Министерство образования и науки Украины 3 страница. Континентальна модель. Цієї моделі дотримуються у більшості країн Європи і в Японії

Континентальна модель. Цієї моделі дотримуються у більшості країн Європи і в Японії. Вона передбачає тісний зв'язок бізнесу з банками, які в основному і задовольняють потреби фінансових компаній. Бухгалтерський облік регламентується законодавчо, характеризується значним консерватизмом. Орієнтація на управлінські запити кредиторів не є пріоритетним завданням обліку. Навпаки, облікова політика спрямована насамперед на задоволення вимог уряду, зокрема щодо оподаткування згідно з національним макроекономічним планом.

Крім того, уряди цих країн вимагають публікувати деяку інформацію про компанії, тому останні змушені готувати фінансову звітність, проте в менш деталізованому вигляді, ніж це потрібно для захисту інтересів кредиторів. Отже, континентальна модель використовується в країнах зі стабільною політичною системою, розвинутою економікою і має такі особливості: фінансовий звіт спрямований на задоволення потреб банків, облікові регістри регламентуються законодавчо, облікова практика зорієнтована на задоволення потреб уряду, зокрема показників макроекономічного рівня.

У групу країн континентальної моделі входять Австрія, Бельгія, Греція, Єгипет, Італія, Норвегія, Португалія, Франція, Німеччина, Швейцарія, Швеція, Японія та інші.

Південноамериканська модель. За винятком Бразилії, державною мовою якої є португальська, країни цієї моделі об'єднує спільна мова — іспанська. Основною відмінністю такої моделі від зазначених вище є перманентне коригування облікових даних на темпи інфляції. У цьому облік орієнтований на потреби державних планових органів, а методи обліку, які використовуються на підприємствах, досить уніфіковані. Інформація, необхідна для контролю, спрямована на виконання податкової політики. Це значно спрощує і підвищує ефективність роботи урядових органів.

Отже, південноамериканську модель бухгалтерського обліку використовують країни з такими характеристиками: нестабільна політична система; нерозвинута економіка; фінансовий звіт спрямований на задоволення потреб державних органів; облікові стандарти регламентуються законодавчо; методики обліку, які використовуються, — уніфіковані; постійне коригування облікових даних відносно темпів інфляції; облік зорієнтований на державні органи.

Ця модель є характерною для Аргентини, Еквадору, Бразилії, Перу, Чилі та інших країн.

Інтернаціональна модель ООН набуває дедалі більшого розвитку. Вона зумовлена потребами міжнародного погодження обліку насамперед з міжнародних валютних і ринкових інтересів. Тільки незначна кількість великих корпорацій може тепер стверджувати, що їхні річні фінансові звіти відповідають міжнародним обліковим стандартам.

У Сполучених Штатах Америки одноманітність та достовірність бухгалтерської інформації (фінансового обліку) забезпечуються за допомогою, так званих загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку (Generally Accepted Accounting Principles — GAAP), які виконують роль стандартів бухгалтерського обліку. Стандарти GAAP є міжнародно прийнятими та цілком сумісні з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (International Accounting Standards — IAS), які буде розглянуто нижче. Стандарти IAS та GAAP побудовані на тих самих концепціях ведення обліку та побудови бухгалтерської звітності, але порівняно з IAS стандарти GAAP детальніші.

До складу GAAP входять такі документи.

Стандарти (формулюються Радою зі стандартів фінансового обліку), що публікуються у вигляді Положень про стандарти бухгалтерського обліку (Statements of Financial Accounting Standards), які разом з бюлетенями із дослідженнями у галузі бухгалтерського обліку та "Думками" (Opinions — видання Ради) утворюють "Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку" (Generally Accepted Accounting Principles — GAAP) США.

Крім того, GAAP включають методи ведення обліку, які стихійно вкоренилися у різних галузях як загальновизнані. Вони узагальнюються та видаються як звіти Американського інституту дипломованих громадських бухгалтерів про існуючі методи обліку (ЮРА Statements of Position). Також цей інститут видає посібники про ведення бухгалтерського обліку та аудиту (Accounting and Auditing Guidelines) та технічні бюлетені (Technical Bulletins), які видаються Радою зі стандартів фінансового обліку.

