Принципові схеми і технологія роботи вантажних станцій

Схему вантажної станції і місце її розташування вибирають на основі техніко-економічних розрахунків, і порівняння варіантів з урахуванням наступного розвитку, розмірів і характеру роботи, площі території, що відводиться, топографічних, геологічних і інших місцевих умов, а при розвитку станцій також з урахуванням найбільш повного використання існуючих пристроїв.

Компонування і розміщення основних пристроїв вантажної станції (приймально-відправного, сортувального парків і вантажного району) повинні забезпечувати найбільшу потоковість пересування вагонів, безпеку руху поїздів і проведення маневрової роботи, а також зосередження маневрової роботи, зв'язаної з розформуванням передач і добіркою по вантажним пунктам, по можливості на одному сортувальному пристрої, і ощадливе використання території станції.

Схеми вантажних станцій тупикового типу приведені на рис. 8.1.

У схемі I вантажний район розташований послідовно основним паркам. Прибулі вагони розформовуються на витяжній колії (чи гірці малої потужності). При подачі вагонів під вивантаження маневровий локомотив заїжджає на відповідну колію сортувального парку й осаджує вагони на колії вантажного району. Якщо необхідні додаткові маневри під час розміщення вагонів по точках, використовують кінці розвантажувальних колій, а як витяжну колію - з'єднувальну колію між сортувальним парком і вантажним районом. Завантажені і порожні вагони прибираються з колій вантажного району на колії сортувально-відправного парку.

Для схеми I характерна потоковість пересувань при подачі вагонів на вантажний район і прибиранні вагонів і мінімальні їхні пробіги. Недоліки схеми – зосередження операцій по прийому, відправленню і розформуванню прибулих поїздів в одному районі станції і необхідність довгої площадки.

У схемі II вантажний район з тупиковими коліями розміщений паралельно паркам. Розформування поїздів і маневрові операції по подачі-прибиранню вагонів зосереджені на одній витяжній колії, що дуже зручно для суміщення операцій по розформуванню і подачі вагонів. Район маневрових операцій віддалений від горловини по прийому і відправленню поїздів. Схему II можна застосовувати тільки в тих випадках, коли для розформування поїздів і подачі-прибирання вагонів досить мати один локомотив.

Рис. 8.2. Основні схеми вантажних станцій наскрізного типу (позначення див. рис. 8.1).

У схемі III розформування поїздів ведеться в одному кінці сортувального парку на витяжній колії I, а подача вагонів на вантажний район і прибирання їх відтіля - з іншого кінця через витяжну колію II. Таке розосередження маневрової роботи на два райони доцільно при значних розмірах переробки, коли необхідно мати два маневрових локомотиви. Вантажний район може бути комбінованого типу. Тоді вагони з наскрізних колій вантажного району будуть убиратися через витяжну колію I. Таким чином, у цій схемі операції по прийманню-відправленню поїздів, розформуванню поїздів і подачі вагонів на вантажний район можуть виконуватися паралельно, що є істотною перевагою схеми.

В усіх випадках, коли вантажний район розміщений паралельно паркам, пробіги вагонів при подачі під вивантаження і прибиранні після вивантаження чи навантаження будуть більше, ніж у схемі I. Крім того, для них потрібна площадка ширше, ніж для схеми I, але значно коротше.

Схема IV істотно відрізняється від попередніх тим, що в ній між послідовно розташованими парками прийому і сортування є гірка малої потужності. Вагони подаються із сортувального парку на вантажний район через витяжну колію, а прибираються на колії сортувально-відправного парку. Перевага цієї схеми полягає в поділі операцій і потоковості переробки вагонів, що забезпечує високу перероблювальну спроможність станції. Однак при спорудженні станцій за схемою IV необхідно мати площадку більшої довжини і виникають додаткові витрати. Тому застосовувати таку схему можна лише при великих розмірах роботи.

В усіх схемах вантажних станцій тупикового типу технічну контору споруджують поруч з парками станції поблизу основного маневрового району. Інші пристрої розміщають виходячи з технологічного процесу і зручності подачі рухомого складу.

Зі схем вантажних станцій наскрізного типу основною є схема V (рис. 8.2), у якій парки і вантажний район розміщаються паралельно. Порядок обслуговування вантажного району в цій схемі такий самий, як і в схемі III. Розформування прибулих поїздів і подача вагонів на вантажний район провадяться з різних витяжних колій.

Схема VI відрізняється від схеми V в основному тим, що вантажний район розміщається не паралельно, а послідовно стосовно сортувального парку, що забезпечує мінімальні пробіги вагонів при подачі на вантажний район.

Окремі парки прийому, сортувально-відправні і сортувальні на вантажних станціях не завжди необхідні. На станціях наскрізного типу, де в загальному сортувальному парку є не тільки короткі колії для сортування по пунктах вивантаження прибулих вагонів, але і довгі для накопичення вагонів по призначеннях плану формування, доцільно влаштовувати два парки (приймально-відправний і сортувальний), як показано на рис. 8.2.