Тиристорна система самозбудження 5 страница

#T61443

#P 3 512 1 4 9046618 9053801 871001183 1200005768 0000ВСН 37-84 (Минавтодор РСФСР) Инструкция по организации движения и ограждению мест производства дорожных работ

О призыве в октябре - декабре 2000 года граждан Российской Федерации на военную службу и об увольнении с военной службы граждан, проходящих военную службу по призыву от 05.03.84 N б/н

ВСН от 05.03.84 N 37-84

СНиП 2.01.01-82 Строительная климатология и геофизика (не действует на территории РФ)

Постановление Госстроя СССР от 21.07.82 N 188

СНиП от 21.07.82 N 2.01.01-82

СНиП 2.02.03-85 Свайные фундаменты

Постановление Госстроя СССР от 20.12.85 N 243

СНиП от 20.12.85 N 2.02.03-85

ВСН 4-81 Инструкция по проведению осмотров мостов и труб на автомобильных дорогах

О призыве в октябре - декабре 2000 года граждан Российской Федерации на военную службу и об увольнении с военной службы граждан, проходящих военную службу по призыву от 31.03.81 N б/н

ВСН от 31.03.81 N 4-81

#E#T61444

#P 3 129 1 21 0000 #E #T61445

#P 3 512 2 1 901800706 0000 Проектирование и строительство искусственных сооружений на автодорогах

#E

#F1 0700C407071A#F1 0700C407071A#F1 0D00D107040C#F1 0F00C5070701#F1 1400D107040C#F2 01004300C2D1CD2035312D383820C8EDF1F2F0F3EAF6E8FF20EFEE20F3F8E8F0E5EDE8FE20E0E2F2EEE4EEF0EEE6EDFBF520ECEEF1F2EEE220E820EFF3F2E5EFF0EEE2EEE4EEE2#F2 11001300CEF4E8F6E8E0EBFCEDEEE520E8E7E4E0EDE8E5#F2 11001700CC2E3A20D2F0E0EDF1EFEEF0F22C203139393020E3EEE4#F3 06000300E12FED#F3 0600050035312D3838#F3 1E0002003535#F5 0200E3FE5232#F5 0200C13AB932#F5 04008DF0BF35#F5 0400B0F58900#F5 05008F0A8A00#F5 08000263C035#F5 0E0042548900#F5 15005A0A8A00#F5 150069268A00#F5 15005F6CEA33#F5 150088A28647#F5 00045CA78647#F5 4C04C567EA33

Тиристорна система самозбудження

35. 15.Безщіткова система збудження

36. 16. Ввімкнення синхронних генераторів на паралельну роботу в систему

37. 17. Регулювання напруги генераторів, АРЗ.

Напругу на генераторних шинах електростанцій регулюють зміною струму збудження генераторів за допомогою автоматичних регуляторів збудження (АРЗ). Регулювання напруги на виводах генераторів допускається в межах ±5 % від їх номінальної напруги. Наприклад, при номінальній напрузі генератора ом = 6,3 кВ змінювати напругу без зниження його активного навантаження можна в межах від 6 до 6,6 кВ, а при V = 10 кВ - від 10 до 11 кВ. Цього діапазону регулювання напруги явно недостатньо для того, щоб забезпечити відхилення напруги на виводах електроприймачів системи електропостачання в межах допустимих значень.

Сучасні електричні мережі характеризуються великою кількістю проміжних трансформацій напруги. Сумарна величина втрати напруги в мережі при передачі електричної енергії від І. джерел живлення до електроприймачів є досить значною. В результаті на виводах електроприймачів напруга змінюється в широких межах, тому в таких умовах неможливо забезпечити необхідну якість електричної енергії тільки за рахунок регулювання струму збудження генераторів електростанцій без застосування спеціальних регулювальних пристроїв. Крім того, важко узгодити допустимі рівні напруг віддалених і наближених на споживачів.

Генератори електростанцій належать до додаткових засобів регулювання напруги. Як основні засоби регулювання напруги вони застосовуються при ізольованій роботі електростанцій. У цьому випадку на шинах електростанцій здійснюють зустрічне регулювання напруги. Зміною струму збудження генераторів підвищують напругу в години максимуму і знижують в години мінімуму навантаження.

