Конспект

Конспект

Для самостійної підготовки студентів ІІ курсу з навчальної дисципліни «Електричні машини і апарати».

Р.

Підготовила до друку викладач Мандибура Валентина Тадеушівна

В даній роботі висвітлюються теми та питання самостійної підготовки студентів по дисципліні «Електричні машини і апарати». В доступній формі дано методичні рекомендації щодо кожного питання та вказано літературу. Перед студентами ставляться конкретні питання на які вони повинні дати відповіді після вивчення теми.

Тематичним планом на вивчення дисципліни передбачено 102 годин, з них 42 години на самостійне вивчення.

Зміст

сторінка

Розділ І

Вступ. 2. Історія і перспектива розвитку електромашинного будування.------------- 5

1. (1.1) Будова і принцип дії машин постійного струму. ------------------------------------ 6

2. (1.2) Обмотка якоря­­­-------------------------------------.------------------------------------------- 9

3. (1.3) Реакція якоря.---------------------------------------------------------------------------------- 10

4. (1.4) Комутація машин постійного струму.--------------------------------------------------- 12

5. (1.5) Генератори постійного струму, їх характеристика.-------------------------------- 15

6. (1.6) Двигуни постійного струму.---------------------------------------------------------------- 16

7. (1.8) Втрати потужності і коефіцієнт корисної дії машин постійного струму.----- 18

Розділ ІІ

8. (2.1) Загальні відомості про трансформатори. --------------------------------------------- 20

9. (2.2) Робочий процес трансформатора.------------------------------------------------------- 21

10. (2.3) Елементи конструкції трансформаторів.--------------------------------------------- 24

11. (2.4) Схеми і групи з’єднань обмоток трифазних трансформаторів.--------------- 25

12. (2.5) Паралельна робота трансформаторів.----------------------------------------------- 26

13. (2.6) Спеціальні типи трансформаторів.----------------------------------------------------- 28

Розділ ІІІ

14. (3.1) Будова і принцип дії синхронного генератора.------------------------------------- 30

15. (3.2) Обмотки машин змінного струму.------------------------------------------------------ 33

16. (3.3) Збудження синхронних генераторів. ------------------------------------------------- 34

17. (3.4) Реакція якоря.--------------------------------------------------------------------------------- 36

18. (3.5) Характеристика синхронного генератора.------------------------------------------- 37

19. (3.6) Паралельна робота синхронних генераторів.-------------------------------------- 40

20. (3.7) Сихронні двигуни і компенсатори.----------------------------------------------------- 43

Розділ ІV

21. (4.1) Будова і принцип дії асинхронного двигуна.------------------------------------- 44

22. (4.2) Робочий процес трифазної асинхронної машини.----------------------------- 49

23. (4.3) Обертаючий момент асинхронного двигуна.------------------------------------- 51

24. (4.4) Асинхронні короткозамкнені двигуни з поліпшеними пусковими

властивостями. ---------------------------------------------------------------------------- 52

25. (4.5) Регулювальна частота обертання і пуску у хід трифазних асинхронних

двигунів. --------------------------------------------------------------------------------------- 54

26. (4.6) Однофазні асинхронні двигуни.-------------------------------------------------------- 56

27. (4.7) Асинхронні генератори.------------------------------------------------------------------- 60

28. (4.8) Індукційні регулятори і фазорегулятори.-------------------------------------------- 61

29. (4.10) Обертові перетворювачі.--------------------------------------------------------------- 62

Розділ V

30. (5.1) Мікромашини постійного струму.------------------------------------------------------- 65

31. (5.3) Асинхронні машини.------------------------------------------------------------------------ 66

Використана література:

1. К. В. Лотоцкий «Электрические машины и основы электропривода», 1964 г.

2. М. М. Кацман «Электрические машины», 1990 г.

3. Б. Ф. Токарев «Электрические машины», 1989 г.

4. И. А. Данилов, К. В. Лотоцкий «Электрические машины», 1972 г.

ВСТУП

2. Історія та перспектива розвитку електромашинного будування.

1831р.- Англ. вчений Фарадей відкрив закон електромагнітної індукції, який дав поштовх для розвитку електромашинного будівництва.

1833р. – Рос. вчений Ленц узагальнив закон Фарадея, відкрив принцип оборотності електричної енергії, закон кількості тепла, що виділяється при проходженні струму, пояснив явище реакції якоря.

