Практична робота №2

Представлення результатів аналізу даних в наукових публікаціях

Мета роботи: засвоїти методи ефективного представлення медичної інформації в наукових статтях та дисертаціях.

Забезпечення: персональний комп’ютер IBM PC AT, операційна оболонка Windows XP, текстовий процесор Word, редактор формул Microsoft Equation, електронні таблиці Microsoft Exel.

Теоретична частина

Кінцевим етапом технології аналізу даних в медицині є представлення і оформлення результатів роботи у вигляді звітів, журнальних статей, монографій. Саме з публікації в медичних журналах і монографіях лікарі дізнаються про нові методи діагностики і лікування. Тому факти, що приводяться в цих публікаціях повинні бути представлені в зручній для сприйняття формі. Причому важливе значення має повнота і рівень описання як самого аналізу, так і результатів та їх інтерпретацію.

Найважливіші компоненти якості наукових публікацій - коректність застосування методів статистики при аналізі спостережень і повнота опису даного аналізу. Недооцінка цього приводить до того, що неповні або некоректні описи роблять дослідження поверхневими, або недостатньо достовірними. У середовищі учених, зайнятих біомедичними дослідженнями, мова статистики стає такою ж міжнародною мовою, як і англійський. Наукова публікація не тільки закріплює за авторами повідомлення пріоритет отриманих результатів, але і дає читачеві можливість порівняти висновки, приведені в публікації, з своїми власними результатами. Для цього в роботі повинен бути необхідний мінімум статистичної інформації, що дозволяє читачеві провести таке порівняння. Крім того, для багатьох читачів статті і дисертації мають самостійну цінність - як матеріал для підвищення кваліфікації. Це вимагає ясного і повного викладу методів аналізу і інтерпретації результатів досліджень.

Безграмотне застосування статистичних методів перетворює помилкові результати в науковоподібні твердження, що може завдати величезної шкоди не тільки науці, але і цілком конкретним хворим. Такі твердження, опубліковані в дисертації (статті), можна порівняти з помилковим лікарським діагнозом. Посилення ролі наукових принципів в медичних дослідженнях привело до появи в 80-х роках так званої “науково-доказової медицини“.

Загальні вимоги до представлення статистичних даних в наукових публікаціях

Всі статті, прийняті до публікації, повинні перевірятися на адекватність застосування статистичних методик і статистичної інтерпретації даних. Описувати статистичні методи потрібно настільки детально, щоб кваліфікований читач, що має доступ до оригінальних даних, зміг перевірити отримані результати. Представляти отримані дані необхідно у вигляді середніх величин, з відповідними показниками стандартних відхилень або стандартної помилки середнього значення. Необхідно також вказати величину довірчого інтервалу, який прийнятий за статистично достовірний в даному дослідженні. Якщо вказується величина довірчого інтервалу то необхідно указувати також і рівень довірчої імовірності, для якої був побудований даний довірчий інтервал. В медицині прийнято використання таких статистичних методів, як розрахунок критеріїв та -квадрат. Це той мінімум, який повинна містити практично кожна наукова робота в області медицини. Зокрема, якщо передбачається публікувати результати наукових досліджень в закордонних журналах, то необхідно провести дисперсійний аналіз даних, оскільки, як правило, наявність дисперсійного аналізу при обробці даних входить в основні вимоги для публікації.

При використанні складніших статистичних методів, ніж розрахунок критеріїв , -квадрат, коефіцієнтів кореляції і коефіцієнтів лінійної регресії, ми повинні вказати, якою статистичною програмою користувалися та вказати номер її версії. Зазвичай при використанні ширшого круга методів, чим «мінімальний стандартний набір», прийнято указувати литературу з описом методів, що застосовувалися.

Особливо відзначимо необхідність активного використання методів візуалізації і графічного представлення матеріалу при оформленні результатів статистичного аналізу. У тому випадку, коли такі результати представлені в наочній формі, полегшується систематизація і аналіз масиву даних, взаємозв’язки між якими відразу ж стають помітними, зростає легкість сприйняття роботи для того, хто знайомиться з нею і, відповідно, її переконливість. Як засіб представлення інформації графіка не має собі рівних. Графіка сприяє підвищенню якості, дозволяє швидко і ефективно створювати виразні, дохідливі і переконливі зображення. Тому необхідно основні результати аналізу даних відобразити у вигляді графіків, які найяскравіше підтверджують доводжувані в роботі висновки.

