Лекція 2.4

Тема: ” Організація навчального процесу у вищому навчальному закладі”

План:

1. Види і зміст навчальних занять.

2. Види контролю якості навчання.

3. Кредитно-модульна система організації навчального процесу.

Мета: ознайомлення з основними видами навчальних занять, визначення поняття кредитно-модульної системи та її відмінностей.

Зв’язок з іншими дисциплінами: Введення в спеціальність, Основи права.

1. Згідно з наказом Міністерства освіти України від 02.06.93р. №161 „Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України” навчальний процес здійснюється за такими формами:

· Навчальні заняття;

· Виконання індивідуальних завдань;

· Самостійна робота;

· Практична підготовка;

· Контрольні заходи.

Основними видами навчальних занять є:

- лекція;

- лабораторне заняття;

- практичне заняття;

- семінар;

- індивідуальне заняття;

- консультація

Навчальна лекція – логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований, при необхідності, засобами наочності та демонстрації дослідів.

Лабораторне заняття – це вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди в спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу.

Консультація може бути індивідуальною або проводитись для академічної групи чи потоку студентів.

Індивідуальні завдання – є однією із форм організації навчання, яка має на меті поглиблення та закріплення знань, які студенти отримали в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. До індивідуальних занять відносять: реферати, розрахункові роботи, графічні роботи, курсові, дипломні проекти.

Самостійна робота – є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Практична підготовка -є невід’ємною складовою частиною процесу підготовки фахівців підготовки фахівців всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів і проводиться на оснащених відповідним чином базах практики закладів освіти, а також підприємств, організацій та установ різних галузей народного господарства. Її метою є - оволодіння курсантами сучасними методами і формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії. Практики поділяються на навчальні і виробничі.

Навчальна практика – фахова ознайомлювальна, комп’ютерна, обчислювальна та ін.

Виробнича практика – технологічна, економічна, науково-дослідна та ін. Вона є заключною ланкою практичної підготовки і проводиться перед державним екзаменом.

2. Необхідним елементом навчального процесу є заходи контролю якості підготовки. Використовуються наступні види контролю якості навчання: вхідний, поточний, рубіжний, відстрочений та підсумковий.

Вхідний контроль – проводиться з метою визначення рівня підготовки з тих дисциплін, які вивчались раніше. При цьому можуть використовуватись комплексні контрольні роботи.

Поточний контроль – здійснюється викладачем під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має за мету перевірку рівня підготовленості до виконання конкретної роботи.

Рубіжний контроль – контроль знань та вмінь після вивчення певної частини навчальної дисципліни.

Відстрочений контроль – або контроль залишкових знань проводиться через деякий час після вивчення дисципліни.

Підсумковий контроль – проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію.

Державна атестація – проводиться на базі вищого навчального закладу у формі державного екзамену для студентів, які закінчили навчання за освітньо-професійною програмою молодшого спеціаліста.

3. Однією з передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є реалізація системою вищої освіти України ідей Болонського процесу.

Метою впровадження кредитно-модульної системи (КМС) є підвищення якості підготовки фахівців і забезпечення на цій основі їх конкурентоспроможності та престижу української вищої освіти у світовому просторі.

Кредитно-модульна система (КМС) – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні двох складових: модульної технології навчання та кредитів (залікових одиниць) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи.

Модульна технологія навчання – одна із сучасних педагогічних технологій, яка передбачає модульну побудову навчального матеріалу та його засвоєння шляхом послідовного та ґрунтовного опрацювання навчальних модулів.

Модульна побудова навчального матеріалу – структурування навчального матеріалу на основі модульної програми.

Модульна програма – система засобів та прийомів, за допомогою яких досягається інтегруюча дидактична мета в сукупності всіх модулів конкретної навчальної дисципліни.

Навчальний модуль – логічно завершена, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури.

Кредит (залікова одиниця) – уніфікована одиниця виміру виконаної студентом навчальної роботи.

Рейтингова система оцінювання – система визначення якості виконаної студентом навчальної роботи та рівня набутих їм знань та вмінь, яка передбачає оцінювання в балах усіх результатів, досягнутих під час поточного, модульного та семестрового контролю.

Рейтинг – кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

Наступне заняття: практичне заняття на тему: „Організація навчального процесу у вищому навчальному закладі.”

Самостійна робота №4: Скласти таблицю відповідності занять та видів контролю

Тема 3. Зміст, характер та сфери майбутньої професійної діяльності.