1834р. – Рос. академік Якобі винайшов І-ий в світі двигун постійного струму, і в 1838р.- застосував у практиці.

1852р. – Німецький вчений Румкофт винайшов індукційну котушку, за допомогою якої довів принцип трансформації електричної енергії.

1872 р. – Рос. вчений Столетов – дослідив магнітні властивості сталей, побудував криві намагнічення, заклавши теорію розрахунку магнітних кіл електричних машин.

1876 р. – рос. вчений Яблочков винайшов трансформатор з розімкнутим стальним осердям, який живив свічку Яблучкова.

Тесла і Феррарісон винайшли явище обертово магнітного поля, та побудували 2-х фазний двигун.

1889 р. – Рос. вчений Доліво-Добровольський винайшов 1-й в світі трифазний трансформатор, та трифазний асинхронний двигун.

1891 р. Цим же вченим була побудована перша лінія електропередач трифазного змінного струму протяжністю 175 км. Напругою 15 000 В. Він також розробив систему трифазного струму; способи з’єднання обмоток статора у зірку та трикутник; двигун з подвійною білячою кліткою; синхронний конденсатор.

Промислова частота обертання визначається за формулою:

де, f – промислова частота (50 Гц); 60 - час; р – число пар полюсів.

1.1 Тема: Будова і принцип дії машин постійного струму.

2. Будова та принцип дії машин постійного струму.(Генератор)

Принцип дії машини постійного струму зумовлений на законі електромагнітної індукції. Тобто на взаємодії магнітного поля полюсів і провідників по яких протікає струм.

Щоб зменшити синусоїдальну криву і виправити її, та приблизити її струм до прямої лінії, потрібно розмістити не один провідник, а певну кількість провідників. Тоді частота буде становити 1%, тому обмотку якоря виконують з великої кількості витків.

Будова генератора.

Генератор складається із:

Станина, полюсів, якоря машини з колектором, дві шарико- підшипникові кришки.

Станина – замкнутий стальний магніто провід, має форму циліндра, виготовлений зі сталі. Внизу станини розміщені лапи для кріплення ними до фундаменту. В середині корпуса розміщенні основні полюси машини, їх повинно бути не менше двох.

Призначені для створення магнітного потоку. Осердя полюса виготовляють з окремих листів електротехнічної сталі, ізольованих між собою спеціальними матеріалами, або лаком, для зменшення вихрових струмів і Гістерезису.

Полюс виготовлений у вигляді башмака. Верхня частина має меншу ширину на яку намотується обмотка збудження. Обмотка збудження призначена для збудження машини, тобто створити магнітний потік.

Між основними полюсами розміщенні додаткові полюси, по будові вони аналогічні головним, на них намотується обмотка, вона призначена для зменшення комутації машини постійного струму.

Комутація – це перехід однієї щітки до іншої. Вмикається в коло послідовно з обмоткою якоря. В машинах великої потужності для зменшення комутації, на основних полюсах комутується компенсаційні обмотки.

Якір машини (обертова частина).

Складається:- з вала, (на якому розміщенні основні деталі якоря);

- магніто провід (з окремих листів електротехнічної сталі, на якій нарізані пази, де вкладається обмотка якоря). Початок і кінці обмоток припаюють до колекторних частин. З однієї із сторін вала запресовується колектор, який призначений для виправлення змінного струму у постійний. Він складається із колекторних пластин, які виготовлені із міді з добавкою 1% кадмію (для твердості та пластичності). Колекторні частини ізолюються одна від одної спеціальним матеріалом – міканітом (слюда розведена на лакові). В машинах великої потужності є обжимні кільця –для міцності.

- Траверса зі щіткотримачами. Щіткотримачі зі щітками призначенні для пропускання струму, якщо це генератор то знімати струм. Щітки бувають графітні і мідно графітні (використовують у машинах де виробляється велика сила струму – генератори тракторів та автомобілів).

- Розподільча коробка розміщена на станині, в яку виведенні всі обмотки машини.

1. Обмотка якоря.

2. Обмотка збудження

- Уніполярна машина постійного струму.

Будова: металічний диск, запресований на валу. Розраховані на невелику напругу 3-7 В., але велику силу струму 150000 А. Використовують в лабораторіях.

