Практичне заняття № 18. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища

Мета:

· ознайомити з головними положеннями, закладеними в розробку національних і глобальної екополітики;

· вивчити найбільші глобальні і регіональні екологічні проблеми;

· зробити аналіз найуспішніших досягнень у вирішенні природозахисних проблем в країнах світу;

· проаналізувати головні напрями міжнародної діяльності в галузі збереження біосфери і цивілізації;

· ознайомити з головними положеннями “Програми дій на ХХІ століття” (матеріали всесвітнього екологічного форуму в Ріо-де-Жанейро);

· вивчити основні міжнародні та національні державні і громадські екологічні організації, рухи.

Знати:

– головні положення екологічної політики держави;

– глобальні і регіональні екологічні проблеми;

– напрями міжнародної діяльності в галузі збереження біосфери і цивілізації;

– основні положеннями “Програми дій на ХХІ століття” (матеріали всесвітнього екологічного форуму в Ріо-де-Жанейро);

Вміти:

– проводити критичний аналіз екологічних політик країн світу та міжнародної діяльності в галузі охорони довкілля;

– пропонувати заходи і напрямки поглиблення співпраці України з міжнародними природоохоронними організаціями;

– формувати позитивний екологічний імідж України.

Питання для обговорення

1. Поняття про економічні, національна і глобальна екополітика.

2. Міжнародна діяльність в галузі збереження біосфери і цивілізації. Види і напрями діяльності.

3. Міжнародні інститути у сфері природоохоронної діяльності.

4. Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони навколишнього середовища.

5. Основні міжнародні та національні державні і громадські екологічні організації, рухи.

Питання для самостійного вивчення

1. Футуристичні прогнози розвитку людської цивілізації.

2. Досвід високорозвинених країн у використанні економічних методів регулювання раціонального природокористування і охорони довкілля.

3. Екологічні наслідки військової діяльності. Гіпотетичні екологічні наслідки можливої “ядерної катастрофи”.

4. Стимулювання розвитку “екологічних” технологій у високорозвинених країнах (екологічний і адміністративний аспекти).