Габарити

Глухі схрещення влаштовують у місці перетину двох колій, коли не потрібно забезпечити перевід рухомого складу з однієї з цих колій на іншу. Найбільше часто застосовують глухі схрещення марок 2/11, 2/9 і 2/6. Також застосовуються глухі схрещення під кутом 45º і 90º.

Рисунок 3.5 - Глухе схрещення

3.3 Умови застосування стрілочних переводів

Типи рейок стрілочних переводів повинні відповідати типу рейок, укладених у колію. На головних і приймально-відправних пасажирських коліях застосовуються стрілочні переводи не крутіше марки 1/11, а перехресні – не крутіше 1/9; якщо пасажирські поїзди проходять тільки по прямому напрямку переводу, то можуть застосовуватись хрестовини марки 1/9. На приймально-відправних коліях вантажного руху з’єднання колій виконується переводами не крутіше 1/9, симетричними - не крутіше 1/6; на інших коліях – переводами не крутіше 1/9 або симетричними не крутіше 1/6. Симетричні стрілочні переводи застосовуються в горловинах сортувальних парків і на інших коліях. На приймально-відправних коліях укладка симетричних переводів припускається при перебудові.

Перехресні стрілочні переводи і глухі схрещення застосовуються на значних сортувальних, дільничних і пасажирських станціях, де немає безупинного пропуску поїздів і з дозволу Укрзалізниці.

Для безупинного схрещення поїздів при влаштуванні двоколійних вставок і безупинного пропуску поїздів по бічній колії, а також при відхиленні на бічну колію у колієпровідних розв’язках необхідно укладати стрілочні переводи з маркою хрестовини 1/18 і 1/22, і при обгрунтуванні – 1/11. Диспетчерські з’їзди необхідно проектувати з хрестовиною марки не нижче 1/11.

3.4 Взаємне розташування суміжних стрілочних переводів

Стрілочні переводи, що вкладаються поруч на одній колії, називаються суміжними. Між суміжними переводами укладаються пряма вставка для вирівнювання напрямку рухомого складу при його прямуванні по кривим із метою зменшення дії відцентрових сил на гостряки і хрестовини стрілочних переводів. Існує 5 основних схем взаємної укладки суміжних стрілочних переводів.

Рисунок 3.6 - Основні схеми суміжної укладки стрілочних переводів: схема I – зустрічна різностороння; схема II – зустрічна одностороння; схема III – попутна різностороння; схема IV – попутна одностороння; схема V – хрестовинами назустріч

Таблиця 3.1 Мінімальні розміри прямих уставок d між суміжними одиночними і симетричними (марки 1/11, 1/9) стрілочними переводами.

В усіх випадках укладки стрілочних переводів із різних типів рейок пряма вставка приймається не менше 12,5 м.

Лекція 4

4.1 З’єднання колій

4.2 Стрілочні вулиці, їх розрахунок

4.3 Парки колій і горловини

4.1 З’єднання колій

Дві паралельні колії з'єднуються між собою за допомогою стрілочного переводу, як показано на рисунку 4.1. Радіус спрягаючої кривої R повинний бути не менше радіуса перевідної кривої стрілочного переводу. Звичайно значення R приймається кратним 100 м (або 50 м). Так, радіус кривих, які укладаються за переводами марки 1/9, приймається 200-250-300 м, а за переводами марки 1/11 – 300-400 м. Від торця хрестовини до початку сполучаючої кривої повинна бути пряма ділянка для розгонки уширення колії у кривій (при R 350 м). Значення прямих вставок р приведені у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Розміри вставки р

Крім того, повинна дотримуватися умова, щоб відстань між кінцем перевідної кривої і початком сполучаючої кривої за хрестовиною була не менше 12 м. При дотриманні цієї умови за торцем хрестовини повинна бути пряма вставка k₀ (може не укладатися на інших коліях). Її значення, а також загальна відстань від центру переводу до початку кривої b₁ = b + k₀ приведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 – Значення прямої вставки k₀ і відстані b + k₀

При укладці стрілочних переводів у кривих на головних коліях улаштовуються перехідні криві і вставка k₁ і k₂.

Кінцеві з'єднання бувають: під кутом хрестовини і скорочені.