Запитання для самоперевірки

1. В чому полягає закон електромагнітної індукції, напишіть формулу?

2. Сформулюйте правило правої руки.

3. Сформулюйте правило лівої руки.

4. В чому полягає правило буравчика?

5. На чому зумовлений принцип дії машини ПС?

6. Розкажіть будову генератора.

1.2 Тема: Обмотка якоря.

Складні петльові та хвильові обмотки.

Складна петльова обмотка.

При необхідності одержати петльову обмотку з більшим числом паралельних віток, як це потрібно, наприклад в низьковольтних машинах постійного струму застосовують складну петльову обмотку. Така обмотка являє собою декілька (в більшості випадків дві) простих петльових обмотки, укладених на одному якорі та приєднаних до одного колектора. Число паралельних віток в складній петльовій обмотці 2а = 2рм, де м – число простих петльових обмоток з яких складена складна обмотка (в більшості випадків м = 2). Ширина щіток при складнійпетльовій обмотці приймається такою, щоб кожна щітка одночасно перекривала м- колекторних пластин, тобто стільки пластин, скільки простих обмоток в складній. При цьому прості обмотки являбться приєднаними паралельно одна одній.

Складна хвильова обмотка.

Декілька простих хвильових обмоток (в більшості випадків дві), вкладених на одному якорі, утворюють складну хвильову обмотку. Число паралельних віток в складній хвильовій обмотці 2а = 2м (як правило 2а = 4), де м – число простих обмоток в складній (як правило м = 20).

Прості обмотки, що входять в складну, з’єднують паралельно за допомогою щіток по якорю Ук = У = (К- = м)/р.

Запитання для самоперевірки

1. Розкажіть про складну петльову обмотку?

2. Розкажіть про складну хвильову обмотку?

1.3 Тема: Реакція якоря.

2. Вплив реакції якоря на роботу машини постійного струму.

Унаслідок реакції якоря фізична нейтраль зміщується на кут ß від лінії геометричної нейтралі. Тому, щоб запобігти іскрінню під щітками у генератора, їх потрібно зміщувати на такий же кут по напряму обертання якоря, а у двигуна проти напряму обертання. Але при переміщенні щіток переміщається і вісь поля якоря, оскільки вісь поля якоря завжди направлена по лінії установки щіток.

Зобразимо вектором Fя ЕРС якоря машини постійного струму і розкладемо цей вектор на дві складові горизонтальну Fяq і вертикальну Fяd (мал. 1.3.2.), Вертикальна складова Fяd, називається - повздовжньою, направлена проти магнітного поля полюсів, тобто вона ослабляє магнітне поле полюсів, а горизонтальна складова, називається - поперечною, сприяє викривленню магнітного поля машини.

Отже, унаслідок реакція якоря ослабляється і спотворюється магнітне поле полюсів.

Як видно з малюнка, результуюче значення магнітної індукції несиметричне щодо осі полюсів, зліва від осі полюса магнітна індукція значно ослаблена, а справа посилена. Такий нерівномірний розподіл магнітної індукції може привести до утворення кругового вогню на колекторі, оскільки в секціях обмотки, що потрапляють в полі з великим значенням магнітної індукції, індукується підвищена ЕРС, що може привести до перекриття ізоляції між колекторними пластинами і появи кругового вогню на колекторі. Особливо небезпечна різка зміна навантаження, оскільки в цьому випадку до ЕРС, що індукується в секції магнітним полем полюсів, додається ще і ЕРС, самоіндукції.

В результаті спотворення магнітного поля полюсів магнітне поле машини декілька ослаблюється, оскільки посилення його в правій частині полюса завжди менше, ніж ослаблення його в лівій частині із-за насичення сталі полюсів.

Рис 1.3.2. Розклад ЕРС якоря на дві складові

Питання для самоперевірки

1. У чому полягає процес реакції якоря?

2. Що таке фізична нейтраль?

3. Яку дію надає реакція якоря на роботу машини?

4. Що таке круговий вогонь на колекторі і які причини його появи?

1.4 Тема: Комутація машин постійного струму.

1. Причини і ступені комутації на колекторі.

2. Фізична суть процесу комутації.

3. Прямолінійна і криволінійна комутація.

1. Причини і ступені комутації на колекторі.

