Автомобілі багатоцільового призначення

Це основна група військових машин. Призначені для перевезення вантажів, особового складу, буксирування причепів, монтажу озброєння та спеціального обладнання. Автомобілі цього типу можуть рухатися будь-якими видами доріг і бездоріжжям в будь-яких кліматичних умовах при температурі від - 40º до +50ºС, на висотах до 3000 м і вище.

Всі вони повноприводні, мають шини з регульованим тиском повітря, гідропідсилювачі рульового керування, засоби пуску двигуна при низьких температурах, лебідки, та ін.

Типи автомобілів визначають базові моделі (марки) на основі яких створюються інші модифікації. Базові моделі приймаються на озброєння наказом МО України.

Основними базовими моделями є: УАЗ-469, УрАЛ-375Д, КамАЗ-4310, ГАЗ-66, УрАЛ-4320, КрАЗ-260, ЗІЛ-131, КрАЗ-255Б, КрАЗ-6322.

Конструктивні особливості автомобілів.

Автомобіль УАЗ-469 4-и дверний, із тентом, який знімається, і заднім бортом з колісними редукторами та екранованим електрообладнанням. За всіма параметрами на змаганнях в Італії 1982 року автомобіль завоював перше місце серед всіх командирських машин подібного класу і одержав “Гран-прі”.

В цьому класі машин йому немає рівних у світі. Недоліком УАЗ-469 є те що він не плаваючий. З 1985 року замість УАЗ-469 на озброєння прийнятий УАЗ-3151 “Ягуар” (4х4, ДВЗ-100 к.с. плаваючий, максимальна швидкість по суші – 100 км/год) і автомомбіль “Река” (плаваючий, 85 к.с. максимальна швидкість – 120 км/год) на базі ВАЗ-2121.

ГАЗ-66 (випускається з 1963 року) – високої якості, на міжнародних виставках завоював 2 золотих медалі, має знак якості, але вже застаріває.

Недоліки – карбюраторний двигун, не плаваючий, немає підніжок до кабіни, важіль керування КП розташований позаду водія, одноприводні гальма і немає підводу повітря до причепу.

ЗІЛ-131 прийшов на зміну ЗІЛ-157К у 1967 році, має знак якості, має модифікацію сідельного тягача з активним приводом напівпричепа (ЗІЛ-137Б), доопрацьовується базова модель. Перехідна модель ЗІЛ-132 на 65-60% уніфікована із ЗІЛ-131 і має дизельний двигун ЗІЛ-645. Із запасом ходу по паливу 1000 км, масою 7250, на 500 кг більше, і через це вона не була прийнята (передбачалась механічна трансмісія).

В доопрацьованому вигляді модель отримує марку ЗІЛ-131М, випускається з 1988 року після введення в експлуатація заводу дизельних двигунів у м. Ярцево.

Урал-375Д прийнято в 1961 році, на бензині АІ-93, дорогий в експлуатації, малий пробіг до КР-120 тис.км. З 1981 року йому на зміну почали випускати Урал-4320 з дизельним двигуном, кращими тягово-динамічними і швидкісними властивостями. Розробляються плаваючі машини родини “Суша – Урал-4322” (плаваюча, 6х6, двигун КамАЗ-740).

З 1987 року випускаються Урал-5322 (плаваючий, 8х8, з двигуном КамАЗ-741-260 к.с.)

КамАЗ-4320 випускається з 1982 року. Автомобіль повноприводний, колеса односхилі, дискові (аналогічні ЗІЛ, Урал), шини змінного тиску, кабіна з гідропідйомником, запасне колесо за кабіною має гідравлічний підйомник “СПУСК-ПІДЙОМ”, встановлена РК, немає дільника передач, міжвісьового диференціалу, інша вантажна платформа. Автомобіль удосконалюється.

КрАЗ-255Б прийшов на зміну КрАЗ-214 у 1967 році. Замість КрАЗ-255Б освоєно виробництво КрАЗ-260.

КрАЗ-260 має потужній двигун, зчеплення з гідроприводом, нову РК (з несиметричним блокованим диференціалом планетарного типу і постійно ввімкненим переднім мостом), гальмова система аналогічна КамАЗу, нова суцільнометалева кабіна, більша платформа (4,5м³), враховуючи підставні борти, об’єм буде до 13м³, більший дорожній просвіт, більша швидкість руху, глибина броду і запас ходу по паливу.

В теперішній час освоєно більш досконалу та сучасну модель для збройних сил КрАЗ-6322, але за врахуванням відомих причин кількість цих машин у військах дуже обмежена.