Під кутом хрестовини: дано: a, R, E, k₀, р. Визначити: L_т, К, T, f, x, X.

Рисунок 4.1 – Кінцеве з’єднання під кутом хрестовини: f – пряма вставка; T – тангенс кривої; К – довжина кругової кривої; е – ширина міжколійя; R – радіус кругової кривої

T (tg) = tg (a/2); К = (π·R·α)/180˚; L_т = e/sin a - b – T

f = ; х = ; Х = х + (а + Т) =

Перевірка: k ≤ f ≥ p

При великих відстанях між осями колій таке з'єднання займає багато місця в довжину, тому коли міжколійя більше 7 м, укладаються скорочені кінцеві з'єднання.

Рисунок 4.2 - Скорочене кінцеве з’єднання: b₁ – відстань від центру до початку кривої; В₁, В₂ – вершини кутів повороту; d₀ – пряма вставка між зворотними кривими; К₁, К₂ – довжини кругових кривих; β – кут повороту; φ – допоміжний кут; р – пряма дільниця для розгонки уширення колії у кривій (при R<350 м); К’ – пряма вставка за торцем хрестовини, яка забезпечує умову, щоб відстань від кінця перевідної кривої до початку спрягаючої кривої за хрестовиною була не менше 12 м.

b₁ приймається для переводів марки 1/11 – 26 м, 1/9 – 24 м, 1/6 – 20 м.

Т₁ = ; К₁ = 0,017453·R·(β - α)˚;

Т₂ = ; К₂ = 0,017453·R·β˚;

tg φ = ; cos (β + φ) = ;

L_с =

На інших коліях вставка d₀ може не укладатися.

Для з'єднання двох паралельних колій улаштовуються з'їзди: прості, скорочені і перехресні.

Рисунок 4.3 – Простий і перехресний з’їзди: а – простий; б – перехресний; f – пряма вставка; L_гп – глухе схрещення.

Скорочений з’їзд має два стрілочні переводи, дві зворотні криві і пряму вставку довжиною 10-15 м (рисунок 4.4).

Рисунок 4.4 - Скорочений з’їзд

tg φ = ; cos (β + φ) = ; Т = ;

К = 0,017453·R· (β - α)˚; L₀ = ; L_с = L₀ + 2а.

Коли d₀ = 0, тоді φ = 0, cos β = .

4.2 Стрілочні вулиці, їх розрахунок

Стрілочні вулиці - це послідовно покладені на колії стрілочні переводи для примикання групи паралельних колій.

По конструкції стрілочні вулиці діляться на: стрілочні вулиці під кутом хрестовини; стрілочні вулиці на основній колії; скорочені (під кутом b); під подвійним кутом хрестовини; пучковидні; віялові (концентричні, неконцентричні); комбіновані.

· Простіші стрілочні вулиці

Рисунок 4.5 - Стрілочна вулиця під кутом хрестовини.

Рисунок 4.6 - Стрілочна вулиця на основній колії

Гідності стрілочних вулиць вищезазначених типів: добра видимість при виробництві маневрів. Недоліки: велика довжина горловини, велика різниця корисної довжини колій. Недоліками стрілочних вулиць другого типу також є те, що усі стрілочні переводи покладені на основній колії і колії розташовані у кривих.

· Скорочена стрілочна вулиця

Рисунок 4.7 - Скорочена стрілочна вулиця (під кутом β, який не кратний α)

; L_п = a + b; Т_1,2,3 = ;

Т₄ = ;

а₁ = а + р (р – довжина прямої дільниці для розгонки уширення у кривій при R < 350 м); L_с = а + Х_В4 + Т_{4 .}

Такі стрілочні вулиці застосовуються на вантажних районах і на промислових майданчиках, де є уширені міжколійя. Недоліки таких вулиць: перше міжколійя уширене; наявність обернених кривих і, як слідство, незручність виконання маневрових робіт. Гідності: зменшення довжини стрілочної вулиці; менша різниця корисної довжини колій.