Опис програмного забезпечення, необхідного для виконання практичного завдання

Текстовий редактор Microsoft Word є однією з найбільш поширених програм для роботи з текстом. З його допомогою можна створювати документи різного рівня складності, починаючи від простих листів до документів, що містять малюнки, формули, таблиці і інші об’єкти.

Нумерація сторінок

Для вставлення номерів сторінок необхідно викликати команду Номера страниц меню Вставка, що викликає вікно Номера страниц (Рис.2.1). У полі Положение слід вибрати розташування номера на сторінці:

Вверху страницы – номер сторінки розташовується вгорі (в верхній колонтитул);

Внизу страницы –номер сторінки розташовується знизу (в нижній колонтитул).

У полі Выравнивание – розташування номера відносно полів сторінки:

Слева – номер сторінки розташовується у лівого краю сторінки;

От центра – номер сторінки розташовується по центрі сторінки;

Справа –номер сторінки розташовується у правого краю сторінки;

Внутри – номер сторінки розташовується з внутрішнього краю листа (доступний, тільки якщо документ має дзеркальні поля);

Снаружи – номер сторінки розташовується у зовнішнього краю листа (доступна, якщо документ має дзеркальні поля).

Якщо зняти прапорець Номер на первой странице, то на першій сторінці номер не буде проставлений.

Кнопка Формат викликає діалогове вікно Формат номера страницы (рис.2.2), в якому задається формат нумерації. У полі переліку Формат номера вибираєтьсятип нумерації (арабські і римські цифри або літери латинської абетки).

У рамці Нумерация страниц встановлюється початок нумерації:

продолжить –нумерація сторінок поточного розділу починається з числа, наступного за номером останньої сторінки попереднього розділу;

начать с –нумерація починається з числа, зазначеного у полі праворуч.

Вставка колонтитулів

Колонтитул – текст або малюнок, що друкується знизу або вгорі кожної сторінки документа. В колонтитулі за звичаєм розміщені номера сторінок, назва книги або поточної глави. В залежності від місця розташування (на верхньому або на нижньому полі сторінки) колонтитули бувають верхніми і нижніми. Текст, введений до колонтитулу, форматується як звичайний текст.

Для створення колонтитулів слід вибрати команду Колонтитулы у меню Вид. При цьому відбувається автоматичний перехід у режим екрану Разметка страниц, тому що в режимі Обычный колонтитули не відображаються. На екрані з'являється піктографічне меню Колонтитулы (мал.3). Для переходу з поля верхнього колонтитулу в поле нижнього колонтитулу й назад використовується кнопка 1 (Рис.2.3). Введений текст колонтитулу розташовується в пунктирній рамці, що вказує межі колонтитулу. Для вставлення номерів сторінок використовується кнопка 2 (Рис.2.3). В режимі відображення колонтитулу основний текст документа редагувати неможливо.

Рис.2.3

Для створення на першій сторінці документа колонтитулу, відмінного від колонтитулів інших сторінок необхідно вибрати кнопку 3 Параметры страницы і в укладці Макет встановити прапорець первой страницы. Якщо в цій укладці встановити прапорець четных и нечетных страниц, то можна створити окремо колонтитул для парних і непарних сторінок. Викликати вікно. За допомогою кнопок 4,5 (Рис.2.3) можна переміщуватись між колонтитулом першої сторінки, парної і непарної сторінок. Якщо залишити поле колонтитула порожнім, то колонтитул буде відсутній.

Встановлення прапорця четных и нечетных страниц впливає на весь документ, якщо він не поділений на розділи. Якщо документ поділений на декілька розділів, при вставленні колонтитулу в один розділ цей же колонтитул автоматично додається в усі розділи документа, якщо натиснута кнопка 6 (Рис.2.3) (приєднати колонтитули поточної секції до колонтитулів попередньої). Щоб створити різні колонтитули для декількох частин документа, слід розірвати зв'язок між розділами. Для цього необхідно вибрати розділ, для якого слід створити інший колонтитул і віджати кнопку 6. Після цього необхідно змінити існуючий колонтитул або створити новий.

Для видалення колонтитулу слід вибрати команду Колонтитулы у меню Вид, виділити вміст колонтитулу, який необхідно видалити й натиснути клавішу Delete. При зміні або видаленні колонтитулу в будь-якому розділі, так само змінюються або видаляються колонтитули в інших розділах, якщо зв'язок із попереднім розділом не буде розірваний примусово за допомогою кнопки 6 (Рис.2.3).