Шкала оцінювання

Укажите отличие протестантского храма от католического

Выбран правильный ответ:

Внутри отсутствуют богатые украшения и пышные алтарные образы

М.С. ЯНЦУР

ТЕОРІЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Навчальний посібник

Курс лекцій

Для студентів напряму підготовки «Технологічна освіта»

Рівне – 2010

УДК: 371. 381 (075. 8)

ББК 74.202. 66

Я.73

Друкується за рішенням Навчально-методичної та Вченої рад РДГУ (протоколи № __ від ____________ 2010 р. та № __ від ____________ 2010 р).

Янцур М.С. Теорія трудового навчання: навчальний посібник: курс лекцій. Для студентів напряму підготовки «Технологічна освіта». – Рівне: РДГУ РВВ, 2010. – 395 с.

Автор: М.С.Янцур, кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри професійної педагогіки і трудової підготовки РДГУ.

Рецензенти: Г.В.Терещук, член кореспондент НАПН України, доктор педагогічних наук, професор (Тернопільський НПУ);

В.В.Стешенко, доктор педагогічних наук, професор (Слов'янський ДПУ);

Є.І.Мегем, кандидат педагогічних наук, доцент (Глухівський НПУ).

Відповідальний редактор І.В. Малафіїк, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри загальної і соціальної педагогіки та акмеології РДГУ.

У навчальному посібнику подано курс лекцій з навчальної дисципліни «Теорія трудового навчання» за модульною системою з відповідними додатками та літературою згідно типової навчальної програми.

Адресовано студентам напряму підготовки «Технологічна освіта», а також може бути використаний науковцями, викладачами вищих педагогічних навчальних закладів, вчителями трудового навчання.

Навчальний посібник схвалено і рекомендовано до друку кафедрою професійної педагогіки і трудової підготовки Рівненського державного гуманітарного університету (протокол № 12 від 30. 06. 2010 р).

ISBN 966-7281-09-7 ББК 74.202.66

Янцур М.С., 2010

Вступ

Теорія трудового навчання як дидактично обґрунтована система знань, умінь та навичок, досвіду творчої діяльності покликана забезпечити підготовку майбутніх учителів технологій (трудового навчання) до реалізації змісту Державного стандарту освітньої галузі „Технологія” в основній загальноосвітній школі.

Принципові зміни у змісті загальної середньої освіти та трудового навчання, перехід на 12-тирічний термін навчання у загальноосвітніх навчальних закладах зумовлюють необхідність оперативно вжити заходи щодо вироблення нової методології теоретико-методичної підготовки майбутніх вчителів технологій (трудового навчання) та створення відповідного науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу у вищих педагогічних навчальних закладах. Важливо, щоб теоретико-методична підготовка реалізувалася не лише через відповідну навчальну дисципліну і ні в якому разі зводилась лише до неї, а розглядалась як основний принцип при викладанні всіх навчальних дисциплін методичного спрямування.

Курс „Теорії трудового навчання” є складовою дисципліни „Теорія і методика трудового навчання”, яка є провідною у підготовці майбутніх вчителів технологій (трудового навчання) і яка має забезпечити теоретичну і методичну готовність студентів до організації та проведення урочної і позакласної навчально-виховної роботи з трудової підготовки школярів на основі проектно-технологічної діяльності.

Аудиторні заняття мають поєднуватися з іншим формами навчання, індивідуальною та самостійною роботою студентів у школі, кабінетах, лабораторіях, бібліотеці, позашкільних закладах тощо.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

1) розкриття психофізіологічних основ трудової підготовки школярів, виходячи з комплексного розуміння особистості;

2) визначення історичного і сучасного розуміння суті й структури трудової підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах політехнічної освіти;

3) розкриття шляхів реалізації провідних та дидактичних принципів у процесі трудового навчання на основі проектно-технологічного підходу;

4) оволодіння майбутніми вчителями трудового навчання теоретичними і методичними знаннями та вміннями проведення уроків трудового навчання відповідно до нових тенденцій реформування освітньої галузі „Технологія” з використанням традиційних і новітніх технологій та засобів навчання;

5) визначення змісту роботи вчителя з планування і організації навчально-матеріального забезпечення трудового навчання та суспільно-корисної, продуктивної праці школярів.

Вивчення курсу теорії трудового навчання ґрунтується на знаннях студентів з таких навчальних дисциплін як педагогіка, психологія, практикум в навчальних майстернях з художньою обробкою матеріалів, нарисна геометрія і креслення з основами машинної графіки, основ виробництва та машинознавства, в результаті чого майбутній вчитель технологій (трудового навчання) повинен знати:

o психофізіологічні основи трудової діяльності та трудового навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів; психологічні основи формування і розвитку трудових знань, навичок і вмінь, технічних і професійних здібностей школярів;

o історію, методологію та політехнічні основи трудової підготовки школярів;

o місце та роль трудової підготовки в здійсненні загальноосвітніх завдань школи в фізичному, інтелектуальному, соціальному та духовному розвитку особистості школяра;

o вимоги до педагогічної і спеціальної підготовки вчителя технологій (трудового навчання), систему його підготовки та підвищення кваліфікації;

o ідеї, принципи, зміст побудови Державного стандарту освітньої галузі „Технологія” та програм трудового навчання, сучасні системи та принципи, за якими здійснюється трудове навчання в загальноосвітніх навчальних закладах;

o форми, освітні технології, методи, прийоми і умови організації та реалізації трудового навчання в загальноосвітніх навчальних закладах;

o характер і зміст роботи вчителя щодо організації, планування і матеріального забезпечення трудового навчання і виховання учнів у школах (на уроках трудового навчання, позакласних заняттях з трудового навчання і під час проходження трудової практики).