· Стрілочні вулиці під подвійним кутом хрестовини

Рисунок 4.8 - Стрілочна вулиця під подвійним кутом хрестовини

L₀ = L_п + d; е₁ = 2L₀ · sin α; c = 2e / sin 2α;

Якщо перше міжколійя повинне бути однаковим з іншими, стрілочний перевід 3 для колії 2 укладається на колії 1 на відстані е/sin α від стрілочного переводу 1. При непарній кількості колій у парку схема зміниться, як вказано пунктиром. Відстань між переводом 1 (при новому розташуванні) і переводом 2 буде не L₀, а більше: L₁ = .

Гідності: скорочення довжини стрілочної зони, і як слідство, маневрового напіврейсу. Недоліки: перше міжколійя уширене. Застосовується на значних станціях для підв'язування приймально-відправних парків.

· Віялові стрілочні вулиці

-

Рисунок 4.9 – Віялові стрілочні вулиці:

а – неконцентрична: ; ;

;

б – концентрична: R_п = R₁ + е·(n – 1); α_n = α·(n – 1)

Недоліки неконцентричних стрілочних вулиць: при укладанні неконцентричної вулиці з постійним радіусом кривих міжколійя у голові парку уширюються, що спричиняє збільшення обсягів земельних робіт.

Недоліки концентричних стрілочних вулиць: змінювання вставки d і з’явлення нестандартних рубок перемінної довжини при попутному укладанні стрілочних переводів.

Застосовуються віялові стрілочні вулиці на значних станціях, коли групу колій потрібно примкнути під кутом більшим, ніж a.

· Пучковидні стрілочні вулиці застосовуються в горловинах сортувальних парків при наявності гірок, укладаються симетричними стрілочними переводами марки 1/6. При цьому скорочується довжина горловини.

· Комбіновані стрілочні вулиці застосовуються при значному числі колій у парках. Вони представляють собою різноманітні комбінації простих вулиць зі збільшенням кута нахилу до основної колії.

Паралельне зміщення колій виконується на станціях при їх реконструкції для уширення міжколій під установку опор контактної мережі, освітлення і розташування пасажирських платформ, а також при переході від міжколійя перегону до міжколійя станції.

Рисунок 4.10 – Паралельне зміщення колій: Δе – зміщення колії; е_уш – уширене міжколійя; ; ; ; ; ;

Перевірка:

Для плавності руху поїздів по зміщеним коліям застосовують на обернених кривих радіуси великих розмірів – при зміщенні головних колій 3000-4000 м без перехідних кривих, при менших радіусах застосовуються перехідні криві за нормами СНиП. На станційних коліях також рекомендується застосовувати криві великих радіусів, але це залежить від величини паралельного зміщення колії – при незначній величині зміщення, як правило, є можливим застосовувати радіуси 3000-4000 м. У всіх випадках не рекомендується застосовувати радіуси менше 600 м. Між оберненими кривим на (між кінцями перехідних кривих) на зміщених коліях передбачаються прямі вставки – на головних коліях не менше 75 м, а у скрутних умовах не менше 30 м. При швидкісному русі пасажирських поїздів по зміщеним коліям ці вставки відповідно збільшуються до 150 і 50 м. На зміщених станційних коліях, по яких обертаються організовані поїзди, вставка між кінцями обернених кривих повинна бути не менше 15 м.

4.3 Парки колій і горловини

Горловина станції - це зона, у якій укладені стрілочні переводи, що з'єднують станційні колії між собою. Горловини забезпечують виконання таких важливих операцій, як прийом, відправлення, безупинний пропуск поїздів, усі маневрові пересування і відносяться до основних структурних елементів станції. Від конструкції горловини залежить пропускна спроможність станції, число колій у парках та ін. Найважливішими частинами горловини є: підхід до горловини – колії, які підключаються до інших елементів станції; парковий елемент – окрема колія або група колій з виходом у горловину через спільний стрілочний перевід; елемент горловини – стрілка або група стрілок, з’єднувальні колії або їх комбінація, які поєднані загальними технологічними функціями; маршрут – послідовність елементів горловини, які технологічно пов’язують підхід з парковим елементом. Для устрою повітряних стрілок контактної мережі в горловинах станції на електрифікованих коліях стрілочні переводи однакових марок по можливості укладаються в створі.

