Особливості управління доходами державних організацій і установ

Кошторис доходів і видатків складається з розділів:

1. Доходи – всього. У цьому розділі відображаються:

– надходження коштів із загального фонду бюджету;

– надходження зі спеціального фонду бюджету: власні надходження (спеціальні кошти, інші власні надходження, суми за дорученням); субвенції; інші доходи.

Усі позабюджетні кошти установ і організацій (в матеріальній чи нематеріальній формі), які утримуються за рахунок бюджетів усіх рівнів, включаються до спеціального фонду відповідного бюджету.

Загальна сума доходів установи, відповідно до якої формується видаткова частина кошторису, визначається з урахуванням залишків коштів на початок планового періоду спеціальних та інших позабюджетних коштів.

Формування доходної частини спеціального фонду проекту кошторису здійснюється на підставі розрахунків доходів, які складаються за кожним джерелом доходів, що плануються на наступний рік.За основу цих розрахунків беруться такі показники:– обсяг надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень та вартість обладнання, іншого майна, що здається в оренду, кількість місць у гуртожитках, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який встановлюється відповідно до вимог чинного законодавства;– прогнозне надходження зборів (обов'язкових платежів) до спеціального фонду бюджету.Спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямками їх використання (за видами).

2. Видатки – всього. Основними частинами цього розділу є:

– поточні витрати (оплата праці, нарахування на заробітну плату, придбання предметів, постачання та оплата послуг, видатки на відрядження, матеріали та інвентар, оплата комунальних послуг, субсидії і поточні трансферти);

– капітальні видатки (придбання основного капіталу, створення державних запасів і резервів, придбання землі і нематеріальних активів, капітальні трансферти);

– нерозподілені видатки;

– кредитування з вирахуванням погашення.

Видатки установи за рахунок бюджетних коштів передбачаються відповідно до нормативно-правових актів, що визначають порядок формування обсягів витрат за їхніми категоріями, кожна з яких обґрунтовується відповідними розрахунками.

Видатки за рахунок перевищення доходів над видатками спеціальних та інших позабюджетних коштів плануються за категоріями видатків в цілому з наданням сум, що спрямовуються на покриття дефіциту бюджетних асигнувань.

Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установи.Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості.При цьому видатки на заробітну плату за рахунок спеціальних коштів обчислюються залежно від обсягу діяльності, що проводиться за рахунок цих коштів, із застосуванням норм, які використовуються установами аналогічного профілю.До кошторисів на централізовані заходи, що здійснюються головними розпорядниками, включаються асигнування тільки в тих випадках, коли їх проведення за рахунок бюджету дозволено законодавством.Асигнування на реалізацію окремих програм включаються до кошторисів згідно із затвердженими програмами.Видатки спеціального фонду за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за визначеною метою, на погашення заборгованості установи та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. (Оскільки такі видатки планується провадити за рахунок надходжень зі спеціального фонду, вони передбачаються в кошторисі за спеціальним фондом).

3. Позабюджетні кошти державних організацій та установ.

Відповідно до чинного законодавства України, державні організації та установи як юридичні особи мають право вільно займатися вказаною в установчих документах підприємницькою діяльністю у межах переліку платних послуг відповідно до їх функціональних повноважень та послуг з провадження господарської (виробничої діяльності). Доходи від підприємництва та інші надходження коштів кваліфікуються як позабюджетні, що включаються до спеціального фонду кошторису.

Позабюджетні кошти державних організацій, відповідно до їх джерел, поділяються на власні надходження, інші надходження та інші власні надходження.

Власні надходження (спеціальні кошти) пов’язані з наданням платних послуг, виконанням робіт на основі професійної діяльності працівників установи, а також від іншої діяльності, що здійснюється відповідно до затверджених нормативно-правових актів.

Інші надходження таких організацій та установ пов’язані з можливістю отримання коштів від розміщення власних тимчасово вільних сум на депозитних рахунках, надходження благодійних внесків від організацій, фондів та громадян та ін.

У розпорядженні організацій можуть мати місце й інші власні надходження.

Право мати спеціальні кошти надається організації за умов, якщо витрати, пов'язані зі здійсненням указаної діяльності, повністю забезпечуються одержаними доходами.

У більшості випадків власні надходження державних організацій та установ пов’язані з:

– наданням платних послуг, які відповідають профілю організації (спрямовуються на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених послуг);

– орендною і квартирною платою та іншими надходженнями від експлуатації будівель і приміщень, основних засобів, що належать установі; надходженнями від орендарів (суборендарів) за спільне господарське обслуговування приміщень (паливо, освітлення тощо) (спрямовуються на утримання обладнання і ремонт будівель (приміщень); покриття видатків зі спільного господарського обслуговування).

