Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Щоб визначити зміст орфоепічної роботи,учитель має вивчити всі відхилення від літературних норм, які характерні для місцевості, в якій працює школа. Навчання літературної вимови має відбуватися під час вивчення кожного розділу програми починаючи з 1 класу.
Шлях до оволодіння літературною вимовою, за О. В. Текучовим, лежить через виховання в учнів таких якостей:
1)загострений мовленнєвий слух, здатний уловлювати різницю у вимові близьких звуків;
2)здатність фіксувати увагу на певних звуках, небезпечних з точки зору можливих помилок (наприклад, вимова [і] у закритих складах);
3)властивість швидко вловлювати такі звуки в слові, робити фонетичний аналіз слів;
4)уміння слухати себе й інших;
5)уміння керувати собою, дисциплінувати увагу й волю.
Які методичні прийоми і в якій послідовності слід використовувати, щоб досягти потрібних успіхів у формуванні орфоепічних умінь?
1. Ознайомлення учнів з літературною нормою, проти ставлення її діалектній.
2. Частковий фонетичний аналіз нормативної вимови з метою визначення звука, який слід вимовляти.
3. Показ артикуляції цього звука (при потребі).
4. Орфоепічні вправи (артикулювання звуків, складів, слів, вимовляння хором, слухання і заучування римовок, скоромовок, називання слів — назв предметів, у яких слід вимовити виучувані звуки).
5. Вправи на загострення слухових відчуттів:
а) слухання нормативної вимови у фоно-, грамзаписах;
6) гра: впіймай звук, слуховий вибірковий диктант з завданням назвати лише слова, в яких є певний звук, і т. а.
Покажемо це на прикладі вивчення теми «Голосні звуки і букви, що їх позначають». Учитель, який працює, наприклад, в Житомирській області, повинен поставити за мету домогтися вимови звука [і] в закритих складах замість дифтонгів [уо], [уе]. Тому, ознайомивши учнів з голосними звуками української мови, увагу дітей слід зосередити на вимові звука [і] у закритих складах.
—Зверніть увагу, який голосний звук вимовляється в таких словах: кінь, віл, стіл, ніс.
—Хто назве цей звук?
—Де він знаходиться — у відкритому чи закритому складі?
—Запам'ятайте, у закритих складах згідно з правилами літературної вимови слід вимовляти звук [і], а не [уо], [уе], тобто вимовляємо: кінь, віл, а не [куон’], [вуол’].
—Повторимо хором, як треба вимовити ці слова (учні проговорюють слова разом з учителем 2—3 рази).
—Прочитаємо слова, записані на дошці (до слухових і артикуляційних аналізаторів підключаються і зорові): сіль, сік, віз, ніс, лід, кіт, пиріг, поріг.
—Який голосний звук вимовляли у закритих складах цих слів?
—Послухайте уважно невеличкий віршМихайла Стельмаха і назвіть слова, в яких у закритому складі вимовляється звук [і] (учитель читає напам'ять):
Випав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
Той пиріг водою стік.
—То в яких словах ми вимовили звук [і]?
—Прочитаємо цей вірш, завчимо напам'ять і запишемо у зошити (це може бути зорово-слуховий диктант або диктант з пам'яті).
—Підкресліть слова, в яких у закритих складах вимовляється звук [і].
На підсумковому етапі уроку доцільно продемонструвати предметні малюнки, на яких зображені ніж, кіт, віз і т. д. і дати завдання назвати хто? або щ о? зображено. Це завдання спрямоване на формування умінь самостійно застосовувати знання, одержані на уроці, і, крім того, дає можливість перевірити результативність застосованої методики.
Звичайно, слід брати до уваги, що формування орфоепічних навичок у діалектних умовах — довготривалий процес і вимагає відповідної роботи на кожному уроці.
Надалі під час вивчення орфографічного матеріалу необхідно також ставити за мету удосконалювати орфоепічні уміння. Для цього учитель має насамперед проаналізувати: а) які орфоепічні уміння лежать в основі формування знань та умінь з орфографії; б) чи наявні відхилення (і які саме!) від основної орфоепічної норми у місцевості, в якій він працює.
Так, наприклад, вивчаючи тему «Вимова і написання дзвінких і глухих приголосних», необхідно поставити за мету (особливо в умовах південно-західних говорів) удосконалити уміння не оглушувати дзвінкі приголосні (крім г) у середині та в кінці слів.
У зв'язку з поставленою метою важливе місце на уроці слід відвести орфоепічним вправам у поєднанні з орфографічними. Це означає, що кожна вправа, яка пропонується для уроку у підручнику або дібрана вчителем, повинна спочатку бути спрямована на відпрацювання орфоепічних умінь (учитель нагадує орфоепічну норму, домагається правильної вимови дзвінких під час читання слів, вимовляння слів — назв малюнків, заучування віршів), а потім — орфографічних. Таким чином, кожна вправа спочатку опрацьовується з орфоепічного боку,потім — з орфографічного: учні списують або записують під диктовку, підкреслюють букви, що позначають дзвінкі приголосні, і. т. д.
Якщо уміння вимовляти правильно ослабло або повністю втратилось, учитель мусить ще і ще раз повертатись до орфоепічних вправ.
Лекція № 19 (2 години)
Дата публикования: 2014-11-19; Прочитано: 577 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!