Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Законодавча база функціонування ринку цінних паперів



Великого значення для ефективного функціонування ринку цінних паперів набуває його правове регулювання. В Україні створена нормативна база щодо врегулювання ринку цінних паперів. Фундаментальним інструментом законодавства про ринок цінних паперів є Закони України: «Про цінні папери й фондову біржу» від 18 червня 1991 р., «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996р., «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10 грудня 1997 р., «Про обіг векселів в Україні» від 5 грудня 2001 р.

Особлива активізація діяльності щодо покращення законодавства ринку цінних паперів в Україні спостерігається саме останнім часом. Період з кінця 2008-го до початку 2009 р. відзначився зрушеннями у вдосконаленні діючих норм законодавства вітчизняного фондового ринку, що проявилося в ухваленні та набранні чинності нових законів та законопроектів, які мають на меті упорядкувати правові відносини на фондовому ринку України та підтримати ефективне його функціонування.

До нормативно-правових актів, за допомогою яких здійснюється регулювання відносин на ринку цінних паперів та українській фондовій біржі, належать відповідні кодекси і закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, міністерств і відомств, які в межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством, здійснюють регулювання, контроль і підтримують правопорядок на фондових біржах країни.

Основними законодавчими актами щодо регулювання функціонування ринку цінних паперів та фондових бірж є Закони України «Про цінні папери й фондову біржу» від 18 червня 1991 р. (втратив чинність), «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 р., «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10 грудня 1997 р., «Про інститути спільного інвестування» від 15 березня 2001 р., «Про обіг векселів в Україні» від 5 грудня 2001 р., «Про цінні папери та фондовий ринок» від 22 лютого 2006 р., «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 р. Детально структуру правового забезпечення функціонування ринку цінних паперів в Україні зображено на рис. 1.1.1.

 
 

Рис. 1.1.1. структура правового забезпечення функціонування ринку цінних паперів в Україні

Особливо важливе значення мало прийняття Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», із моменту введення в дію якого (1 січня 1992 р.), власне, і розпочинається історія сучасних українських фондових бірж. Поява цього закону, безумовно, стала поштовхом для прискорення розвитку вітчизняного фондового ринку. Саме Закон «Про цінні папери і фондову біржу» уперше в законодавчій практиці України визначив види цінних паперів, установив режим ліцензування посередницької діяльності із цінними паперами, дав визначення поняття фондової біржі, закріпив правовий статус та компетенцію фондової біржі. У законі знайшли відображення положення щодо захисту прав інвесторів, щодо обов’язків емітентів цінних паперів публікувати звіти про результати господарської діяльності та свій фінансовий стан, іншу матеріально значиму інформацію. Разом із тим, необхідно зазначити, що регламентування наведених вище питань було здійснено Законом «Про цінні папери і фондову біржу» не досить детально, а створення таких необхідних інститутів фондового ринку, як саморегулівні організації (СРО), незалежні реєстратори, депозитарії та клірингово-розрахункові установи не було передбачено зовсім. Не врегульовано законом і питання щодо можливості існування в Україні цінних паперів у дематеріалізованій формі. Це і спонукало законодавців до прийняття нової редакції закону, а саме Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 22 лютого 2006 р., на підставі якого втратив чинність Закон України «Про цінні папери і фондову біржу».

Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» є основним законодавчим документом на ринку цінних паперів, який:

- подає нормативні визначення ряду ключових для сфери обігу цінних паперів понять та встановлює детальну класифікацію цінних паперів за різними критеріями;

- запроваджує деякі нові правила щодо регулювання обігу акцій, облігацій та інших видів цінних паперів, щодо здійснення окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, послідовно визначає стадії емісії цінних паперів (у разі їхнього відкритого та закритого розміщення);

- містить положення щодо регулювання ринку цінних паперів (правила щодо діяльності саморегулівних організацій та положення щодо делегування останнім Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку повноважень з регулювання ринку цінних паперів); а також значно розширює коло положень, які регулюють розкриття інформації на фондовому ринку та впроваджує у життя поняття інсайдерської інформації та інсайдерів, які до цього часу не мали в Україні законодавчого закріплення.

Ще одним законодавчим документом, який регулює функціонування ринку цінних паперів є Закон України «Про акціонерні товариства», норми якого покликані удосконалити процедуру управління акціонерними товариствами. Насамперед варто зауважити, що згідно із Законом замість відкритих і закритих акціонерних товариств в Україні визначено два типи – публічні та приватні акціонерні товариства. Метою Закону є посилення захисту прав міноритарних акціонерів та вирішення проблеми забезпечення інтересів акціонерних товариств, кредиторів і держави в цілому.