Підвищувальні трансформатори на електростанціях напругою 110 кВ і частина трансформаторів напругою 220 кВ теж належать до додаткових засобів регулювання напруги, оскільки мають обмежений діапазон регулювання напруги (±2 х2,5 %). З їх допомогою не можна узгодити допустимі рівні напруг на виводах найбільш віддалених і наближених споживачів. Підвищувальні трансформатори напругою 330 кВ і вище виготовляють без пристроїв регулювання напруги. Тому основними засобами регулювання напруги в електричних мережах є трансформатори й автотрансформатори знижувальних підстанцій.

38. 18. Регулювання частоти струму генераторів.

генератор змінного струму – пристрій, який перетворює механічну енергію в електричну. Принцип його дії оснований на виникненні ЕРС у рамці при її обертанні в однорідному магнітному полі. Для отримання струму з частотою 50 герц рамка повинна виконувати 50 обертів за секунду. Швидкість обертання можна зменшити, використовуючи електромагніт більше ніж з однією парою полюсів.

Если ротор генератора двухполюсный, то за один его полный оборот индуктированная электродвижущая сила совершит полный цикл своих изменений.

Если генератор имеет число пар полюсов, то соответственно этому частота электродвижущей силы такого генератора будет в раз больше частоты электродвижущей силы двухполюсного генератора:.

Частота переменного тока в электрических сетях должна строго соблюдаться, в России и других странах она составляет 50 периодов в секунду (герц). В ряде стран, например в США, Канаде, Японии, в электрическую сеть подаётся переменный ток с частотой 60 герц. Переменный ток с частотой 400 герц применяется в бортовой сети самолётов.

39. 19. Нормальні режими роботи синхронних генераторів.

Синхронними машинами називаються електричні машини змінного струму, у яких магнітне поле, створене обмоткою змінного струму, обертається в просторі з тією ж частотою, що і ротор, тобто синхронно з ротором.

40. 20. Особливі режими роботи синхронних генераторів.

Режими роботи трансформаторів і автотрансформаторів

41. 1. Втрати потужності в трансформаторі.

У реальних трансформаторах енергія не передається від первинного кола до вторинного без втрат. Існує низка фізичних причин, що їх зумовлюють.

Однією з причин втрат є активний опір обмоток. При протіканні струму через трансформатор, він нагрівається і віддає тепло оточенню. При високій частоті опір збільшується завдяки скін-ефекту та ефекту близькості, які зменшують площу перерізу провідника, через який протікає струм.

Ще одна причина втрат — перемагнічування осердя завдяки гістерезису. Ці втрати для конкретної речовини осердя пропорційні частоті й залежать від пікового потоку магнітного поля через осердя.

Інша причина втрат — струми Фуко. Змінне магнітне поле в осерді породжує змінне вихрове електричне поле, яке викликає додаткові вихрові струми, що теж призводять до нагрівання. Для зменшення струмів Фуко осердя виготовляють із тонких пластинок, оскільки втрати, пов'язані зі струмами Фуко, обернено квадратично залежать від товщини матеріалу.

Частина енергії втрачається на механічні коливання. Феромагнітний матеріал осердя розширюється і стискається у змінному магнітному полі завдяки явищу магнітострикції. Цим пояснюється гудіння трансформатора, що супроводжує його роботу. Додатково, первинна й вторинна обмотка притягаються й відштовхуються у змінному магнітному полі, змушуючи також коливатися і корпус трансформатора.

Магнітний потік, що виходить за межі осердя, сам по собі не призводить до втрати енергії, але він може призводити до появи вихрових струмів Фуко в металевих деталях корпусу й кріплення, що теж зумовлює невеликі втрати енергії.

Загалом, великі трансформатори мають коефіцієнт корисної дії, до 98%[13]. Трансформатори з надпровідних матеріалів можуть збільшити цей коефіцієнт до 99,85%[14].