За час свого існування, з 1973 р. Рада зі стандартів фінансового обліку випустила більше 100 Положень про стандарти фінансового обліку та 6 Положень про концепцію обліку. З них близько 10 % пов'язано з вирішенням нових проблем фінансового обліку та стільки ж з вирішенням проблем, специфічних для тієї чи іншої конкретної галузі. Решта 80 % пов'язані з переглядом раніше прийнятих стандартів.

Закладені в основу GAAP принципи викладено в розроблених Радою зі стандартів фінансового обліку Положеннях про концепцію фінансового обліку (Statements of Financial Accounting Conception — SFACS).

SFAC № 1 "Цілі фінансової звітності комерційних підприємств"
Мета: визначення цілей фінансового обліку.
Зміст: Визначає інвесторів та кредиторів як користувачів, для яких надається фінансова інформація про діяльність компаній. Визначає мету надання фінансової звітності — задоволення потреб даних користувачів у фінансовій інформації про компанію.

SFAC № 2 "Якісні характеристики інформації бухгалтерського обліку" Мета: зазначає критерії (вимоги), котрим має відповідати інформація, яка є у фінансових звітах компанії.
Зміст. Вимоги до фінансової звітності компаній розподілені на дві групи залежно від важливості:

Першочергові вимоги: цінність для користувача (своєчасність; прогностична цінність; цінність з точки підтвердження або коригування раніше зроблених прогнозів); надійність, вірогідність (забезпечення вірогідного уявлення про діяльність компанії, можливість перевірки, нейтральність).

Другорядні вимоги: можливість зіставлення; постійність.

SFAC № 3 замінено Положенням SFAC № 6.

SFAC № 4 "Питання звітності некомерційних підприємств" Мета: відображає специфіку звітності некомерційних підприємств.
Зміст. Загальні вимоги щодо звітності некомерційних організацій, її адресати та характеристики.

SFAC № 5 "Визнання та вимірювання показників у фінансових звітах комерційних підприємств"
Мета: доповнює SFAC № 2 та визначає, коли та за яких обставин дані бухгалтерського обліку мають відображатися у фінансовій звітності компанії.
Зміст. Містить такі розділи.

Критерії визнання даних у фінансовому обліку: визначення показників; вимірюваність даних; цінність для користувача; надійність.

Критерії вимірювання: на основні витрати (витрати як основа бухгалтерського обліку).

Припущення відносно об'єкта обліку: об'єкт обліку — самостійна господарююча одиниця (юридична особа); безперервність діяльності об'єкта обліку; наявність одиниці вимірювання; періодичність проведення обліку щодо певного інтервалу часу.

Принципи ведення фінансового обліку: принцип витрат; принцип доходу; співвідношення доходів та витрат; повне розкриття даних обліку.

Обмеження ведення фінансового обліку: співвідношення "витрати — результат"; суттєвість відображуваних операцій ("поріг визнання" господарських операцій); галузеві особливості; консерватизм.

Перелік фінансових звітів загального призначення: балансовий звіт; звіт про прибутки та збитки; звіт про рух грошових коштів; звіт про акціонерний капітал; звіт про сукупний прибуток.

SFAC № 6 "Елементи фінансових звітів комерційних організацій"
Мета: визначає 10 елементів фінансових звітів компаній та містить перелік критеріїв класифікації бухгалтерської інформації відповідно до цих критеріїв.
Зміст. Містить елементи (загальні позиції) фінансової звітності: доходи, витрати, прибутки, збитки, активи, зобов'язання, власний капітал, інвестиції власників, виплати власникам, сукупний кінцевий прибуток.
Для наочності та більшої зрозумілості нижче наводиться схема логічного взаємозв'язку викладених раніше концепцій ведення бухгалтерського обліку (рис. 13.1).

