Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
де q - доля виробничого персоналу (населення), що знаходиться в і -м укритті (Σqi = 1);
Кізах - коефіцієнт захисту і -го укриття;
У таблицях Ж.1 і К.1 приведені коефіцієнти захищеності людей від ХНР при використанні різних тимчасових укриттів, а також засобів індивідуального захисту.
У таблиці Л.1 приведені орієнтовні дані по структурі уражених.
2.4 Порядок нанесення зон зараження на топографічні карти і схеми
Зона можливого зараження хмарою ХНР на картах (схемах) обмежена колом, півколом або сектором, що має кутові розміри φ і радіус, рівний глибині зони зараження Г. Кутові розміри залежно від швидкості вітру за прогнозом приведені в (таблиця 1 п. 2.2.2). Центр кола, півкола або сектора співпадає з джерелом зараження.
Зона фактичного зараження, що має форму еліпса, включається в зону можливого зараження. Зважаючи на можливі переміщення хмари ХНР під впливом вітру фіксоване зображення зони фактичного зараження на карти (схеми) не наноситься.
На топографічних картах і схемах зона можливого зараження має вигляд кола, півкола або сектора.
1. При швидкості вітру за прогнозом менше 0,5 м/с зона зараження має вигляд кола. Точка "0" відповідає джерелу зараження; кут φ = 3600; радіус кола рівний Г.
2. При швидкості вітру за прогнозом 0,6 - 1 м/с зона зараження має вигляд півкола. Точка "0" відповідає джерелу зараження; кут φ = 1800; радіус півкола дорівнює Г; бісектриса кута співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована по напряму вітру.
3. При швидкості вітру за прогнозом більше 1 м/с зона зараження має вигляд сектора. Точка "0" відповідає джерелу зараження; кут φ = 900 при швидкості вітру від 1,1 до 2 м/с і φ = 450 при швидкості вітру більше 2 м/с; радіус сектора дорівнює Г; бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована по напряму вітру.
Площа розливу (джерело зараження) наноситься тільки на великомасштабні схеми або карти синім кольором. У інших випадках джерело зараження береться за точку, з якої походить поширення пари отруйної хмари. З внутрішньої сторони зовнішні межі зони зараження відтіняють жовтим кольором.
Поряд з джерелом зараження чорним кольором наносяться наступні дані: в чисельнику показується найменування і кількість викинутого в довкілля ХНР; у знаменнику - дата і час викиду.
Вказані вище розміри "зони можливого зараження" наносяться на схеми і карти для вироблення і ухвалення рішення на організацію захисту виробничого персоналу об'єкту і населення.
3 ПРИКЛАД ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКІВ
Початкові дані
На хімічно небезпечному об'єкті 15 липня 20.. р. в 2.00 ночі сталося руйнування обвалованої ємності (висота обваловки - 4 м) об'ємом 200 м3, що містила хлористий водень, з нормативним коефіцієнтом заповнення
резервуару - 0,8.
На відстані 2 км від місця аварії починається житлова забудова площею 18 км2, з щільністю населення 4500 чол/км2.
У момент аварії температура повітря складала 20 0С; швидкість вітру - 2 м/с (вітер спрямований у бік житлового масиву); хмарність відсутня.
Оцінити хімічну обстановку в житловому районі через 2 години після аварії, якщо прийняти, що уся забудова знаходиться в зоні зараження. Населення не оповіщене про подію.
РІШЕННЯ
І. Розрахунок глибини і площі зони зараження, тривалість вражаючої дії ХНР і часу підходу зараженого повітря до житлового масиву
1. По таблиці А.1 визначаємо міру вертикальної стійкості атмосфери при швидкості вітру 2 м/с, ясній погоді і часу 2.00 години ночі.
Міра вертикальної стійкості – інверсія (1).
2. Визначимо масу розлитого хлористого водню по формулі:
де Vx - об'єм резервуару (Vx = 200 м3);
d - щільність зрідженого хлороводню (d = 1,191 т/м3 по таблиці. В. 1);
п - нормативний коефіцієнт заповнення резервуару (п = 0,8).
_____________
1) 15 липня на широті України схід сонця відбувається в 5.03, а захід - в 21.04. У зв'язку з цим час доби 15 липня розподіляється таким чином:
- - ніч - 23.05 - 5.02;
- - ранок - 5.03 - 7.03;
- - день - 7.04 - 21.04;
- - вечір - 21.05 - 23.04.
3. По формулі (1) визначаємо еквівалентну кількість речовини в первинній хмарі:
Qэ1 = К1К3К5К7 Q0
По таблиці В. 1 знаходимо коефіцієнти К1 = 0,28; К3 = 0,3; К7 = 1.
Коефіцієнт К5 при інверсії дорівнює 1 (пояснення до формули (1)).
4. По рівнянню (13) визначаємо тривалість вражаючої дії (час випару) хлористого водню:
Товщина шару рідини при розливі в піддон рівна h = H - 0,2 (див. п. 2.1).
Коефіцієнти: К2 = 0,037 (таблиця В.1); К4 = 1,33 при швидкості вітру 2 м/с (таблиця Г.1).
