III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

90 % української мови складає власне українська мова, що успадкована з попередніх етапів розвитку мови. Ця лексика визначає національну своєрідність, неповторність української мови.

· робота з текстом (Впр. 381, ст. 166): опрацювання тексту, словникова робота, питання за текстом

Ілюстрації

– Скажіть, будь ласка, а чи знаєте ви, що таке гончарство? /традиційне ремесло, виробництво глиняного посуду/

– Подивіться на ілюстрації. Чи знаєте ви, що це за вироби? Яке їх призначення?

Так, це посуд. Але подивіться, який він гарний на вигляд. Все через те, що ще з давніх-давен посуд слугував людині не тільки за потребою, а й цінувався, як велика коштовність. Тому майстри-гончарі з таким натхненням виробляли з глини миски, кухлі, горщики, макітри й куманці.

А чи легка ця справа? Давайте дізнаємось про це у підручнику. Розгорніть сторінку 166, Впр. 381.

– Як виготовляють гончарні вироби?

– Що за предмет зображено на малюнку? Опишіть його? Як ви гадаєте, яке його призначення?

– Зверніть увагу на слова у рамці. Запам’ятайте їх.

· робота за підручником: теоретичний матеріал (Впр. 385, с. 168); Впр. 386 (письмово) за варіантами: I – 2-7, II – 8-13

Ми вже з вами дізналися, що власне українська лексика складає майже 90 % її словникового складу. Інші 10 % відсотків складає запозичена лексика, тобто та, що перейшла в українську мову з інших світових мов:

– Чи були ви цього році у музеї? Були. Але наврядчи ви знали, що слово музей запозичено в українську із грецької мови.

Зараз ми з вами навчаємося у класах, а коли ви підете в університет, то будете навчатися у аудиторіях. Ці слова латинського походження. Також ви знаєте, що основний закон нашої країни – це конституція. І це слово також запозичене із латинської. Якщо дуже хочеться їсти, а часу обмаль, ми готуємо бутерброд, але чи замислюємося ми, що це слова має німецьке походження? З англійської в українську запозичено слово футбол. А якщо ми співаємо соло, то повині знати, що це слово прийшло к нам з італійської.

– Якщо я вас спитаю, хто таки поліглот, чи зможете ви дати чітке визначення? /людина, що знає багато мов/

З української літератури ми з вами знаємо письменницю, що була поліглотом. Згадайте, хто це? /Леся Українка/.

Скажіть, а що ми будемо робити, коли не можемо з’ясувати значення слова?

Правильно, ми звернемося до тлумачного словника.

Визначення, що містить слово, називають його лексичним значенням.

– А як ви важаєте, чому слова потрапляють з однієї мови в іншу?

Розгорніть підручник на сторінці 168-ій, Впр. № 385. Максиме, прошу.

запис правила у зошит (запозичені слова – це...)

· робота зі словниками (тлумачний словник, словник іншомовних слів)

– А зараз давайте виконаємо вправу № 386. Аню, прочитай завдання, будь ласка.

– Вправу виконуємо за варіантами: I – з другого по сьоме речення, II варіант – з восьмого по тринадцяте.

· творча робота (заміна запозичених слів власне українськими відповідниками)

Письмово. Роздавальний матеріал/ усно (згідно з часом)

Чемпіон, антракт, фініш, ілюстрація, дистанція, інформація, спектакль.

Перевірка вправи:

Чемпіон – переможець, фініш – кінець, ілюстрація – малюнок, дистанція – відстань, інформація – повідомлення, спектакль – вистава.

· словниковий диктакт

1 учень на дошці, інші – в зошитах

Дефект, гігант, узбіччя, директор, алея, приміщення, тонна, подвір’я, оптимізм, рація, варіант, далечінь.

Перевірка вправи.