13.2. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО).

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) — система принципів, методів та процедур ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. МСБО виникли внаслідок інтеграційних процесів в економіці й спрямовані на зближення бухгалтерського обліку і фінансової звітності в різних країнах світу. Розробляє та впроваджує МСБО Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО), який створили 29 червня 1973 р. професійні бухгалтерські організації економічно розвинутих країн. Членами Комітету є більше 120 організацій з 88 країн світу.

Метою діяльності КМСБО є формулювання, видання та вдосконалення в інтересах суспільства стандартів бухгалтерського обліку, яких необхідно дотримуватись при поданні фінансових звітів, і сприяння їх прийняттю та дотриманню в усьому світі, поліпшення та погоджування регулюючих положень, стандартів бухгалтерського обліку і процедур, пов'язаних з наданням фінансових звітів.

КМСБО є єдиною міжнародною організацією, що здійснює розробку Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО).
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку значною мірою сприяли як поліпшенню, так і гармонізації фінансової звітності в усьому світі. Вони застосовуються:

як основа національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах;

як міжнародний базовий підхід тими країнами, які розробляють власні вимоги (зокрема провідними розвиненими країнами, а також країнами, що розвиваються, такими як Китай і багато інших країн в Азії, Центральній Європі та СНД);

фондовими біржами та регулюючими органами, які дозволяють іноземним або вітчизняним компаніям подавати фінансові звіти відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;

міжнародними організаціями, такими як Європейська комісія, яка оголосила в 1995 p., що вона значною мірою покладається на КМСБО щодо досягнення результатів, які відповідають потребам ринків капіталу.

МСБО охоплюють коло питань, які мають важливе міжнародне значення в умовах розвитку зовнішньої торгівлі, діяльності транснаціональних корпорацій, глобалізації фінансових ринків. Вони, як правило, досить детальні й разом з тим розширені, оскільки інтерпретація стандартів має бути однаковою в різних країнах світу.

Структурно кожен стандарт включає: концепції та положення, що лежать в основі його розробки, перелік питань, що регламентується стандартом, короткий глосарій термінів, що використовуються, критерії застосування певного стандарту, методи обліку і способи розкриття інформації. Отже, МСБО зовсім не означають порядок ведення бухгалтерського обліку, а лише описують загальні правила оцінки і представлення інформації у фінансових звітах.

Важливим при цьому є дотримання при веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності таких загальноприйнятих принципів: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника, періодичності.

За роки своєї діяльності КМСБО розробив більше 40 міжнародних стандартів (МСБО), які стосуються розкриття облікової політики, складання фінансової звітності, обліку основних засобів та операцій з ними, інвестицій, поточних активів і поточних зобов'язань, запасів, доходів і витрат, банківської діяльності, фінансових інструментів, програм пенсійних витрат, нематеріальних активів тощо. Більша частина чинних МСБО вже переглядалася, що безумовно сприяло їх якості і поширенню.
За станом на 1 січня 2004 р. КМСБО прийняв і опублікував такі стандарти бухгалтерського обліку (табл. 13.1).