При роботі машини постійного струму щітки і колектор утворюють ковзаючий контакт. Площу контакту щітки вибирають за значенням робочого струму машини, що припадає на одну щітку, відповідно до допустимої щільності струму для вибраної марки щіток. Якщо з якоїсь причини щітка прилягає до колектора не всією поверхнею, то виникає надмірна місцева щільність струму, що приводить до іскріння на колекторі.

Причини, що викликають іскріння на колекторі, розділяють на механічні, потенційні і комутаційні.

Механічні причини іскріння - слабкий тиск щіток на колектор, биття колектора, його еліпсна або нерівна поверхня, забруднення поверхні колектора, виступання міканітової ізоляції над мідними пластинами, нещільне закріплення траверси, пальців або щіткотримачів, а також інші причини, що викликають порушення електричного контакту між щіткою і колектором.

Потенційні причини іскріння з'являються при виникненні напруги між суміжними колекторними пластинами, що перевищує допустиме значення. В цьому випадку іскріння найнебезпечніше, оскільки воно зазвичай супроводжується появою на колекторі електричних дуг.

Комутаційні причини іскріння створюються фізичними процесами, що відбуваються в машині під час переходу секцій обмотки якоря з однієї паралельної гілки в іншу.

Іноді іскріння викликається цілим комплексом причин. З'ясування причин іскріння слід починати з механічних, оскільки їх виявляють оглядом колектора і щіткового пристрою. Важче виявити і усунути комутаційні причини іскріння.

При випуску готової машини із заводу в ній настроюють темну комутацію, що виключає яке-небудь іскріння. Проте в процесі експлуатації машини, у міру зносу кіл лектора і щіток, можлива поява іскріння. В деяких випадках воно може бути значним і небезпечним, тоді машину необхідно зупинити для з'ясування і усунення причин іскріння. Проте невелике іскріння в машинах загального призначення зазвичай допустимо.

Згідно Госту, іскріння на колекторі оцінюється ступенем іскріння (класом комутації) під збігаючим краєм щітки..

Ступінь 1 - іскріння немає (темна комутація).

Ступінь 1 1/4 - слабке іскріння під невеликою частиною щітки, що не викликає почорніння колектора і появи нагара на щітках.

Ступінь 1 1/2 - слабке іскріння під більшою частиною щітки, що приводить до появи слідів почорніння на колекторі, що легко усувається протиранням поверхні колектора бензином, і слідів нагари на щітках.

Ступінь 2 - іскріння під всім краєм щітки. Допускається тільки при короткочасних поштовхах навантаження і при перевантаженні. Приводить до появи слідів почорніння на колекторі, що не усуваються протиранням поверхні колектора бензином, а також слідів нагару на щітках.

Ступінь 3 - значне іскріння під всім краєм щітки з появою крупних іскр, що вилітають, які приводить до значного почорнінню колектора, не усувається протиранням поверхні колектора бензином, а також до підгару і руйнуванню щіток. Допускається тільки для моментів прямого (безреостатного) включення або реверсування машин, якщо при цьому колектор і щітки залишаються в змозі, придатному для подальшої роботи.

2. Фізична суть процесу комутації.

При обертанні якоря машини постійного струму колекторні пластини по черзі вступають в зіткнення з щітками. При цьому перехід щітки з однієї пластини (що збігає) на іншу (що набігає) супроводжується перемиканням секції обмотки з однієї паралельної гілки в іншу і зміною як значення, так і напряму струму в цій секції. Процеси перемикання секції з однієї паралельної гілки в іншу і супроводжуючі його явища називаються комутацією.

Секція, в якій відбувається комутація, називається комутаційною, а тривалість процесу комутації -періодом комутації.

Складність процесів комутації не дозволяє розглянути комутацію в загальному вигляді. Тому для отримання аналітичних і графічних залежностей, що пояснюють комутацію, допускають, що ширина щітки рівна колекторному діленню; щітки розташовані на геометричній нейтралі; електричний опір комутуючій секції і місць її приєднання до колектора в порівнянні з опором перехідного контакту «щітка - колектор» нехтує мало (звичайне таке співвідношення вказаних опорів відповідає дійсності).

