Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Автоматичні установки водяного пожежогасіння підрозділяються, відповідно до ГОСТ Р 50680 [46] (рис. 1.38), за типом зрошувачів на спринклерні і дренчерні.
Спринклерні установки підрозділяють за типом заповнення підвідного живильного і розподільного трубопроводів водою або повітрям на: водозаповнені; повітряні; водоповітряні.
Дренчерні установки по вигляду приводу підрозділяють на: електричні; гідравлічні; пневматичні; механічні; комбіновані.
Установки за часом спрацьовування підрозділяють на:
швидкодіючі ‑ тривалість спрацьовування не більше 3 с;
середньоінерційні ‑ тривалість спрацьовування не більше 30 с;
інерційні ‑ тривалість спрацьовування понад 30 с, але не більше 180 с.
За тривалістю дії установки підрозділяють на:
середньої тривалості дії ‑ не більше 30 хв.;
тривалої дії ‑ понад 30 хв., але не більше 60 хв.
Відповідно до ГОСТ Р 50800 [47] автоматичні установки пінного пожежогасіння класифікуються по:
конструктивному виконанню;
виду приводу;
часу спрацьовування;
способу гасіння;
тривалість дії;
кратності піни.
Установки пінної пожежогасіння по конструктивного виконання підрозділяють, як і водяного, на спринклерні і дренчерні залежно від типа зрошувачів.
Дренчерні установки по вигляду приводу так само підрозділяють на електричні, гідравлічні, пневматичних, механічні і комбіновані.
Установки пінного пожежогасіння за часом спрацьовування мають аналогічні з водяними параметри швидкодії.
Установки за способом гасіння підрозділяють на:
установки пожежогасіння за площею;
установки об'ємного пожежогасіння.
Рисунок 1.38 – Класифікація стаціонарних установок водяного пожежогасіння
Відмінними характеристиками класифікації установок пінного пожежогасіння від водяного є параметри тривалості дії і кратності піни.
За тривалістю дії установки підрозділяють на:
короткочасної дії - не більше 10 хв.;
середньої тривалості - не більше 15 хв.;
тривалої дії - понад 15 хв., але не більше 25 хв.
Установки за кратністю піни підрозділяють на установки пожежогасіння піною:
низької кратності (від 5 до 20 );
середньої кратності (понад 20, але не більше 200);
високої кратності (понад 200).
Відповідно до ГОСТ 4.99 [48] піноутворювачі розподілені на дві класифікаційні групи залежно від застосування:
загального призначення;
цільового призначення.
Залежно від хімічного складу (поверхнево-активної основи) піноутворювачі підрозділяють (ГОСТ Р 50588 [49]) на:
синтетичні вуглеводневі;
синтетичні фторвміщуючі.
Окрім синтетичних піноутворювачів у ряді країн застосовуються також піноутворювачі на протеїновій основі, зокрема такі, що містять фторировані поверхнево-активні речовини.
До піноутворювачів загального призначення відносяться: ПО-6К, ПО-ЗАІ, ПО-ЗНП, ТЕАС, ПО-6ТС. Вони використовуються для отримання вогнегасної піни і розчинів змочувачів.
До піноутворювачів цільового призначення відносяться: САМПО, ПО-6НП, ФОРЕТОЛ, «Універсальний», «Морський». Вони використовуються для отримання піни при гасінні нафтопродуктів і горючих рідин різних класів, пожежовибухонебезпечних об'єктів.
Дата публикования: 2014-11-26; Прочитано: 517 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!