Випробування на видавлювання лунки

Сутність випробування полягає в тому, що квадратна заготовка 1 (рис.1.2) розміром 70х70 або 30х30мм, в залежності від розміру пуансона, затискається сильно між поверхнею матриці 3 і притискача 7 так, щоб при подальшому навантаженні сферичним пуансоном 4 фланець заготовки не деформувався, а сферична лунка утворювалася тільки за рахунок потоншення матеріалу.

Рис. 1.2. Прилад для випробування на глибину видавлювання лунки

Показником придатності матеріалу до витяжки служить глибина лунки h до появи тріщини (рис.1.3). Цей момент визначається або візуально в дзеркало, а глибина лунки відлічується по лімбу, або автоматично (в залежності від типу приладу)

Рис. 1.3. Схема випробування по Еріксену

Видавлювання лунки по Еріксону не відтворює в більшості випадків особливостей напружено-деформованого стану при витягуванні. Наприклад, при витягуванні в штампах порожнистих деталей типу тіл обертання витягування відбувається в основному за рахунок деформації фланця, а не потоншення матеріалу. В окружному напрямку мають місце деформації стиснення ε_θ, а в радіальному - подовження ε_ρ, при цьому товщина матеріалу змінюється незначно. При випробуванні по Еріксону має місце схема двовісного розтягу з потоншенням заготовки. Така схема характерна для початкової стадії витягування в штампах на ділянках заготовки, що примикають до кромки пуансона, при гідравлічному витягуванні, формовці, а також у випадках витягування деталей з натягуванням фланця. У подібних випадках випробування з Еріксону дає досить точне уявлення на придатність матеріалу до витягування, хоча і не дає кількісної оцінки максимального в даних умовах ступеня деформації (формозміни).

За характером руйнування можна судити про анізотропію матеріалу. У разі незначної анізотропії, тріщина має форму кола, в разі чітко вираженої площинної анізотропії, тріщина прямолінійна, а при випробуванні грубозернистого металу, на поверхні лунки утворюється шорсткість («апельсинова кірка»).

При випробувані по Еріксону матеріали для витягування в залежності від групи сталі за штампованістю мають задовольняти вимоги, що вказані в табл. 1.1.