Втрати у трансформаторах залежать від навантаження. Втрати без навантаження зумовлені в основному опором обмоток, тоді як причиною втрат при повному навантаженні зазвичай є гістерезис та вихрові струми. Втрати при відсутності навантаження можуть бути значними, тому навіть, якщо до вторинної обмотки нічого не підключено, трансформатори повинні задовольняти умовам економної роботи. Конструювання трансформаторів із малими втратами вимагає великого осердя, високоякісної електричної сталі, товстіших провідників, що збільшує початкові затрати, але окупається при експлуатації[15].

42. 2. Призначення трансформаторів в електричній системі.

Трансформатор — перетворювати) — статичний електромагнітний пристрій, що має дві або більше індуктивно зв'язані обмотки і призначений для перетворення за допомогою електромагнітної індукції однієї або кількох систем (напруг) змінного струму в одну або декілька інших систем (напруг) змінного струму без зміни частоти системи (напруги) змінного струму[2].

Трансформатори широко застосовуються в лініях електропередач, в розподільних та побутових пристроях. Передача електроенергії відбувається з меншими втратами при високій напрузі й малій силі струму. Тому, зазвичай лінії електропередач є високовольтними. Водночас побутові й промислові машини вимагають великої сили струму й малої напруги, тому перед споживанням електроенергія перетворюється в низьковольтну. Трансформатори знайшли застосування також у різних випрямних, підсилювальних, сигналізаційних та інших пристроях.

Коефіцієнт корисної дії сучасних трансформаторів, особливо підвищеної потужності, вельми високий і досягає значень 0,95…0996.

43. 3. Призначення транс. На електростанції.

44. 4. Основні типи транс. Елементи конструкцій.

Силовий трансформатор — стаціонарний прилад з двома або більше обмотками, який за допомогою електромагнітної індукції перетворює систему змінної напруги та струму в іншу систему змінної напруги та струму, як правило, різних значень при тій же частоті з метою передачі електроенергії без зміни її потужності при передаванні.

Силовий трансформатор використовується для перетворення параметрів електричної енергії в електричних мережах і устаткуванні, що застосовуються для приймання та споживання електричної енергії.

Термін «силовий» вказує на роботу даного виду трансформаторів з великими потужностями. Необхідність застосування силових трансформаторів зумовлена ​​різною величиною робочих напруг ліній електропередач (35…750 кВ), міських електромереж (як правило 6…10 кВ), напруги що подається кінцевим споживачам (0,4 кВ, вони ж 380/220 В) та напруги, необхідної для роботи електромашин і електроприладів (у досить широкому діапазоні від одиниць вольт до сотень кіловольт).

Силові трансформатори поділяються на сухі, найчастіше використовуються в електромережах і в джерелах живлення різних приладів, і масляні, що працюють при напругах від 6кВ і вище. Масляні трансформатори відрізняються від сухих тим, що як ізоляційне та охолоджувальне середовище застосовується спеціальна трансформаторна олива. Силові масляні трансформатори переважно призначаються для пониження напруги електромереж.

Автотрансформатор

Автотрансформатор — трансформатор, дві або більше обмоток якого мають спільну частину. Це є варіант виконання силового трансформатора, в якому первинна і вторинна обмотки сполучені безпосередньо, і мають за рахунок цього не тільки електромагнітний зв'язок, а й електричний. Обмотка автотрансформатора має декілька виводів (як мінімум 3), при підключенні до яких, можна отримувати різні напруги.

Перевагою автотрансформатора є вищий ККД, оскільки лише частина потужності піддається перетворенню — це особливо суттєво, коли вхідна і вихідна напруги відрізняються незначно. Недоліком є відсутність електричної ізоляції (гальванічної розв'язки) між первинним і вторинним колом. У промислових мережах, де наявність заземлення нульового проводу обов'язкова, цей чинник ролі не грає, зате суттєвою є менша витрата сталі для осердя, міді для обмоток, менша вага і габарити, і в результаті — менша вартість.

Застосування автотрансформаторів економічно виправдане замість звичайних трансформаторів для сполучення ефективно заземлених мереж з напругою 110 кВ і вище при коефіцієнтах трансформації не більших за 3…4.