Таблиця 13.1. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку

№ пор.	Назва	Дата набрання чинності
Первісно	Після останнього перегляду
	Подання фінансових звітів	01.01.75	01.07.98
	Запаси	01.01.76	01.01.95
	Консолідовані фінансові звіти	01.01.77	Замінений стандартами 27 і 28
	Облік амортизації	01.01.77	01.01.95
	Інформація, яка підлягає розкриттю у фінансових звітах	01.01.77	Замінений стандартом 1
	Реагування на зміну цін	01.01.78	Замінений стандартом 15
	Звіт про рух грошових коштів	01.01.79	01.01.94
	Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці	01.01.79	01.01.95
	Витрати на дослідження та розробки	01.01.80	Замінений стандартом 38
	Події після дати балансу	01.01.80	01.01.2000
	Будівельні контракти	01.01.80	01.01.95
	Податки на прибуток	01.01.81	01.01.98
	Подання поточних активів і поточних зобов'язань	01.01.81	Замінений стандартом 1
	Звітність за сегментами	01.01.83	01.07.98
	Інформація, що відображає вплив зміни цін	01.01.83	01.07.98
	Основні засоби	01.01.83	01.07.99
	Оренда	01.01.84	01.01.99
	Дохід	01.01.84	01.01.95
	Виплати працівникам	01.01.85	01.01.99
	Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу	01.01.84	01.01.95
	Вплив змін валютних курсів	01.01.85	01.01.95
	Об'єднання компаній	01.01.85	01.07.99
	Витрати на позики	01.01.86	01.01.95
	Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін	01.01.86	01.01.95
	Облік інвестицій	01.01.87	01.01.95
	Облік і звітність щодо програм пенсійного забезпечення	01.01.88	01.01.95
	Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства	01.01.90	01.01.95
	Облік інвестицій в асоційовані компанії	01.01.90	01.07.99
	Фінансові звіти в умовах гіперінфляції	01.01.90	01.01.95
	Розкриття інформації у фінансових звітах банків та подібних установ	01.01.91	01.01.95
	Фінансова звітність про. частки у спільних підприємствах	01.01.92	01.07.99
	Фінансові інструменти: розкриття та подання	01.01.96	—
	Прибуток на акцію	01.01.98	—
	Проміжна фінансова звітність	01.01.2000	—
	Діяльність, що припиняється	01.01.99	—
	Зменшення корисності активів	01.07.99	—
	Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи	01.07.99	—
	Нематеріальні активи	01.07.99	—
	Фінансові інструменти: визнання та оцінка	01.01.2001	—
	Інвестиційна власність	01.01.2001	—
	Сільське господарство	01.01.2001	—

Як свідчить міжнародна практика, МСБО використовуються в трьох напрямках:

як база для усіх чи деяких національних вимог до обліку та звітності;

як відправна точка для тих країн, що створюють національні стандарти;

для публікації фінансової звітності (насамперед транснаціональних корпорацій);

Для розуміння і практичного застосування МСБО важливе значення мають концептуальні основи (Framework), які є своєрідним вступом до стандартів. Ці концептуальні основи, розроблені КМСБО, визначають:

мету фінансової звітності;

припущення, що покладені в основу фінансових звітів;

якісні характеристики фінансових звітів;

склад фінансової звітності;

визнання елементів фінансових звітів.

Слід мати на увазі, що МСБО не визначають порядок ведення бухгалтерського обліку. Вони описують загальні правила оцінки та подання інформації у фінансових звітах.

Міжнародні стандарти (МСБО) мають рекомендаційний характер і є міжнародним орієнтиром гармонізації та стандартизації бухгалтерського обліку і фінансової звітності в усьому світі. Багато країн приймають МСБО як базовий документ, на основі якого розробляють власні національні стандарти. За результатами досліджень щодо застосування МСБО в різних країнах відомо 9 груп країн, які застосовують МСБО або узгоджують національні стандарти з ними (див. табл. 13.2).

Як бачимо, найбільш численною є п'ята група країн, які використовують МСБО. До цієї групи країн належить і Україна, де фахівцями розроблена і впроваджується система національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. На основі МСБО це дасть змогу істотно поліпшити вітчизняний облік і звітність, сприятиме його відкритості й зрозумілості для внутрішніх і зовнішніх користувачів інформації, зокрема для іноземних інвесторів і кредиторів. У цілому МСБО — це гнучка, динамічна система, яка відіграє позитивну роль у вдосконаленні національного бухгалтерського обліку та фінансової звітності й інтеграції держави у світове співтовариство.

