Експериментальна частина. Мета роботи: Дослідити вплив тиску пресування на ступінь ущільнення порошків металів, сплавів, багатокомпонентних шихт

Мета роботи: Дослідити вплив тиску пресування на ступінь ущільнення порошків металів, сплавів, багатокомпонентних шихт.

Визначити прийнятність існуючих рівнянь пресування для опису процесу ущільнення.

Матеріали та обладнання: порошки металів та сплавів (за вказівкою викладача); технічні терези; аналітичні терези; прес-форма; гідравлічний прес; мікрометр.

Порядок виконання роботи

Робота проводиться з 3-4 видами порошків, що відрізняються по своїй природі (залізо, мідь, олово, молібден, титан) і характеристикам (розмір частинок, форма, насипнащільність, наявність оксидних плівок та інш.)

Спресувати чотири-п'ять пресовок з порошку за вказівкою викладача.

Для цього розраховані наважки (H: d = 0,5...0…0,6) зважують на технічних вагах. Потім пресують у стальній прес-формі діаметром 12...16 мм на гідравлічному пресі при тисках 10; 20; 30; 40 кН/см² (за вказівкою викладача).

Після пресування пресовки зважують на аналітичних терезах та визначають їх розміри за допомогою мікрометра. За результатами вимірів визначають щільність г, відносну щільність и, початкову висоту пресовки h ₀, початковий відносний обсяг в₀ пористість f, відносний об’єм в.

Всі розрахунки привести у звіті.

Отримані результати зводять у таблицю 1.1.

Будують залежності:

– відносної щільності та пористості пресовок від тиску пресування у залежності від виду матеріалу або характеристик вихідного порошку;

– пористості пресовок від тиску пресування;

– відносного об’єму від тиску пресування в напівлогарифмічних або логарифмічних координатах. За графіком визначити константи L, С та m, записати рівняння.

Таблиця 1.1 – Результати дослідження процесу пресування порошкових

матеріалів

Матеріал	Характеристики порошку	Тиск, кН/см2	Вага, г	Висота пресовки, см	Діаметр пресовки	Об’єм пресовки, см3 г/см3	Щільність пресовки, г/см3	Відносна щільність, %	Пористість f,. %	Примітки

При дослідженні рівняння М. Ю. Бальшина з використанням даних таблиці 1.1 визначають відносний об’єм, величини lgР та lg . За отриманими даними будують залежність lgР а – (lg ) і визначають сталі рівняння L та С згідно методики викладеної вище. Записують рівняння з визначиними сталими. Отримані результати заносять у таблицю 1.2.

Після цього згідно отриманого рівняння розраховують теоретичну залежність відносної щільності від тиску пресування. Отримані результати заносять у таблицю 1.2.

По отриманим даним будують графічну залежність відносної щільності від тиску пресування і порівнюють її з експериментальною. Роблять висновок про придатність отриманого рівняння для опису процесу пресування матеріалів, що досліджувались. Рівняння придатне у тому випадку, коли теоретична та практична залежності знаходяться у межах довірчого інтервалу визначення величин, що досліджувались (рис. 1.9).

Таблиця 1.2 – Результати дослідження придатності рівняння

М. Ю. Бальшина

Матеріал	Тиск, кН/см2	lgP	Відносна щільність, %	Відносний об’єм,	lg	Примітки
1 *	2 *
\

* 1 – за експеритальними даними; 2 – розрахункова за рівнянням (теоретична)

а – рівняння придатне; б – рівняння не придатне; в – рівняння обмежено придатне в інтервалі тиску 5…15 кН/см².

Рисунок 1.9 – Практичні (1) та теоретичні (2) залежності відносної

щільності від тиску пресування

При дослідженні рівняння Куніна і Юрченко на базі експериментальних даних графічним методом за методикою викладеною вище визначити константи. Дані про проведені розрахунки та визначені константи занести в таблицю 1.3.

Записати рівняння пресування. Зробити висновок про його придатність для опису процесу пресування матеріалів, що досліджувались таким же чином, як і у випадку рівняння М. Ю. Бальшина.

Таблиця 1.3 – Результати дослідження придатності рівняння

Н. Ф. Куніна і Б. Д. Юрченка