Функції політичної науки

Функціонування політичної науки обумовлює виконання нею цілого ряду функцій, пов’язаних не тільки з пізнанням політики, але і з реальною практичною діяльністю у сфері публічної влади.

· дескриптивна функція припускає необхідність всебічного й повного опису внутрішніх і зовнішніх зв’язків політичних явищ, їхніх характерних ознак;

· оціночна функція припускає винесення суджень про політичні об’єкти і їхні властивості з погляду їхньої прийнятності або неприйнятності для того або іншого суспільного суб’єкта;

· порівняльна функція припускає обов’язкове зіставлення різних політичних явищ (систем влади, режимів правління, типів політичної культури й т.п.), перш ніж будуть сформовані висновки й оцінки щодо тих або інших явищ, тенденцій їхнього розвитку, типологий, закономірностей і т.д.;

· перетворювальна функція викликана потребою суспільства у формуванні таких знань, які, будучи включеними в практичну діяльність у сфері влади, зможуть знизити витрати державного управління, сприяти досягненню більшої відповідності результатів наміченим цілям і т.д.;

· прогностична функція виражає потребу в розробці імовірнісного знання, що передбачає можливі наслідки дій, що вживаються, і пытающегося гіпотетично визначити зміни, що супроводжують досягненню цілей; завдяки реалізації даної функції політичного знання формується якийсь первинний вигляд політики майбутнього, здатний скорегувати актуальні дії чинностей, що борються за владу.

· функція соціалізації спрямована на формування політичної свідомості людей, що включаються у сферу владних відносин; супроводжуючи життєдіяльність індивідів, чиє життя тією чи іншою мірою зачіпають політичні процеси, наука сприяє раціоналізації їхніх політичних подань, підвищенню рівня їхньої компетентності при виконанні різних ролей у сфері влади, уточненню власних можливостей при використанні політичної влади для захисту своїх інтересів.

Розглядаючи логічний перелік основних функцій політичної науки, варто визнати, що значення і роль тих або інших функцій можуть мінятися залежно від конкретних політичних умов, рівня розвитку наукових знань, чуйності правлячої еліти до рекомендацій учених, пріоритетів провідної групи політичних дослідників і ряду інших факторів.