Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
по дисциплине «Механика»
раздел «Детали машин»
Печатается в авторской редакции
Ответственный за выпуск К.С. Иванов
Подписано в печать 00.00.2011 Формат 60×84 1/16
Печать трафаретная Объем 0,0 п.л. Тираж 000 экз.
Отпечатано в Санкт-Петербургском университете ГПС МЧС России
196105, Санкт-Петербург, Московский проспект, д. 149
РОЗДІЛ 1
СУТНІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
Основні поняття розділу:
ü Сутнісно-змістова еволюція терміна «потенціал».
ü Потенціал підприємства.
ü Структура потенціалу підприємства.
ü Графоаналітична модель потенціалу підприємства.
1.1. Сутнісно-змістова еволюція
терміна «потенціал»
Вивчення еволюції наукового розуміння терміна «потенціал» дає змогу зробити висновок, що його запровадження в економічні дослідження було пов’язане з розробкою проблем комплексної оцінки рівня розвитку виробничих сил у двадцяті роки минулого століття.
Термін «потенціал» у своєму етимологічному значенні походить від латинського слова «potentia» й означає «приховані можливості», які в господарській практиці завдяки праці можуть стати реальністю.
У вітчизняній економічній літературі цей термін у широкому розумінні трактують як можливості, наявні сили, запаси, засоби, які можуть бути використані, або як рівень потужності у будь-якому відношенні, сукупність засобів, необхідних для чого-небудь. Тлумачний словник української мови також під цим терміном розуміє «приховані здатності, сили для якої-небудь діяльності, що можуть виявитися за певних умов».
Таким чином, терміни «потенціал», «потенційний» означають наявність у кого-небудь (будь-то окремо взята людина, первинний робочий колектив, суспільство в цілому) прихованих можливостей, які ще не виявилися, або здатності діяти у відповідних сферах.
У працях В. Вейца[1] та К. Г. Воблого[2] знайшло обґрунтування поняття потенціалу виробничих сил як потенційної можливості
країни виробляти матеріальні блага для задоволення потреб населення. Згодом С. Г. Струмилін[3] запровадив поняття «економічний потенціал», під яким розумів сукупну виробничу силу праці всіх працездатних членів суспільства. В. С. Нємчинов[4] досліджував «потенціал розширеного виробництва», який характеризує ресурсні можливості національної економіки щодо економічного зростання.
У табл. 1.1 показано еволюцію трактування науковцями терміна «потенціал» в економіці з посиланням на авторів та час дослідження.
У розвитку сучасних уявлень про потенціал можна виділити три напрямки. Представники першого (Д. Черников, С. Бєлова, Є. Фігурнов та інші) стверджують, що потенціал — це сукупність необхідних для функціонування або розвитку системи різних видів ресурсів.
Визначаючи категорію, що досліджується, необхідно взяти до уваги положення акад. Л. І. Абалкіна[5] про те, що поняття «потенціал» і «ресурси» не слід протиставляти. Потенціал (економічний, підприємницький, виробничий) — це «узагальнена, збірна характеристика ресурсів», прив’язана до місця та часу. У літературі трактування поняття «потенціал» як певної сукупності ресурсів, головним чином економічних, безпосередньо пов’язаних із функціонуванням виробництва та прискоренням науково-технічного прогресу, знаходить все більше прихильників. Так, наприклад, В. М. Архангельський[6] під потенціалом розуміє засоби, запаси, джерела, які є в наявності і можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети або розв’язання певної задачі, тобто сукупність реальних нагромаджених ресурсів. До складових потенціалу в цьому розумінні відносять відповідні трудові, матеріальні, фінансові та інформаційні ресурси, які залучаються у сферу вдосконалення виробництва. Сюди ж включають і сукупність ресурсів, яка забезпечує необхідний рівень організації виробництва та управління, ресурси сфери освіти і перепідготовки кадрів. «Ресурсне» розуміння потенціалу має важливе значення для планування та управління виробничою діяльністю, але не вичерпує найістотніших його характеристик.
Таблиця 1.1
Дата публикования: 2014-11-19; Прочитано: 644 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!