Позитивизм

Буржуазная философия ХХ века. – М.: Политиздат, 1990.

Грязнов А.Ф. Аналитическая философия и проблема понимания культурно-исторических феноменов.//Философские науки, 1989, № 3.

«Класичний»

Антология мировой философии. – М., 1971, т. 3, 586-621 (Бентам, Милль, Спенсер).

Єремія Бентам (1748-1832)

Антология мировой философии: В 4 т. – М.: 1971, т. 3, с.586-593 («Введение в основания нравственности и законодательства»)

Философский энциклопедический словарь. – М.: 1983, с. 49

Огюст Конт (1798-1857)

Антология мировой философии: В 4 т. – М.: 1971, т. 3, с. 549-586 (“Дух позитивной философии”, “Курс позитивной философии”).

Конт О. Курс положительной философии.//Мир философии: В 2 ч. – М., 1991, ч. 1. с. 57-65.

Емпіриокритицизм.

Эйнштейн Альберт. Философские проблемы физики ХХ в.. – М.: Наука, 1979, 382.

Ленин В.И. Материалзм и эмпириокритицизм.//Ленин В.И. Полн. собр. соч., т.18.

Новий позитивізм.

Аналитическая философия: Становление и развитие. Антология. – М. Прогресс, 1998.

Заиченко Г.А. Судьбы неопозитивизма и постпозитивизма.//Философские науки, 1988, № 2, с. 56-67.

Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс. – М., 2000, Аналітична філософія с.124-139: 1.Засновники руху – Фреге, Рассел, Вітгенштейн. 2.Логічний позитивізм (126-130). 3. Постпозитивізм: Поппер, Кун, Лакатос, Фейєрабенд (130-134). 4.Лінгвістична філософія Вітгенштейна (135-137). 5.Аналітизм. Висновки (137-139).

Мир философии: Книга для чтения. В 2 ч. – М., 1991, т. 1, с.315-316, 360-362 – логич. Позитив. (цитати: Карнап, Рассел, Г. Рейхенбах).