Окрім закону «Про акціонерні товариства» протягом 2008-2010 рр. було прийнято чимало нормативно-правових документів, що стосуються фондового ринку. Так, важливим є прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», покликаний стимулювати розвиток інвестиційного бізнесу в Україні.

Суттєвим кроком на шляху до вдосконалення законодавства фондового ринку України стало прийняття Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів». Його метою є вдосконалення механізмів відповідальності за використання інсайдерської інформації при здійсненні операцій з цінними паперами, за шахрайство з цінними паперами та за перешкоджання в отриманні інформації або спотворення інформації, яку відповідно до чинного законодавства, має право отримати інвестор.

Ще одним важливим нещодавно прийнятим документом є закон «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо розкриття інформації на фондовому ринку» від 21 квітня 2011 року. Ухвалений акт уточнює норми, які стосуються розкриття інформації про емітента цінних паперів, а також спрощує процес реєстрації проспектів емісії, зокрема, шляхом запровадження базового проспекту емісії цінних паперів.

Для функціонування ринків цінних паперів в усіх країнах, а також і в Україні велике значення мають не лише правові акти, які регулюють винятково дану сферу (тобто ринок цінних паперів), але й ті, які регулюють її поряд з іншими сферами. Перш за все мова йде про норми цивільного законодавства, які встановлюють порядок укладання різноманітних угод, зміст права власності, момент переходу його від однієї сторони до іншої по угодах тощо.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 р. №316 р. схвалено Концепцію розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів України на 2009-2013 роки. Метою розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів є зниження вартості державних запозичень при мінімізації ризиків, створення умов для активізації вторинного ринку державних цінних паперів і розбудова ліквідного, добре структурованого фінансового ринку України в цілому.

Для вирішення загальних питань ринку цінних паперів суттєву роль, відіграли прийняті законодавчі акти про підприємства, про власність, про приватизацію, банки і банківську діяльність, підприємництво, господарські товариства та ін.

У системі нормативного регулювання ринку цінних паперів важливе місце посідають Укази Президента України: «Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку» від 12 червня 1995р., «Загальні засади функціонування Національного депозитарію України» від 22 червня 1999р., «Про заходи щодо прискорення розвитку фондового ринку України» від 26.03.2001 тощо.

Враховуючи значення вищого органу виконавчої влади для забезпечення правового регулювання господарської діяльності, Кабінет Міністрів України прийняв низку постанов, якими регламентував різні аспекти щодо ринку цінних паперів: «Про встановлення плати за видачу дозволу на здійснення діяльності з викупу та обігу цінних паперів» від 25 жовтня 1991р., «Про випуск безвідсоткових (дисконтних) облігацій внутрішньої державної позики 1996р» від 29 квітня 1996 р., «Про затвердження Порядку накладення арешту на цінні папери» від 22 вересня 1999 р. тощо.

Важливим напрямом правового регулювання ринку цінних паперів є видання нормативних актів міністерствами та іншими органами виконавчої влади з питань випуску цінних паперів (наприклад, спільна Інструкція Мінфіну України і НБУ про умови здійснення комерційними банками діяльності щодо випуску та обігу цінних паперів (1991 р.); Положення щодо організації діяльності комерційних банків на ринку цінних паперів, затверджене постановою Правління НБУ і рішенням ДКЦПФР (1999 р.). Положення про операції банків з векселями, затверджене постановою Правління НБУ(1999 р.).

Серед джерел, що становлять правову основу ринку цінних паперів, велике значення мають нормативні акти, прийняті Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Передусім це рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 р., яким затверджено Положення про ведення реєстрів власників іменних цінних паперів; наказ «Про затвердження правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій» від 9 січня 1997р.; Положення про саморегулівну організацію ринку цінних паперів від 11 листопада 1997р., а також рішення цієї Комісії «Про затвердження Положення про розрахунково-клірингову діяльність» 11 червня 2002р.; «Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій закритих акціонерних товариств» від 12 травня 1998р.; Про затвердження «Положення про депозитарну діяльність» тощо.

Наведені нормативні акти свідчать про створення правової основи ринку цінних паперів у державі, яка покликана встановити правові засади регулювання цієї діяльності та здійснювати контроль за випуском і обігом цінних паперів, сприяти юридичному визначенню поняття «ринок цінних паперів». Під ринком цінних паперів, як правовою категорією, слід розуміти сукупність суспільних відносин, що складаються у сфері обміну фінансовими та іншими активами в процесі випуску та здійснення угод з цінними паперами.





Дата публикования: 2014-11-26; Прочитано: 2297 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.008 с)...