позитивні здобутки на 39% підвищилась середня пенсія, зросли і надходження в Пенсійний фонд, відбувається прогнозована детінізація економіки, що дає оптимізму і впевненості у майбутньому нової пенсійної системи.

Отже, пенсійне страхування є важливою складовою соціальної політики держави, яка спрямована на задоволення потреб людей, підвищення їх добробуту, забезпечення соціальної справедливості, стабільності і злагоди в суспільстві.

Контрольні запитання та завдання:

1. Розкрийте сутність Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

2. У чому полягає особливість виникнення соціального страхування в Україні?

3. Назвіть особливості Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

4. У чому сутність Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України?

5. Що являє собою соціальний захист?

6. Назвіть принципи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування як складової частини системи обов’язкового соціального страхування.

7. Дайте характеристику місця Пенсійного фонду України в пенсійній системі України.

8. Назвіть завдання Пенсійного фонду України.

9. В чому полягають особливості формування сучасної системи пенсійного страхування?

Література:

1. Бюджетний кодекс України. № 2542-ІІІ від 21.06.2001 // Український інвестиційний журнал.-2001. № 4.- С. 3-38.

2. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, 09.07.2003 р. № 1058-IV.

3. Про заходи щодо підвищення ефективності управління фінансами пенсійного забезпечення №1349 від 12.09.2002

4. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 608 с.

5. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 608 с.

6. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2004. - № 10: Законодавство України про соціальне забезпечення. – 432 с.

7. Зайчук Б.О., Зарудний О.Б., Березіна С.Б., Александров В.Т., Недбаєва С.М. Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”: науково-практичний коментар. - Київ: НВП “АВТ”, 2005. – 1024 с.

ТЕМА 11: «ФІНАНСИ СУБЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ»

11.1. Фінансові відносини суб'єктів господарювання

11.2. Фінанси некомерційних установ і організацій