Майбутній вчитель технологій (трудового навчання) повинен уміти:

o визначати психофізіологічні властивості школярів за допомогою різноманітних психодіагностичних методик та складати психофізіологічну характеристику учня;

o доцільно визначати навчально-виховні, розвивальні та профорієнтаційні цілі та типи занять трудового навчання;

o готуватися до занять трудового навчання, правильно планувати і будувати ці заняття, складати потрібну для занять навчально-методичну документацію; здійснювати аналіз цих занять;

o проводити дидактичний і політехнічний аналіз та підбір доцільних об’єктів праці учнів;

o поєднувати навчання, виховання, розвиток і профорієнтацію учнів у процесі трудового навчання;

o розробляти і використовувати необхідні різноманітні засоби контролю і оцінювання знань, вмінь і навичок учнів з трудового навчання;

o визначати техніко-технологічні можливості навчальних майстерень з трудового навчання та планувати і обліковувати їх роботу.

Вивчення цього курсу здійснюється на засадах кредитно-модульної системи навчання, важливим елементом якого є модульно-рейтинговий контроль знань і вмінь студентів:

− кредитно-модульна система навчання покликана, насамперед, внести зміни до організаційних засад педагогічного процесу у вищій школі, які б забезпечили суттєву його демократизацію, створили умови для дійсної зміни ролі студента у навчанні (перетворення його з об’єкта в суб’єкт цього процесу), надали б навчально-виховному процесу необхідної гнучкості, сприяли б запровадженню принципу індивідуалізації навчання;

− модуль − це відносно самостійна частина навчального процесу, яка містить, передусім, одне або кілька близьких за змістом і фундаментальних за значенням понять, законів, принципів. Цей навчальний курс складається з одного навчального та трьох змістових модулів;

− засвоєння модуля розпочинається оглядово-настановчими лекціями; наступний етап − лабораторно-практичні заняття, індивідуальна самостійна навчальна робота, консультації; все це у своїй сукупності складає зміст модуля;

− студент може достроково виконати і скласти „звіт” з матеріалу, що входить до того чи іншого модуля за домовленістю з викладачем. Звіт студента за змістом конкретного модуля вважається прийнятим, якщо під час перевірки виконаних завдань (звіти з лабораторно-практичних та самостійних робіт, ІНДЗ, модульна контрольна робота) та співбесіди з викладачем він продемонструє розуміння головних ідей модуля і послідовно, аргументовано викладе їх письмово;

− для студентів, які засвоїли матеріал і своєчасно відзвітувалися за змістом усіх 3-х модулів до закінчення VI семестру, іспит з цього предмету відміняється і вони отримують оцінку „автоматично”, якщо згідні з нею;

− у разі, коли студент не зміг з тих чи інших причин вчасно скласти звіт за змістом чергового модуля, він має змогу зробити це за домовленістю з викладачем під час консультації;

− виконання навчальних завдань оцінюється певною кількістю рейтингових балів, облік яких ведуть як викладач, так і сам студент. Оскільки наперед відомо, яку кількість їх треба набрати для того, щоб отримати оцінку „5”, „4” або „3”, кожен студент отримує можливість упродовж всього періоду вивчення предмету контролювати та свідомо регулювати успішність свого просування у засвоєнні курсу шляхом цілеспрямованого планування та розподілу своїх зусиль для досягнення навчальних результатів, що відповідають його запитам. Остаточна оцінка успішності вивчення предмету визначається сумуванням рейтингових балів, які були отримані студентом за виконання всіх видів робіт, враховуючи і додаткові, які включають, в основному, індивідуальні та творчі роботи студентів;

− контроль результатів навчання здійснюється шляхом письмової перевірки. Засвоєння дисципліни оцінюється автоматично на „відмінно”, якщо студент набрав > 90% рейтингових балів від загальної кількості, „добре” − > 75%, „задовільно” − > 60%. Студент, який набрав від 35 до 60% рейтингових балів (від загальної кількості), складає іспит згідно розкладу, визначеного деканатом, а студент, який набрав < 35% рейтингових балів, проходить повторний курс або відраховується з вищого навчального закладу. Шкала оцінювання навчальних досягнень студентів з цієї дисципліни в рейтинговій (кафедральній), РДГУ, національній та ECTS системах наведено в таблиці:

Шкала оцінювання.

Національна шкала	Шкала РДГУ	Рейтингова шкала	Шкала ECTS
“5”	90-100	496 і більше	A
„4”	82-89,9	451,8-495,8	B
75-81,9	413,3-451,7	C
„3”	67-74,9	369,2-413,2	D
60-66,9	330,6-369,1	E
„2”	35-59,9	192,8-330,5	FX
0-34,9	0-192,7	F

Курс „Теорії трудового навчання” включає такі змістові модулі: „Основи психофізіології трудового навчання”, „Основи теорії трудової підготовки”, „Загальні засади методики трудового навчання”, лекційні теми яких розглянуті в цьому посібнику.

При написанні курсу лекцій з теорії трудового навчання використані праці відомих вчених в галузі педагогіки, психології та психофізіології трудової підготовки учнів П.Р.Атутова, С.Я.Батишева, В.П.Беспалька, Л.С,Виготського, Ю.З.Гільбуха, В.І.Гусєва Є.П.Верещака, Б.А.Душкова, В.М.Казакевича, О.М.Коберника, В.М.Мадзігона, В.О.Полякова, К.К.Платонова, В.К.Сидоренка, В.Д.Симоненка, Г.В.Терещука, Д.О.Тхоржевського, В.В.Чебишевої та ряду інших, а також досвід автора.

Посібник буде корисний не тільки для студентів напряму підготовки “Технологічна світа”, але і вчителям трудового, профільного і професійного навчання та викладачам вищих педагогічних навчальних закладів.