Наслідки надзвичайних ситуації ситуацій при аварії на радіаційно небезпечних об’єктах

Радіаційно небезпечними об’єктами є АЕС, виробництва ядерного палива, переробки та поховання радіоактивних відходів та ін. Аварії на таких об’єктах з викидом радіоактивних речовин (РР) в атмосферу спричиняють тривале РЗ повітря, місцевості, водойм, рослинності, наслідком чого може бути реальне опромінення людей у дозах, що перевищують норми радіаційної безпеки. Такі аварії називають радіаційними.

За межами поширення радіоактивного зараження і його наслідками радіаційні аварії поділяють на два класи: промислові та комунальні.

До класу промислових відносять радіаційні аварії, наслідки яких не поширюються за межі об’єкта, а опромінення може отримати лише персонал. До класу комунальних -аварії, наслідки яких поширюються на прилеглі території, де проживає населення.

За масштабом (розміром території, кількістю персоналу і населення, які опинилися в зоні аварії) комунальні аварії поділяють на такі:

- локальні - у зоні аварії проживає населення загальною кількістю до 10 тис. осіб;

- регіональні - у зоні аварії опиняються території декількох населених пунктів, один
чи декілька адміністративних районів і навіть областей, а кількість населення в зоні аварії
перевищує 10 тис. осіб;

- глобальні - якщо в зоні аварії опинилась значна частина території країни та її
населення.

До особливого типу глобальних радіаційних аварій належать трансграничні, коли зона аварії поширюється за межі державних кордонів.

Примітка. Зона аварії - територія, яка, залежно від масштабів аварії, вимагає планування та проведення певних заходів, пов’язаних з цією подією. Межі зони аварії визначаються державними регулюючими органами.

У разі радіаційної аварії з викидом радіоактивних речовин створюється радіоактивна хмара, яка починаєт рухатися в напрямку приземного вітра. При випаданні радіоактивних речовин із хмари на місцевосці утворюється радіоактівний слід - зона радіактівного зараження - у формі витягнутого еліпса.

За ступенем небезпеки для людей на радіактивному сліді виділяють 5 зон радіактівного зараження, які характеризуються рівнями радіації на одну годину після аварії (рис.4.1):

- зона М - радіаційної небезпеки (Р1 - 0,014-0,14 Р/год);

- зона А - помірного зараження (Р1 - 0,14-1,4 Р/год);

- зона Б - сильного зараження (Р1 - 1,4-4,2 Р/год);

- зона В - небезпечного зараження (Р1 - 4,2-14,4 Р/год);

- зона Г - надзвичайно небезпечного зараження (Р1 = 14,4 Р/год).

Унаслідок розпаду РР їх активність знижується і відповідно знижується рівень радіації за головним законом спаду рівня радіації де P_t - рівень радіації на будь-який час t після аварії, Р/год; P₁ - рівень радіації на одну годину після аварії, Р/год; а = 0,3 - для реакторів типу РБМК-1000 (реактор великої потужності канальний); а = 0,4 - для реакторів типу ВВЕР-1000 (воднево-водяний енергетичний реактор потужністю 1000 мегават).

Примітка. Дози опромінення на зовнішніх межах зон будуть менші, ніж в середині: в зонах М та А у 3,2 разу, Б та В у 1,8 разу, Г - 1,7 разу.

Вплив радіактивного зараження на людей на зараженій місцевості відбувається як шляхом зовнішніго опромінення, так і внутрішнім опроміненням, якщо РР потрапляють в організм із їжею, водою, повітрям. Ступінь ураження залежить від величини поглиненої дози і часу, протягом якого отримана доза радіації. Величина дози опромінення пропорційна рівню радіації, тобто D = P_cept, де P_cep - середній рівень радіації за період опромінення t.

За сигналом «Радіаційна небезпека» населення і персонал об’єкта повинні виконувати термінові і невідкладні заходи щодо захисту, а саме:

- використати індивідуальні засоби (протигаз, респіратор, ватно-марлеву пов’язку);

- укритись у сховищі, якщо його немає - у будинку. У приміщенні загерметизувати вікна, двері, вентиляційні люки, укрити продукти і запас води;

- провести йодну профілактику щитовидної залози (упродовж 7-ми діб по одній таблетці йодистого калію (дітям до 2-х років по 0,25 таблетки) або по 3-4 краплі йоду на склянку води (для дітей 1-2 краплі на півсклянки води);

- не вживати неперевірені продукти і воду;

- за потреби проводити евакуацію із зони зараження і санітарну обробку людей у
безпечному районі.

26 квітня 1986 р. сталася радіаційна аварія на Чорнобильській АЕС - катастрофа планетарного масштабу. Із зруйнованого реактора до 6 травня вибухом було викинуто 63 кг радіонуклідів (3,5 % від кількості на момент аварії). Активність викинутих РР становила майже 500 млн Ki, що еквівалентно вибуху 330 двадцятикілотонних атомних бомб (аналогічних скинутим у 1945 р. на міста Хіросіма і Нагасакі). Під час аварії і невдовзі після неї від радіаційного ураження загинуло 29 осіб, із 30-кілометрової зони евакуйовано 115 тис. осіб.

У відповідності до закону України "Про правовий режим території, яка зазнала забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", введеному в дію 28 лютого 1991 р. визначені чотири зони в залежності від ступеню небезпеки для людей:

III - зона відчуження (30-ти кілометрова), де щільність забруднення більше 40 Кі/км² по цезію-137, що складає основну частину випромінення. В цій зоні заборонено проживання людей, обмежена господарча діяльність.

IV - зона обов'язкового відселення людей, де щільність забруднення 15- 40 Кі/км² Доза радіації за 1 рік перевищує 0,5 бер понад дози від природного фону.

Ш - зона гарантованого добровільного відселення. Щільність забруднення 5- 15 Кі/км². Річна доза Д_р = 0,1-0,5 бер.

V - зона посиленого радіологічного контролю, де щільність забруднення 1-5 Кі/км².
Річна доза до 0,1 бер понад дози від природного фону.

Держава бере на себе наступні обов’язки:

- добровільне отселення населення;

- постійний дозиметричний контроль;

- щорічна медична деспонсаризація;

- забезпечення медичними препаратами;

- забезпечення чистими продуктами і водою;

- надання пільг згідно до даного закону.

Площа зон радіоактивного забруднення становить 50,5 тис. км² (зокрема зона відчуження - 2,19 тис. км²) поширилась на територію 12 областей України, охопила 2213 населених пунктів (без зони відчуження) з населенням понад 2,4 млн осіб.

Тривалість і мінлива інтенсивність викидання РР із зруйнованого реактора, метеорологічні умови та інші фактори зумовили нерівномірність (плямистість) радіоактивного забруднення місцевості. Зони формувались, переважно, у західному, південно-західному і північно-східному напрямках.

У складі РР більшу частку (50-70 %) становив радіоактивний йод -131 (період напіврозпаду 8,04 доби), який негативно впливає на щитовидну залозу.