– наданням транспортних послуг із перевезення населення, вантажів, ремонту транспортних засобів, користування стоянками, що знаходяться на території установи або їй належать (спрямовуються на проведення ремонту та обслуговування автотранспорту, інших механізмів, стоянок, придбання пально-мастильних матеріалів);

– надходженнями від господарсько-виробничої діяльності допоміжних підприємств і господарств, що відповідають профілю роботи установи і передбачені положенням про цю установу (спрямовуються на видатки з організації виконання цих робіт та на утримання установи);

– коштами, отриманими від реалізації необігових активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей, за здані у вигляді брухту і відходів чорні, кольорові метали, дорогоцінні метали (у т. ч. відходи від використання фотоматеріалів і кіноплівки) та ін., що згідно із законодавством залишаються у розпорядженні установи (спрямовуються на покриття витрат, пов’язаних зі збором і транспортуванням зазначених матеріалів, на преміювання осіб, які зайняті збиранням металевого брухту й відходів, витрат на інші господарські потреби і на ремонт, модернізацію чи придбання нових необігових активів та матеріальних цінностей, на інші видатки за кошторисом);

– сумами за дорученнями – коштами, які бюджетні установи та організації отримують від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб і доброчинних фондів для виконання певних доручень (спрямовуються на придбання замовлених у централізованому порядку бланків документації з бухгалтерського обліку, звітності, статистики; інші кошти, отримані від підприємств, установ, організацій та приватних осіб для виконання окремих доручень) Ддоброчинні внески та пожертви, отримані відповідно дочинного законодавства, повинні супроводжуватися письмовим підтвердженням мети внесків (лист, заява або відповідні записи спонсора на розрахункових документах тощо).

До інших надходжень належать:

– депозитні суми – кошти, що надходять у тимчасове розпорядження установ та організацій, які мають право отримувати у тимчасове зберігання кошти фізичних та юридичних осіб і з настанням певних умов підлягають поверненню тим, хто їх вніс, або перерахуванню за призначенням. Їх надходження до установи не пов’язується з виконанням кошторису доходів і видатків. Наприклад, кошти хворих, які перебувають на лікуванні в лікарняних закладах;

– доброчинна допомога підприємств, установ, організацій, громадських організацій та громадян у вигляді матеріальних і нематеріальних цінностей, за умови, що особи, які зробили внески, не визначили їх цільового призначення;

– кошти, отримані в результаті задоволення судових позовів до підприємств, установ, організацій та окремих осіб щодо відшкодування нанесених збитків державній установі.

Залежно від сфери діяльності бюджетні організації та установи можуть мати й інші види спеціальних коштів, інших надходжень та надходження зі спеціальних фондів, наприклад:

– у середніх загальноосвітніх закладах за рахунок коштів бюджету та інших джерел утворюється фонд загального обов’язкового навчання (фонд всеобучу) у розмірі не менше 1 процента від суми витрат на його поточне утримання; в школах-інтернатах можуть мати місце дотації органів державної та місцевої влади;

– у вищих навчальних закладах – дотації місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування; кредити та позики банків; дивіденди від цінних паперів і доходи від розміщення на депозитних вкладах вільних позабюджетних коштів; гранти та інші види надходжень від міжнародних організацій і фондів; штрафні санкції;

– у науково-дослідних організаціях – кошти державного інноваційного фонду; позабюджетного фонду впровадження фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт галузевого спрямування та ін;

– у закладах охорони здоров’я – суми, які згідно з чинним законодавством отримують станції переливання крові за відпуск донорської крові та її компонентів і виготовлених із них препаратів; кошти, які отримують медичні установи за виготовлення і реалізацію ретроплацентарної крові; плата за утримання підопічних у геріатричних пансіонатах, які мають працездатних дітей або родичів, зобов'язаних їх утримувати тощо.

До інших власних надходжень відносять:

– кошти, що надходять від діяльності закладів громадського харчування, які належать державним установам та організаціям (спрямовуються на покриття витрат, пов'язаних із діяльністю цих закладів);

– кошти, які отримують установи від реалізації путівок на туристські та спортивні бази, в пансіонати, санаторно-курортні заклади та заклади відпочинку (спрямовуються на утримання туристських та спортивних баз, пансіонатів, санаторно-курортних закладів і закладів відпочинку);

– кошти працівників за харчування, отримане за місцем роботи (спрямовуються на покриття видатків, пов'язаних з організацією харчування).

4. Оподаткування позабюджетних коштів державних організацій та установ.

