Опорний конспект №5

Тема 4. Економічні відносини власності.

ПЛАН

1. Основні суб’єкти економічного процесу.

2. Економічний кругообіг.

3. Сутність власності. Типи економічних систем.

4. Власність економічних суб’єктів. Форми власності.

Мета:

Навчальна: з’ясувати поняття «власність» як одну з ключових категорій в економічній теорії, різні підходи до визначення власності, економічний і юридичний зміст цього поняття.

Розвиваюча: розвивати бачення проблем реформування власності при переході до ринку, роздержавлення і приватизація власності.

Виховна: формувати такі загальнолюдські цінності як чесність, справедливість, порядність, дотримання законів при вирішенні питань що до власності.

Міждисциплінарні зв’язки: соціологія, філософія, політологія.

Література:

1. Воробйов С.М. Економіка. Довідник для старшокласника та абітурієнта Харків, 2005.

2. Мочерний С.В. Основи економічних знань. Київ, 2003.

3. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії. Київ, 2003.

4. Орищак Я., Чвалюк В. Основи економіки. Тернопіль, 2008.

Основні положення та поняття:

1. Власність – винятково ємне поняття, що відбиває економічні, соціальні, правові (юридичні), моральні відносини.

2. Економічний зміст власності – це відносини, що складаються між людьми з приводу присвоєння ними матеріальних умов життя.

3. Юридичний зміст власності відбиває санкціоновані законами держави майнові відносини, у результаті чого власності надається правовий статус. Сфера його виявлення у власницьких правах: володіння, розпорядження, користування. У теорії право власності включає й інші елементи.

4. Провідні форми власності – приватна, колективна, державна, їхні сполучення у різних модифікаціях у вигляді змішаних утворень, поширена в сучасних умовах спільно-поділена власність у вигляді акціонерної, кооперативної та інших форм.

Актуальність теми: головний засіб, за допомогою якого можна поступово повернутись до нормального життя – це радикальні зміни відносин власності та формування в нашій економічній системі незалежної фігури приватного власника – людини, яка б працювала для забезпечення власних інтересів через задоволення потреб суспільства.

Теми рефератів:

1. Регіональні особливості зміни форми власності в Україні.
2. Інтелектуальна форма власності.

Власність – це відносини між людьми, що відображають певну форму привласнення життєвих благ, насамперед засобів виробництва.

Право власності – це врегульовані законом суспільні відносини щодо воло­діння, користування та розпорядження майном. Право власності визна­чається відношенням людини до того чи іншого об'єкту, який вона може назвати своїм або чужим.

Відносини власності – це відносини, які виникають між людьми щодо володіння тими чи іншими предметами з приводу привласнення чи від­чуження факторів виробництва, результатів праці.

Володіння характеризує належність життєвих благ, фактичне панування власника над об’єктом власності.

Розпорядження – право власника приймати рішення стосовно об’єкта власності.

Користування (використання) – процес виробничого застосування чи споживання корисних властивостей об’єкта власності.

Форми власності, що існують в Україні

1. Індивідуальна, яка поділяється на:

• особисту власність;

• приватну власність (є стрижнем ринкової економіки).

Приватна власність характеризується тим, що приносить своєму власнику дохід.

2. Колективна власність, тобто власність декількох осіб, трудового колективу, членів одного кооперативу тощо. Так, господарські товариства являють собою форму ко­лективної власності.

3. Державна власність, яка в свою чергу поділяється на (є опорою приватного підприємництва):

• комунальну – власність місцевих органів влади;

• загальнодержавну – об'єкти власності, які перебувають у розпорядженні центральних органів влади.

Об’єкти власності:

· нерухоме майно; (земля, будинки, дороги, лінії електропередач…);

· рухоме майно; (автомобілі, меблі, машини, сировина, устаткування…);

· інтелектуальна власність (винаходи, патенти, рукописи, наукові відкриття, комп’ютерні програми…).

Суб’єктів ринкового господарства:

1) домогосподарства (домашні господарства);

2) підприємства (фірми);

3) банки;

4) держава (уряд).

Домогосподарства – це економічна ланка, що функціонує у сфері споживання, реалізуючи відносини власності на виробничі ресурси, і складається з однієї чи кількох осіб, пов’язаних спільними економічними інтересами.

Підприємство (фірма) – економічна ланка, яка функціонує у сфері виробництва з метою одержання доходу, прагне до його максимізації, самостійно приймає господарські рішення, використовуючи виробничі ресурси для створення продукту з метою його продажу.

Банк – економічна ланка, фінансово-кредитна установа, що здійснює емісію грошей, регулює рух грошової маси в обігу, надає кредити, необхідні для нормального функціонування економіки.

Держава (уряд) – економічна ланка, елементи якої (урядові установи) здійснюють політичну і юридичну владу для забезпечення ефективного і пропорційного функціонування економіки, контролю над ринком для задоволення суспільних потреб.

Типи економічних систем

Економічна система – історично сформована сукупність економічних відносин, що складаються в процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання економічних благ.

Виділяють такі економічні системи:

І. Традиційна економічна система.

II. Ринкова економічна система.

III. Командно-адміністративна (планова) система.

IV. Змішана економічна система.

Перевір себе!

Вправа 1. Визначте ознаки кожної з економічних систем. Заповніть комірки таблиці відповідними цифрами, виконавши тестові завдання.

1. Ціни в даній економічній системі встановлюються централізовано.

2. Для даної економічної системи характерним є індикативне планування.

3. Для даної економічної системи характерним є стихійний економічний розвиток.

4. Вданій економічній системі плани мають обов'язковий характер.

5. В економіці співіснує багато форм власності.

6. Ціни в даній економічній системі формуються в ході конкурентної боротьби.

7. Обсяг продукції в даній економічній системі визначається співвідношенням попиту та пропозиції.

8. Великий вплив на економіку мають звичаї, релігія, традиції.