А група. • Народився в селянській родині під Коропом на Чернігівщині, брав участь у багатьох битвах Національно-визвольної війни

Історична довідка

Дем’ян Многогрішний

• Народився в селянській родині під Коропом на Чернігівщині, брав участь у багатьох битвах Національно-визвольної війни.

• Був противником Андрусівської угоди, у 1668 році призначений П. Дорошенком наказним гетьманом Лівобережної України.

• Під тиском старшини пішов на переговори з Москвою, що завершилися укладенням Глухівських статей і проголошенням його гетьманом Лівобережної України.

• Намагався проводити політику на захист державних інтересів України: домігся, щоб Київ залишився у складі Лівобережжя, намагався послабити політичну роль старшини, вів таємні переговори з Дорошенком про можливість переходу Лівобережжя під протекторат Туреччини.

• Виданий козацькою старшиною царському уряду, звинувачений у зраді, підданий жорстоким тортурам, засуджений до довічного ув’язнення, вивезений з родиною до Сибіру, помер у 1707 році в Іркутську.

Глухівські статті 1669 р.

• Складалися із 27 пунктів. • Московські воєводи залишалися лише в українських містах: Києві, Переяславі, Чернігові, Острі — і не мали права втручатися у справи місцевого управління. • Встановлювався козацький реєстр чисельністю 30 тисяч. • Гетьман мав право утримувати наймане військо — компанійців — чисельністю 1 тисяча чоловік. • Податки до державної скарбниці мала збирати тільки старшина. • Заборонялося вступати гетьману у зносини з іншими державами. • Перехід селян до козацького стану ставав більш складним

Документ 3. М. Аркас про Дем’яна Многогрішного

«Недовге гетьманування Многогрішного позначилося тим, що за його заведено осібний полк із козаків, котрий прозвали «компанійським». Полк сей мав наглядати за тим, щоб поспільство не приставало самовільно у козаки та ще щоб заздалегідь гасити у самому початку, як де прокинеться якесь... повстання або що... У травні місяці 1670 року, на

прохання гетьмана, цар прислав до нього стрільців, яких той мусив держати своїм коштом. Вигадав се Многогрішний для своєї безпеки, бо знав, що його не люблять і почував себе дуже небезпечним на своїй посаді. А московському урядові се було й на руку: він таким побитом мав при боці гетьмана — повсякчас свого доглядача. З того часу сю сторожу становлено було до кожного гетьмана. У тому ж таки році Многогрішний, з дозволу царя, переніс свою столицю з Гадяча у Батурин...

Многогрішного не любила старшина... А через усе те сипалися, як з решета, доноси на гетьмана у Москву... До того ще й гетьман сам не вмів показати з себе дуже улесливого і як чоловік нервовий, а часом без міри запальний, не вмів здержувати свої поривання і вихоплювався перед московськими воєводами та послами з чимось таким, що тільки

шкодило йому самому». (Козацькі ватажки та гетьмани України. —Львів, 1991 - С. 91–92)

Завдання

1. За яких обставин гетьманська булава на Лівобережжі дісталася Дем’яну Многогрішному?

2. Охарактеризуйте основні напрямки його діяльності на посаді гетьмана.

3. Дайте оцінку Глухівським статтям.

4. Дайте власну оцінку його діяльності.