Практична робота №19

- Ознайомитись з послідовністю виготовлення виробу (плоскою іграшкою, об'ємною з помпонів), скласти ТП своєї іграшки, за допомогою наглядної інструкційної карти на іграшку – ведмедика.

Д/завдання: знати технологічну послідовність виготовлення своєї іграшки, вміти розповісти послідовність. Намалювати малюнки щодо виготовлення іграшки.

Прибирання.

Лабораторно – практична робота № 20.

Тема: Способи механічного з’єднання деталей.

Мета: -навчити: ознайомити учнів зі способами з'єднання деталей крою, використовувати набуті знання на практиці;

-розвити: вміння та навички з виконання ручних з’єднувальних швів, закріпити набуті знання;

-виховувати: увагу, акуратність, старанність, повагу до ручної праці.

Обладнання: голки, гольниця, наперсток, нитки, ножиці, тканина, таблиця з ПБП при виконанні ручних швейних робіт, інструкційна карта пошиття іграшки.

Хід уроку.

Викладання нового матеріалу.

Види швів. Щоб іграшка була по-справжньому красива й акуратна, нам потрібно згадати, як виконуються деякі ручні шви.(мал.2.5.).

● Зметувальний, або шов «уперед голку». Цей шов допоможе тимчасово скріпити деталі, щоб потім виконати інші шви більш акуратно.

● Шов «назад голку». З лицьової сторони цей шов виглядає, як машинний. Він досить міцний і в багатьох випадках може замінити машинний, застосовується при сточуванні деталей. Для цього шва при розкрої деталей роблять припуски 0,5 див.

● Деталі з щільного хутра або товстих тканин найкраще з'єднувати швом «через край» або «петельним». Стібки в цих швах укладаються вертикально як ліворуч праворуч, так і праворуч ліворуч. При цьому досягається міцне й акуратне з'єднання тканин.

Петельний шов складається з окремих петлеподібних стібків і виконується ліворуч праворуч. Голкою проколюють тканина зверху вниз по вертикальній лінії, при цьому нитка завжди залишається під голкою. Нитку протягають через тканину поступово, тому що різкі рухи утворять неоднаково затягнуті петлі. Якщо нитка йде петлеподібною стороною назовні, то вийде міцний край, і контурна лінія при цьому утворить вид шнура. Петельний шов звичайно застосовують при шитті іграшок із сипучих матеріалів (фетр, сукно, штучна замша, клейонка). Виріб викроюють без додатка на шви і шиють по лицьовій стороні. Петельним швом можна прикрасити одяг ляльок, обшивши краю курточки, фартуха кольоровою ниткою.

● Шов «рядок» застосовується для скріплення деталей. Цей шов досить міцний і цілком заміняє машинний. Рядкової шов виконується, як шов «назад голку», тільки стібки всі однакові і між ними залишають невелику відстань.

● «Підрублений» шов застосовується при підшивці краю виробів із сипучих тканин (ситець, байка, шовк). Перш ніж підшити край виробу, його двічі підгинають убік вивороту. Ширина підгинання залежить від виробу. Підігнутий край прометують швом «уперед голку», а потім починають підшивати. Стібки роблять, захоплюючи голкою одночасно два шари матерії: зовнішній (основу виробу) і внутрішній (загнутий край). З зовнішньої сторони краще захопити одну нитку; у внутрішнього краю можна захопити дві-три нитки. Відгладивши підшитий виріб, позначку видаляють.

● «Стебельчастий» шов служить для прикраси виробів. Намалювавши на матеріалі контур наміченого малюнка, приступають до вишивки його кольоровою ниткою. Проколов матеріал з вивороту, роблять стібок середнього розміру до себе, тобто зверху униз від нитки, і, тримаючи голку до себе, проводять назад на виворіт. Виводячи голку знову на лицьову сторону посередині цього стібка, роблять такий же, як перший, тримаючи голку на себе. На лицьовій стороні голка проходить у той же отвір, де скінчився перший стібок. Стібки повинні бути невеликими і лягати друг до друга. Вишивають на вказівному пальці лівою рукою: голка рухається уперед від працюючих.

Для прикраси одягу добре мати ножиці «зиґзаґ».(мал.2.6.) Вирізані такими ножицями краю тканини додають одягові ошатний вид.

Мал. 2.6 Зигзаг.

Мал. 2.5. Види ручних швів.