У початковий момент комутації (мал. 27.1, а) контактна поверхня щітки стосується тільки пластини 1, а комутуюча секція відноситься до лівої паралельної гілки обмотки і струм в ній рівний і_а. Потім пластина 1поступово збігає з щітки і на зміну їй набігає пластина 2. В результаті комутуюча секція виявляється замкнутою щіткою і струм в ній поступово зменшується. В середині процесу комутації (t = 0,5 Т_к) контактна поверхня щітки рівномірно перекриває обидві колекторні пластини (мал. 27.1, б). В кінці комутації (t = Тк) щітка повністю переходить на пластину 2 і втрачає контакт з пластиною 1(мал. 27.1, в), а струм в комутуючій секції стає рівним - i_a, тобто за значенням таким же, що і на початку комутації, а по напряму - протилежним. При цьому комутуюча секція опинилася в правій паралельній гілці обмотки.

3. Прямолінійна і криволінійна комутація.

Цей вид комутації має місце в машині, якщо в процесі комутації, в комутуючій секції ерс не наводиться або, що реальніше, сума ерс в комутуючій секції рівна нулю. Комутація, при якій струм в комутуючої секції і змінюється по прямолінійному закону, називають прямолінійною (ідеальною) комутацією.

До моменту часу, коли щітка втрачає контакт із збігаючою пластиною, струм через цю пластину зменшується до нуля. Таким чином, при прямолінійній комутації пластина колектора виходить з-під щітки без розриву струму. Викладені властивості прямолінійної (ідеальною) комциі - постійність щільності струму під щіткою і вихід пластини з-під щітки без розриву струму - є основними, і завдяки ним цей вид комутації не супроводжується іскрінням на колекторі.

Криволінійна сповільнена комутація

Період комутації в сучасних машинах постійного струму вельми малий і складає приблизно 10^-3-10^-5 с.

В порівнянні з прямолінійною процес вимірювання напряму струму в комутуючій секції затягується в часі. В результаті графік комутації має криволінійний вигляд. Саме по цій причині таку комутацію називають криволінійною сповільненою комутацією.

Зазвичай в кожному пазу якоря знаходиться декілька пазових сторін (не менше двух), що належать різним секціям. При цьому якщо крок обмотки повний, то всі ці секції одночасно знаходяться в стані комутації, будучи замкнутими різними щітками (мал. 27.3, а).

Запитання для самоперевірки

1. Назвіть причини, що викликають іскріння на колекторі?

2. Якими ступенями оцінюється іскріння на колекторі?

3. Що називають комутацією?

4. Які існують типи комутації?

1.5 Тема: Генератори постійного струму їх характеристика.

4. Генератор змішаного збудження і його характеристики.

У генераторі змішаного збудження, який в практиці називають компаундним, є дві обмотки збудження, одна з них включена послідовно, а інша паралельно обмотці якоря (мал. 57, а).

Кількість витків кожної обмотки розраховують так, щоб номінальна напруга на затисках генератора при холостому ході забезпечувалася паралельною обмоткою збудження. Послідовна обмотка збудження створює мдс, що індукує в якорі ерс такої величини, щоб компенсувати падіння напруги в якорі і дію реакції якоря. На малюнку 57, б зображена зовнішня характеристика генератора змішаного збудження. Крива 3 показує зовнішню характеристику цього генератора при відключеній обмотці паралельного збудження, а крива 2 - ту ж характеристику тільки з однією обмоткою паралельного збудження. Якщо скласти ординати кривих 3 і 2, то вийде крива 1, що є зовнішньою характеристикою генератора змішаного збудження. Як видно з кривій 1, напруга генератора при зміні навантаження залишається майже постійною.

Приведену на малюнку 58, в зовнішню характеристику 1 отримують у тому випадку, коли обмотки збудження включені згідно, тобто так, що магнітні потоки обох обмоток складаються. При зустрічному включенні магнітні потоки обмоток збудження віднімаються, а напруга генератора при збільшенні навантаження різко знижується (крива 2, мал. 58, в). Зустрічне включення генератора може застосовуватися у тому випадку, коли потрібно отримати круто падаючу зовнішню характеристику, наприклад, для зварювального генератора.

Генератори змішаного збудження отримали широке розповсюдження унаслідок їх цінної властивості - підтримувати постійну напругу при зміні навантаження.

1.6 Тема: Двигуни постійного струму.

2. Рівняння рівноваги моментів та ЕРС.

