Сигнали вимірювальної інформації

Під час вимірювань використовується поняття «інформація». Інформація – це сукупність відомостей про об’єкт дослідження.Відомості про кількісні характеристики об’єктів отримують в результаті вимірювань. Інформацію про значення вимірюваних фізичних величин називають вимірювальною інформацією. Матеріальним носієм інформації є фізичний процес, який називають сигналом. Сигнал, функціонально пов'язаний з вимірювальною фізичною величиною, називають сигналом вимірювальної інформації.

Однією з найважливіших ознак сигналів є характер зміни сигналу за часом та інформативним параметром. За цією ознакою сигнали поділяються на неперервні, або аналогові, і дискретні.

У засобах вимірювання використовуються такі основні види сигналів:

1. неперервні (аналогові) за інформативним параметром і за часом.

Такі сигнали визначаються у будь-який момент часу і можуть мати довільне значення у певному діапазоні. Прикладом таких сигналів є змінні, зокрема синусоїдні (гармонічні) струми і напруги. Для гармонічних сигналів як інформативні параметри використовуються амплітуда, частота, фаза.

2. неперервні за інформативним параметром і дискретні за часом

Визначаються тільки в окремі моменти часу. Дискретні за часом сигнали зручно обробляти сучасними вимірювальними пристроями. Тому аналогові сигнали досліджуваних об’єктів здебільшого перетворюють у дискретні сигнали. Перетворення неперервного (аналогового) сигналу у дискретний називається дискретизацією сигналу. Інтервал часу між сусідніми значеннями дискретного сигналу є інтервалом або періодом дискретизації.

3. сигнали, неперервні за часом і квантовані за інформативним параметром

Перетворення неперервних сигналів у квантовані називається квантуванням сигналу, а інтервал між двома сусідніми рівнями – квантом.

4. сигнали, дискретизовані за часом і квантовані за рівнем.

Саме такі сигнали використовуються в сучасних інформаційних технологіях і обробляються сучасними комп’ютерними та мікропроцесорними засобами.