Таблиця 13.2. Ступінь застосування МСБО країнами світу

№ пор.	Застосування МСБО та їх узгодження з національними стандартами	Країна
	МСБО використовуються як національні стандарти з додатковими поясненнями	Хорватія, Кіпр, Кувейт, Латвія, Мальта, Оман, Пакистан, Тринідад і Тобаго
	МСБО використовуються як національні стандарти; останні розробляються для об'єктів, що не охоплені МСБО	Малайзія, Папуа-Нова Гвінея
	МСБО використовуються як національні стандарти, але в деяких випадках можуть бути модифіковані для місцевих умов	Албанія, Бангладеш, Барбадос, Колумбія, Ямайка, Йорданія, Кенія, Польща, Судан, Свазіленд, Таїланд, Уругвай, Замбія, Зімбабве
	Національні стандарти розробляються окремо, але базуються на відповідних МСБО	Чилі, Іран, Філіппіни, Словенія, Туніс
	Національні стандарти розробляються окремо, але базуються на аналогічних МСБО в більшості випадків. Немає посилання на МСБО в національних стандартах, які можуть забезпечувати більший або менший вибір, ніж МСБО	Бразилія, Чехія, Франція, Індія, Ірландія, Литва, Маврикій, Мексика, Намібія, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сінгапур, Словаччина, ПАР, Україна, Швейцарія, Туреччина
	Те саме, що п. 5, але кожний стандарт включає положення, яке порівнює національний стандарт з відповідними МСБО	Австралія, Данія, Гонконг, Італія, Нова Зеландія, Швеція, Югославія
	Національні стандарти розробляються окремо	Австрія, Бельгія, Канада, Фінляндія, Німеччина, Японія, Корея, Люксембург, Іспанія, Великобританія, СІНА
	Немає національних стандартів	Румунія
	Національних стандартів немає, МСБО формально не прийняті, але звичайно використовуються	Ботсвана, Лесото

Роль та місце Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в загальній системі фінансово-економічних стабілізаційних заходів характеризуються у табл. 13.3.
Перелік та коротку характеристику нині діючих Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) наведено в дод. 8.

Галузь використання	Ключовий стандарт	Розробник
1	2	3
М акроекономічна політика та прозорість інформації
Прозорість валютно-фінансової політики	Кодекс "надійних" практик щодо прозорості валютно-фінансової політики (Code of Good Practices on Transparency in Monetary and Financial Policies)	Міжнародний валютний фонд (IMF)
Прозорість фіскальної ПОЛІТИКИ	Кодекс "надійних" практик щодо фіскальної прозорості (CodeofGood Practices in Fiscal Transparency)	Міжнародний валютний фонд (IMF)
Розповсюдження інформації	Спеціальний стандарт з розповсюдження інформації (SpecialDataDisseminationStandard) / Система розповсюдження інформації (GeneralDataDisseminationSystem)	Міжнародний валютний фонд (IMF)
І нституційна та ринкова інфраструктура
Банкрутство	У розробці	Світовий банк
Корпоративне управління	Корпоративне управління (Principles of Corporate Governance)	Організація з економічного співробітництва та розвитку (OECD)
Бухгалтерський облік	Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (InternationalAccounting Standards)	Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASC)
Аудит	Міжнародні стандарти аудиту (International Standards on Auditing)	Міжнародна федерація бухгалтерів (IFAC)
Платіжні та регулюючі системи	Ключові принципи для систематично важливих платіжних систем (Core Principles for Systematically Important Payment Systems)	Комітет з платіжних та регулюючих систем (CPSS)
Ринкова інтеграція	40 рекомендацій (The Forty Recommendations of the Financial Action Task Force)	Фінансовий комітет із боротьби з відмиванням грошей (FATF)
Фінансове регулювання та нагляд
Банківський нагляд	Ключові принципи ефективного банківського нагляду (CorePrinciples for Effective Banking Supervision)	Базельський комітет з банківського нагляду (BCBS)
Регулювання ринку цінних паперів	Цілі та принципи регулювання ринку цінних паперів (Objectivesand Principles of Securities Regulation)	Міжнародна організація комісій з цінних паперів (IOSCO)
Страховий нагляд	Принципи страхового нагляду (Insurance Supervisory Principles)	Міжнародна асоціація страхових спостерігачів (IAIS)