Парки колій - це група колій, об'єднаних загальними горловинами і яка має однакове призначення. Парки розрізняють по призначенню: прийому, відправлення, приймально-відправні, сортувальні, сортувально-відправні, транзитні, виставочні, груповочні, парки відстою й ін. По формі парки є:

· парк-трапеція (для з'єднання трьох-чотирьох колій); колії у такому парку мають різну довжину, яка збільшується по мірі наближення до осі основної колії, у результаті чого виникають надлишки корисної довжини колій;

· парк-трапецоїд, який у одному кінці має стрілочну вулицю на основній колії, а у іншому – вулицю під кутом хрестовини. Усі колії приблизно однакової довжини зі зручним виходом на основну колію;

· парк -“рибка”, який представляє собою дві трапеції або два трапецоїди;

· парк-паралелограм для стоянки локомотивів і пасажирських вагонів з однаковою корисною довжиною, окрім крайніх колій.

· парк комбінованої форми.

Застосовуються тупикові парки, колії яких закінчуються упорами.

При значному числі колій вибирають такі поєднання стрілочних вулиць, які дають найбільш коротку довжину горловин парків – найменшу відстань від вхідної стрілки до самого віддаленого граничного стовпчика.

а)

б)

в)

г)

Рисунок 4.10 - Парки колій: а – трапецоїд; б – трапеція; в – “рибка”; г – паралелограм

Лекція 5

5.1 Правила нумерації колій і стрілочних переводів.

5.2 Встановлення граничних стовпчиків і світлофорів

5.3 Повна і корисна довжина колій. Межа роздільних пунктів

5.1 Правила нумерації колій і стрілочних переводів.

Кожна колія повинна мати свій номер. Забороняється встановлювати однакові номери на одній станції або (на значних станціях) у межах одного парку. Головні колії на станціях і перегонах нумеруються римськими цифрами. Початкова нумерація - у колій основної лінії.

Приймально-відправні колії нумеруються арабськими цифрами, що слідують за номерами головних колій (для парних поїздів - парними номерами, для непарних поїздів – непарними номерами).

На маленьких станціях при спеціалізації колій в обох напрямках нумерація ведеться послідовно в польову сторону від пасажирського будинку.

На значних станціях у кожному парку своя нумерація колій. При цьому парк повинний мати літерне позначення. Сортувальні колії мають двозначну нумерацію, де перша цифра – номер пучка, друга – номер колії у пучку.

Стрілочні переводи нумеруються з боку прибуття поїздів від вхідного стрілочного переводу: парних поїздів - парними номерами, непарних поїздів - відповідно непарними. Якщо примикає декілька ліній, то нумерація починається по основній лінії. Стрілочні переводи на стрілочних вулицях, з'їздах, спарених і перехресних стрілочних переводах мають безперервну нумерацію. При перебудові станції припускається до номера стрілочного переводу добавляти букву (а, б, в). Стрілочні переводи парків колій крупних станцій мають свою нумерацію в межах сотні номерів (від 100 до 199, від 200 до 299 і т.д.).

Межею парних і непарних номерів стрілочних переводів на малих станціях є вісь станції (вісь пасажирського будинку), у парках значних станцій - поперечна вісь парку.

5.2 Встановлення граничних стовпчиків і світлофорів

Граничний стовпчик - це сигнальний знак, що вказує межу, у якій може знаходитися на колії рухомий склад, не порушуючи безпеки руху по сусідній колії. На коліях граничний стовпчик установлюється за центром переводу, де відстань між осями розбіжних колій дорівнює 4,1 м. При наявності кривих дільниць колії місце встановлення граничного стовпчика визначається розрахунком. Відстань від граничного стовпчика до центру переводу залежить від марки хрестовини, а при наявності – від їх радіусу. схеми встановлення граничних стовпчиків приведені на рисунку 5.1.

а) при розбіжних прямих коліях

б) при наявності кривої дільниці колії

Рисунок 5.1 – Схеми встановлення граничних стовпчиків:

Р – відстань від осі колії до граничного стовпчика до на прямій дільниці колії; Р + Δ – те ж, у межах кривої.

При е ³ 4,1 м ізостик розташовується з урахуванням застосування за торцем хрестовини рубок стандартної довжини 12,5 і 6,25 м.