Вимірювальний трансформатор

Використання трансформаторів струму у вимірювальному устаткуванні для вимірювання струму у трифазних лініях живлення зі струмом до 400 А

Вимірювальний трансформатор — трансформатор, призначений для пересилання інформаційного сигналу вимірювальним приладам, лічильникам, пристроям захисту і (або) керування. Вимірювальні трансформатори поділяються на трансформатори струму і трансформатори напруги.

Трансформатор струму — вимірювальний трансформатор, в якому за нормальних умов роботи вторинний струм практично пропорційний первинному і зсув фаз між ними близький до нуля.

Вимірювальний трансформатор струму — трансформатор, який призначений для перетворення струму до значення, зручного для виміру. Первинна обмотка трансформатора струму включається послідовно у ланцюг зі змінним струмом, що вимірюється. А у вторинну включаються вимірювальні прилади. Струм, що протікає по вторинній обмотці трансформатора струму, пропорційний струму, що протікає у його первинній обмотці.

Трансформатори струму широко використовуються для вимірювання електричного струму й у пристроях релейного захисту електроенергетичних систем, у зв'язку з чим на них накладаються високі вимоги по точності. Трансформатори струму забезпечують безпеку вимірювань, ізолюючи вимірювальні ланцюги від первинного ланцюга з високою напругою, яка часто складає сотні кіловольт.

Зазвичай, трансформатор струму виготовляється з двома і більше групами вторинних обмоток: одна використовується для підключення пристроїв захисту, інша, точніша — для підключення засобів обліку і вимірювання (наприклад, лічильників електроенергії).

Трансформатор напруги — вимірювальний трансформатор, у якому за нормальних умов використання вторинна напруга пропорційна первинній напрузі та за умови правильного вмикання зсунена відносно неї за фазою на кут, близький до нуля.

Трансформатор напруги використовується для перетворення високої напруги в низьку в колах релейного захисту та контрольно-вимірювальних приладів і автоматики. Застосування трансформатора напруги дозволяє ізолювати логічні кола захисту і кола вимірювання від кіл високої напруги.

45. 5. Можливі схеми з’єднань обмоток транс.

Обмотки трифазних трансформаторів прийнято з'єднувати за наступними схемами: зірка; зірка з нульовим виводом; трикутник; зигзаг з нульовим виводом. Схеми з'єднання обмоток трансформатора позначають дробом, в чисельнику якої зазначена схема з'єднання обмоток ВН (вищої напруги), а в знаменнику - обмоток НН (нижчої напруги). Наприклад, Y / Δ означає, що обмотки ВН з'єднані в зірку, а обмотки НН - в трикутник.

З'єднання в зигзаг застосовують тільки в трансформаторах спеціального призначення, наприклад для випрямлячів. При з'єднанні в зигзаг кожну фазу обмотки НН ділять на дві частини, розташовуючи їх на різних стрижнях. Зазначені частини обмоток з'єднують так, щоб кінець однієї частини фазної обмотки був приєднаний до кінця іншій частині цієї ж обмотки, розташованої на іншому стрижні. Зигзаг називають равноплечних, якщо частини обмоток, розташовувані на різних стрижнях і з'єднуються послідовно, однакові, і неравноплечнимі, якщо ці частини неоднакові. При з'єднанні в зигзаг ЕРС окремих частин обмоток геометрично віднімаються.

Висновки обмоток трансформаторів прийнято позначати наступним чином: обмотки ВН - початок обмоток А, В, С, відповідні кінці X, Y, Z; обмотки НН - початку обмоток а, b, с, відповідні кінці х, у, z.

При з'єднанні обмоток зіркою лінійна напруга більше фазної в раз, а при з'єднанні обмоток трикутником лінійна напруга одно фазному (U л = U ф).
Відношення лінійних напруг трифазного трансформатора визначається наступним чином:

Видно, що відношення лінійних напруг у трифазному трансформаторі визначається не тільки ставленням чисел витків фазних обмоток, але і схемою їх з'єднання.