Рівняння рівноваги моментів. До вала двигуна можуть бути прикладені такі моменти: електромагнітний обертаючий момент М, момент холостого ходу М_о, корисний момент на валу двигуна М₂ і динамічний момент М_дин.

Електромагнітний момент (М) створюється в результаті взаємодії магнітних полів полюсів Ф і поля навколо проводів обмотки якоря, яке створюється струмом якоря.

Момент холостого ходу (М_о) визначається тертям у підшипниках, якоря об повітря, щіток об колектор, вентиляційними втратами і втратами в сталі машини.

Корисний момент (М₂) створюється робочою машиною і залежить від ЇЇ навантаження. Здебільшого корисний момент напрямлений проти обертаючого моменту і є гальмівним. Можуть бути випадки, коли корисний момент додається до обертаючого, наприклад при опусканні вантажу двигуном у шахту.

Ми розглядатимемо роботу двигуна тільки в тих випадках, коли момент М2 є гальмівним.

Динамічний момент виникає при всякій зміні швидкості обертання вала двигуна І визначається формулою:

М_дин = І (dw/dt), (1)

де I - момент інерції обертових частин двигуна і робочої машини;

w - кутова швидкість обертання.

Якщо швидкість двигуна збільшується, то динамічний момент збільшує гальмівний момент на валу двигуна, а якщо зменшується, наприклад при зупинці двигуна, 'то динамічний момент зменшує загальний гальмівний момент двигуна.

Відповідно до рівняння рівноваги моментів, обертаючий і гальмівний моменти за будь-яких умов роботи двигуна перебувають у взаємній рівновазі, тобто дорівнюють один одному за величиною, але напрямлені в протилежні боки.

М = М₀ + М₂ ± М_дин. (2)

При усталеному режимі роботи швидкість обертання Дви­гуна постійна, а динамічний момент дорівнює нулю. Якщо суму моментів М_о + М₂ назвати статичним моментом опору на валу двигуна (М_ст), то

М = М_ст = М_о+ М₂. (3)

При усталеному режимі роботи обертаючий момент двигуна і статичний момент опору на його валу перебувають у взаємній рівновазі.

Потужність, яку розвиває якір, називають електромагнітною, вона дорівнює

Р_е = Е_яІ_я

Рівняння рівноваги ЕРС

Напруга, підведена до затискачів електричного двигуна, за будь-яких умов і в будь-який момент часу зрівноважується сумою є. р. с. якоря.

При обертанні якоря електродвигуна у магнітному полі полюсів в обмотці якоря індукується е. р. с. ЕдВ. Відповідно до правила правої руки, ця є. р. с. напрямлена проти струму, що протікає в обмотку якоря з мережі, і її тому називають проти є. р. с. (рис. 1, а).

Крім проти е, р. с, в обмотці якоря є ЕРС Е_а, що утворюється на активному опорі кола якоря R_я при протіканні по ньому струму І_я. Чисельно Ея дорівнює спаду напруги на опорі обмотки якоря І_яR_я. Тоді

U= Е_дв + І_яR_я (в).

Рис. 2. Напрям струму і проти ЕРС. в обмотці якоря двигуна:

а - схема; б – векторна діаграма.

де R_я - активний опір всього кола якоря, до якого входять опори обмотки, щіток, перехідного контакту між щіткою і колектором, додаткових полюсів, а також струмопровідних проводів.

З векторної діаграми (рис. 2, б) видно, що прикладена до двигуна напруга зрівноважується проти ЕРС Е_я і ЕРС активного опору Е_а, причому проти ерс E_дв напрямлена проти струму двигуна.

Приклад. Визначити опір пускового реостата для елек­тродвигуна, номінальний струм якого І_ном = 50 А, опір якоря R_я = 0,05 Ом, напруга мережі 230 В.

Розв'язання. Вибираємо пусковий струм в 2 рази більший від номінального: I_{я пуск} = 2 • I_ном = 2х X 50= 100 А.

Визначаємо опір (R) реостата

R_реост.= (U - I_ЯR_Я)/I_Я = (230-100*0,05)/100=2,25 Ом.

Запитання для самоперевірки

1. Які моменти можуть бути прикладені до вала двигуна?

2. Що таке проти е.р.с?

1.8 Тема: Втрати потужності і коефіцієнт корисної дії машин постійного струму.