Приклад виконання

1. Після обрання небезпеки, яка має, згідно з результатами якісного аналізу, найбільш високий ранг, будуємо дерево відмов для небезпечної події «пожежа».

2. Складаємо логічне вираження для визначення ймовірності головної події:

Р1 = Р2 Ч Р3	(1)	Р4 = 1– (1–Р8) Ч (1–Р9)	(4)
Р2 = 1– (1–Р4) Ч (1–Р5) Ч (1–Р6)	(2)	Р5 = 1– (1–Р10) Ч (1–Р11)	(5)
Р3 = Р7	(3)	Р6 = Р12	(6)
Вираз для визначення ймовірності головної події:
Р1 = Р7 Ч (1– (1–Р8) Ч (1–Р9) Ч (1–Р10) Ч (1–Р11) Ч (1–Р12)).	(7)

3.Пропонуємо захисні заходи й оцінюємоефект від їхнього впровадження

Захисні заходи й ефект від їх впровадження
Захисні заходи	Ефект
Своєчасна заміна вилки і шнура	Усунення подій 8, 10, тобто Р8 = 0, Р10 = 0
Виконання вимоги «не залишати включеною праску без догляду»	Усунення події 7, тобто Р7 = 0

4.Нові логічні вираження для обчислення ймовірності головної події:

своєчасна заміна вилки і шнура:

Р1 = Р7 Ч (1– (1–Р9) Ч (1–Р11) Ч (1–Р12));

виконання вимоги «не залишати включеною праску без догляду»:

Р₁ = Р₇ Ч (1– (1–Р₈) Ч (1–Р₉) Ч· (1–Р₁₀) Ч (1–Р₁₁) Ч (1–Р₁₂)) = 0.

5. Висновки: з двох запропонованих захисних заходів виконання

вимоги «не залишати включеною праску без догляду» є більш ефективним, оскільки дозволяє уникнути появу головної події.

Контрольні запитання

1. Що таке ризик?

2. Яка мета кількісного аналізу?

3. Які характеристики небезпеки використовуються при виконанні кількісного аналізу?

4. Яким чином обираються захисні заходи?

5. Що таке дерево відмов?

6. Назвіть символи, що застосовуються при побудові дерева відмов.

7. Які залежності використовуються для обчислення імовірності реалізації небезпеки?

8. На підставі чого здійснюється вибір оптимального захисного заходу?