Оподаткування позабюджетних надходжень державних організацій та установ податком на прибуток. Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та постанов Кабінету Міністрів України, від оподаткування ним звільняються доходи неприбуткових організацій, що мають статус неприбуткових, отримані у вигляді:

– доходів від надання послуг, що відповідають їх функціональному призначенню, і від проведення господарських або виробничих операцій, передбачених чинним законодавством;

– пасивних доходів (доходи, отримані у вигляді процентів, страхових виплат і відшкодувань тощо), крім орендної плати, яка виключена з їх складу;

– коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань. Отримуючи допомогу від благодійників, у прибуткових документах обов’язково вказується, що це"добровільні пожертвування" чи "безповоротна фінансова допомога". Якщо благодійником конкретні цілі використання благодійних внесків не визначено, керівник закладу освіти, охорони здоров’я, культури, науки, спорту та фізичного виховання може спрямувати їх на першочергові потреби, пов'язані виключно з основною діяльністю закладу, крім виплати заробітної плати;

– коштів або майна, які надходять неприбутковим організаціям, у разі ліквідації активів іншої неприбуткової організації;

Набувачі благодійних внесків у грошовій формі зобов’язані вносити зміни до спеціального фонду кошторису за напрямками видатків і зараховувати їх на рахунок “Суми за дорученням”. Їм також заборонено замінювати благодійними внесками плату за надання установами і закладами платних послуг за переліками, визначеними чинним законодавством.

Окреслюючи коло доходів, які не підлягають оподаткуванню податком на прибуток, потрібно звернути увагу на операції, що проводяться з необіговими активами.

Можна виділити кілька видів операцій з майном державних організацій та установ, на які по-різному реагує чинне законодавство:

а) перерозподіл майна між державними установами та організаціями за згодою власника. Такі операції не приносять доходу організації, яка передає його іншій, незважаючи на дооцінку його вартості до справедливої. Операція з передачі майна іншій організації є простим його вилученням власником, а можлива сума дооцінки майна до рівня справедливої вартості не оподатковується, оскільки відсутні об’єкт і база оподаткування;

б) продаж майна державними установами:

– доходи, отримані від продажу державного майна за згодою його власника у повному обсязі перераховуються до бюджету того рівня, за рахунок коштів якого воно було створене;

– прибутки, отримані від продажу майна, створеного за рахунок коштів спеціального фонду, підлягають оподаткуванню податком з прибутку за базовою ставкою. Доходи, отримані від продажу майна, оподатковуються податком на додану вартість;

– доходи, отримані державними організаціями від надання в оренду необігових активів, оподатковуються у встановленому порядку:

- з отриманих доходів від надання в оренду окремого індивідуально визначеного майна сплачується податок на додану вартість і податок з прибутку. Решта доходу залишається у розпорядженні організації;

- сума орендної плати, отримана підприємствами, установами і організаціями Національної академії наук України у повному обсязі спрямовується на виконання статутних завдань;

- з орендної плати за цілісний майновий комплекс, нерухоме майно структурнорго підрозділу організації 70 процентів суми спрямовується на виконання статутних завдань організації, а 30 процентів – до державного бюджету;

- кошти, отримані від надання в оренду майнового комплексу військовими частинами, у повному обсязі спрямовуються до державного бюджету;

в) прибутки, отримані від продажу матеріальних цінностей (майна), придбаного за рахунок загального (спеціального) фонду, підлягають оподаткуванню податком з прибутку, тобто після сплати з отриманого доходу податку на додану вартість із отриманої суми сплачується податок з прибутку за базовою ставкою.

Оподаткування позабюджетних надходжень державних закладів та установ податком на додану вартість. Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість", від обкладання податком на додану вартість звільняються операції з надання благодійної допомоги, а саме – безоплатної передачі товарів (робіт, послуг) з метою їх безпосереднього використання у доброчинних цілях, а також операції з безоплатної передачі таких товарів (робіт, послуг) одержувачам (суб'єктам) благодійної допомоги. Одержувач благодійної допомоги податку на додану вартість із отриманих засобів не сплачує, оскільки відсутні об'єкт і база оподаткування.

Від податку на додану вартість також звільнені й інші операції державних організацій, наприклад: науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи, що проводяться за рахунок державного бюджету; госпрозрахункові розробки, виконувані установами освіти та інші науково-дослідні й проектно-конструкторські роботи; послуги установ культури і мистецтва, театрально-видовищні, спортивні, культурно-освітні, розважальні заходи, крім відеопоказу; послуги у сфері освіти, пов'язані з навчально-виробничим процесом, курси, гуртки, секції, студії або уроки, що оплачують безпосередньо учні; послуги з догляду за хворими і громадянами похилого віку та інші.

Інші податки, що сплачують державні організації. Державні організації є платниками податку за рухоме майно, податку за землю, комунального податку.

Податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин державні організації та установи сплачують у загальноприйнятому порядку.

Державні організації та установи є платниками податку за землю. Однак більшість з них, а саме – вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури і спорту та інші заклади, установи і організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету (спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих згідно зі списком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України та ін.) – звільнені від сплати земельного податку.

Якщо установи та організації, що користуються пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні підприємства, що працюють на комерційних засадах або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, то податок за земельні ділянки, зайняті підприємствами, що працюють на комерційних засадах, або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.

Державні організації та установи звільняються від сплати комунального податку.

Державні організації та установи є платниками зборів до державних цільових фондів (збори на обов’язкове державне пенсiйне забезпечення; загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття та ін.).