13.3. Національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

На основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) в Україні розроблені й діють національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку — П(С)БО. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку — нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечить міжнародним стандартам.
Реформування бухгалтерського обліку в Україні шляхом його гармонізації та стандартизації має свою історію.
За наказом Президента України "Про перехід України до загальноприйнятої у міжнародній практиці системі обліку та статистики" від 23 травня 1992 р. № 303 було розпочато роботу з удосконалення національної системи бухгалтерського обліку з використанням міжнародних стандартів. Для забезпечення здійснення положень цього наказу Кабінет Міністрів України прийняв Постанову "Про концепцію побудови національної статистики України та Державної програми переходу на міжнародну систему обліку та статистики" від 4 травня 1993 р. № 326. Розроблена на основі положень, наведених у концепції, Державна програма переходу України на міжнародну систему обліку та статистики передбачала наближення первинного бухгалтерського та статистичного обліку на підприємствах різних форм власності до міжнародних стандартів обліку та звітності.

Відповідно до програми робота здійснювалася за такими напрямами:

розробка загальнометодологічних основ реформування обліку і статистики;

становлення співробітництва та координація з міжнародними професійними організаціями, розробка спільних проектів відносно введення МСБО з урахуванням соціально-економічного розвитку України;

створення системи національних рахунків (СНР) та приведення їх у відповідність до рекомендацій ООН 1993 p.;

удосконалення форм бухгалтерського обліку;

підготовка законодавчих актів та нормативних документів згідно із завданнями програми;

розробка та затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та галузевих рекомендацій щодо ведення обліку витрат виробництва;

вивчення організації і методології бухгалтерського обліку, звітності та аудиту підприємств та банків з використанням МСБО та комп'ютерів у країнах з розвинутою економікою;

розробка вітчизняних стандартів бухгалтерського обліку, звітності та аудиту, уніфікація форм первинної облікової документації.

У виконанні Державної програми реформування бухгалтерського обліку значною подією став перехід у 1997—1998 pp. вітчизняної банківської системи на ведення бухгалтерського обліку та складання звітності відповідно до міжнародних стандартів, у результаті чого професійне коло бухгалтерів та аудиторів істотно розширилося і набуло практичного досвіду реформування бухгалтерського обліку та звітності у банках.
Першими виробничими структурами, що ввели елементи міжнародних принципів обліку та звітності, стали відкриті акціонерні товариства, підприємства-емітенти та професійні учасники фондового ринку. Ці підприємства, починаючи з 1999 p., складають звітність за новими формами, які затверджені рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27 січня 1998 р. № 11. Такі форми звітності складено відповідно до вимог МСБО.

У 1998 р. першим кроком до інтеграційних процесів входження у бухгалтерську практику було те, що Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України (ФПБАУ) здійснила переклад та видання книги "Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку". У 2001 р. з дозволу КМСБО ця авторитетна громадська організація видала книгу "Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000", що стало значною подією щодо ознайомлення широкої бухгалтерської громадськості з МСБО.

З метою поглиблення розпочатої в 1992 р. перебудови системи обліку й забезпечення єдиних сучасних методологічних принципів організації бухгалтерського обліку та його відповідності вимогам сучасної екондміки та системи управління Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про затвердження Програми реформу- 346 вання системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів" від 28 жовтня 1998 р. № 1706.

Програмою передбачається, що реформування системи бухгалтерського обліку є складовою заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового спрямування. Програма також передбачає здійснення в 1999—2001 pp. переходу суб'єктів господарської діяльності до використання міжнародних стандартів фінансової звітності.

Такий перехід відбувається в рамках реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію зі світовим економічним співтовариством, яка передбачає адаптацію законодавства України до законодавства розвинутих країн. Питаннями трансформації вітчизняної звітності у звітність згідно з вимогами МСБО займалися представництва найбільших міжнародних аудиторських фірм, таких як Arthur Anderson & Co, Price Waterhouse та ін.