Реактивна котушка з феромагнітним осердям — простий та надійний пристрій. Вона складається з замкненого осердя, на якому розташовується обмотка.
Застосування феромагнітного осердя в реактивній котушці дозволяє не тільки багаторазово підсилити магнітне поле, але й надати їй нові властивості: котушка стає нелінійним елементом, з’являються втрати енергії у феромагнітному осерді. Для досягнення максимального ефекту підсилення магнітного поля осердя роблять замкненим, а для зменшення втрат енергії від віхрьових струмів його виготовляють збірним із листів електротехнічної сталі 0,5 або 0,35 мм (для промислової частоти), 0,05 або 0,02 мм (для звукової частоти), а для радіочастот осердя пресують із порошків з непровідним наповнювачем.
Нелінійність котушки з феромагнітним осердям перевіряють по формі струму на осцилографі: прикладена до котушки синусоїдна напруга викликає в ній несинусоїдний струм.
При аналізі електромагнітних процесів в такій котушці доцільно загальний магнітний потік, зчеплений з її обмоткою, розділити на дві частини: основний потік замкнений по осердю, та потік розсіяння замкнений в основному по повітрю
| (12.1)
|
Втрати енергії в котушці з осердям також діляться на дві складові: втрати в міді та втрати в осерді
| (12.2)
|
Це необхідно враховувати при будові схеми заміщення котушки з осердям.
Найбільш повне представлення, яке враховує фізичні процеси в котушці, дає схема заміщення, що показана на рисунку 12.1, де r — активний опір обмотки; Ls — індуктивність розсіяння; g 0 — активна провідність, яка відповідає втратам в осерді; L 0 — індуктивність, яка відповідає основному потоку.
Рисунок 12.1 - Схема заміщення котушки з феромагнітним осердям
Рівняння електричної рівноваги для схеми заміщення може бути записане для миттєвих значень
| (12.3)
|
Параметри схеми заміщення залежать від струму, а відповідно і від прикладеної напруги. Лише в тому випадку, коли струм без великої похибки можливо замінити синусоїдним, рівняння (12.3) можна записати в символічній або векторній формі
і тоді можна побудувати векторну діаграму.
Дослідне визначення параметрів схеми заміщення котушки з осердям пов’язано з певними труднощами та вимагає постановки спеціальних експериментів, так як, вимірюючи напругу, струм та активну потужність, можливо отримати лише еквівалентні опори
При цьому активний опір rе враховує втрати в міді γ та втрати в осерді g 0, а реактивний опір хе — відповідно Ls та L 0. Якщо активний опір обмотки можна виміряти на постійному струмі, що дозволяє отримати активну провідність, то більш простого способу визначення індуктивності розсіяння не існує.
Тому для спрощення задаються відношенням:
| (12.6)
|
де
Нижня межа відноситья до реактивних котушок малої потужності, а верхня — до потужних. Задаючись величиною k, усі параметри визначаються без складності: з досліду на змінному струмі можна отримати rе та xе, з досліду на постійному струмі — опір обмотки
| (12.7)
|
Задаючись величиною k, можна визначити по (12.6) після чого розрахувати параметри намагнічуючого контуру g 0 та L 0 по відомим формулам
Рекомендовано векторну діаграму будувати в такій послідовності: обрати масштаби для напруги та струму
mU та
mI відкласти вертикально вектор напруги
а під кутом
φ в сторону відставання вектор струму
підрахувати cпад напруги на активному та реактивному опорах обмотки
и
відкласти їх як показано на рис. 12.2 та отримати вектор ЕРС
Е 0.
Під кутом 90° в сторону відставання побудувати основний потік за напрямком.
Експериментальне дослідження котушки при зміні напруги U дозволяє встановити закономірність зміни струму та еквівалентних опорів (рисунок 12.3, а).
Графік залежності аналогічний до кривої намагнічування, оскільки
Дослідження котушки зі сталевим осердям при зміні повітряного зазору в осерді при дозволяє встановити характер зміни еквівалентних опорів та коефіцієнта потужності
в.од.
|
Рисунок 12.3 - Графіки залежності зміни напруги,