Світлофори встановлюються з правої сторони колії по ходу руху з дотриманням габариту наближення будівель. По конструкції світлофори розділяються на щоглові, карликові і консольні. Щоглові встановлюються у міжколійях е = 2450 мм, на головних коліях і крайніх станційних - 3100 мм; карликові - у міжколійях е = 1920 мм, на крайніх коліях - 3100 мм.

Щоглові світлофори бувають залізобетонні і металеві і встановлюються у міжколійях е ³ 5200 мм; металеві без сходів (із складаними сходами) - у міжколійях е ³ 5040 мм. Карликові бувають з однією головкою і з двома: з одною головкою встановлюються у міжколійях е ³ 4200 мм; карликові з двома голівками - у міжколійях е ³ 4500 мм.

По призначенню світлофори діляться на поїзні і маневрові. Поїзні, у свою чергу, за призначенням бувають вхідними, вихідними і маршрутними.

Існує три схеми установки вихідних світлофорів: перша - граничний стовпчик, що обмежує довжину даної колії, знаходиться в одному міжколійї з вихідним сигналом з колії. Відстань від центра переводу до сигналу визначається таким же способом, як і до граничного стовпчика;

друга - сигнал, що знаходиться в різних міжколійях з граничним стовпчиком для даної колії, встановлюють в створі з ізолюючим стиком на відстані 3,5 м за граничним стовпчиком у бік хрестовини;

третя - вихідний сигнал, за яким укладений протишерсний стрілочний перевід, може бути встановлений в створі зі стиком рамної рейки, на відстані а від центра переводу.

Рисунок 5.2 – Варіанти установки вихідних світлофорів

Вхідні світлофори при тепловозній тязі встановлюють на відстані не менше 50 м від гостряка першого по ходу стрілочного переводу або від граничного стовпчика, якщо перший стрілочний перевід пошерсний. На електрифікованих лініях вхідні сигнали віддаляються від першої стрілки на 300 м з урахуванням повітряного проміжку, який відділяє контактну мережу станції від контактної мережі перегону. Вхідні сигнали визначають межу станції на одноколійних лініях. На двоколійних лініях вхідні світлофори встановлюють окремо по кожній головній колії.

Рисунок 5.3 - Схема установки вхідних світлофорів

5.3 Повна і корисна довжина колій. Межа роздільних пунктів

Повна довжина колії - це відстань між гостряками стрілочних переводів, що ведуть на дану колію, для тупикової колії - відстань від гостряка стрілки до упора. Повна довжина буває: будівельна - без урахування довжин стрілочних переводів; експлуатаційна; теоретична. Повна довжина розраховується для розрахунку будівельної вартості станції.

Корисна довжина колії - це частина повної довжини колії, обмежена сигналами вихідними або маневровими, граничними стовпчиками, стрілочними переводами, упорами, у межах якої може знаходитись рухомий склад, не заважаючи руху по сусідній колії.

а)

б)

в)

Рисунок 5.4 – Схеми визначення корисної довжини колій

Корисна довжина приймально-відправних колій приймається з урахуванням довжини поїздів на 10-й рік експлуатації і має стандартні значення: 850, 1050, 1250 м. На дільницях із кратною тягою корисна довжина збільшується на 30 м. Корисна довжина запобіжних тупиків - 50 м. Кількість вагонів, які можна вмістити на одній колії, визначається за формулою

m_в = (l_кор – l_л) / l_в

де l_кор - корисна довжина колії, м;

l_л - довжина дільниці колії, яка займається локомотивом, м;

l_в - довжина вагона, м.

Межами роздільного пункту на одноколійній дільниці є вхідні світлофори, що встановлюються на відстані 300 м (при тепловозній тязі - 50 м) від гостряка першої по ходу зустрічної стрілки або від граничного стовпчика, якщо перший стрілочний перевід пошерсний. На дво- і багатоколійних дільницях межами є: з одного боку - вхідної світлофор, з іншого боку - знак “Межа станції”, установлений на відстані не менше 50 м від останнього граничного стовпчика або гостряків останньої стрілки. На електрифікованих дільницях знак “Межа станції” установлюється за повітряним проміжком контактної мережі.