5. З вираження (5) визначаємо еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі:
Коефіцієнти К1, К2, К3, К4, К5 такі ж як і у формулах (1) і (13).
Коефіцієнт К6 визначається з пояснення до формули (5).
Коефіцієнт К7 = 1 (таблиця В.1) для вторинної хмари.
.
6. По таблиці Б.1 знаходимо глибину зони зараження для первинної хмари.
Для Qэ1 = 16,00 т глибина зони зараження знаходиться методом інтерполяції:
7. Для вторинної хмари для Qэ2 = 0,78 т глибина зони зараження визначається по таблиці Б.1 інтерполяцією:
8. Розраховуємо повну глибину зони зараження (формула (7)):
9. По рівнянню (8) визначаємо гранично можливе значення глибини перенесення повітряних мас:
10. Розрахункова глибина зони зараження приймається рівною Гр = 15,42 км як мінімальна з Г і Гп.
11. Розраховуємо площу зони можливого зараження по (10):
12. Визначаємо по рівнянню (11) площу зони фактичного зараження:
.
13. Визначаємо час підходу зараженого повітря до об'єкту по формулі (12):
ІІ. Розрахунок кількості і структури уражених
14. Проводимо оцінку наслідків аварії в місті:
а) по таблиці Д.1 на 2.00 ночі знаходимо середній коефіцієнт захищеності при дії первинної хмари.
Оскільки первинна хмара діє нетривало, розрахунок виробляється на мінімальний час, приведений в таблиці, - 15 хвилин після дії отруйної речовини. К'зах = 0,95.
По формулі (15) визначаємо кількість уражених:
б) аналогічно, як і для первинної хмари, по таблиці Д.1 визначаємо середній коефіцієнт захищеності при дії вторинної хмари через 2 години після аварії (початкові умові). Д''зах = 0,36.
По рівнянню (15) визначаємо кількість уражених (за винятком уражених від первинної хмари):
.
в) сумарна кількість уражених:
15. Відповідно до таблиці Л.1 оцінюємо структуру уражених:
- - смертельні - 15 % - 53298 * 0,15 = 7995 чоловік;
- - важкій і середній мірі - 10 % - 53298 * 0,1 = 5330 чоловік;
- - легкій і середній мірі - 25 % - 53298 * 0,25 = 13324 людини;
- - порогові - 50 % - 53298 * 0,5 = 26649 чоловік.
Перевірка:
7995 + 5330 + 13324 + 26649 = 53298 чол.
Таблиця А.1 - Визначення міри вертикальної стійкості атмосфери за прогнозом погоди
Швидкість вітри, м/з | Ніч | Ранок | День | Вечір | ||||
ясно мінлива хмарність | суцільна хмарність | ясно мінлива хмарність | суцільна хмарність | ясно мінлива хмарність | суцільна хмарність | ясно мінлива хмарність | суцільна хмарність | |
< 2 | ін | із | із (ін) | із | к (із) | із | ін | із |
2 - 3,9 | ін | із | із (ін) | із | із | із | із (ін) | із |
≥ 4 | із | із | із | із | із | із | із | із |
_________________________________
Примітки:
1. Позначення: ін - інверсія; із - ізотермія; к - конвекція; букви в дужках - при сніговому покриві.
2. Під терміном "ранок" розуміється період часу протягом 2 годин після сходу сонця; під терміном "вечір" - протягом 2 годин після заходу сонця. Період від сходу до заходу сонця за вирахуванням двох уранішніх годин - день, а період від заходу до сходу сонця за вирахуванням двох вечірніх годин - ніч.
3. Швидкість вітру і міра вертикальної стійкості повітря приймаються в розрахунках на момент аварії.
Таблиця Б.1 - Глибина зони зараження (км)
Швидкість вітру, м/с | Еквівалентна кількість ХНР, т | ||||||||
0,01 | 0,05 | 0,1 | 0,5 | ||||||
1 і менш | 0,38 | 0,85 | 1,25 | 3,16 | 4,75 | 9,18 | 12,53 | 19,20 | 29,56 |
0,26 | 0,59 | 0,84 | 1,92 | 2,84 | 5,35 | 7,20 | 10,83 | 16,44 | |
0,22 | 0,48 | 0,68 | 1,53 | 2,17 | 3,99 | 5,34 | 7,96 | 11,94 | |
0,19 | 0,42 | 0,59 | 1,33 | 1,88 | 3,28 | 4,36 | 6,46 | 9,62 | |
0,17 | 0,38 | 0,53 | 1,19 | 1,68 | 2,91 | 3,75 | 5,53 | 8,19 | |
0,15 | 0,34 | 0,48 | 1,09 | 1,53 | 2,66 | 3,43 | 4,88 | 7,20 | |
0,14 | 0,32 | 0,45 | 1,00 | 1,42 | 2,46 | 3,17 | 4,49 | 6,48 | |
0,13 | 0,30 | 0,42 | 0,94 | 1,33 | 2,30 | 2,97 | 4,20 | 5,92 | |
0,12 | 0,28 | 0,40 | 0,88 | 1,25 | 2,17 | 2,80 | 3,96 | 5,60 | |
0,12 | 0,26 | 0,38 | 0,84 | 1,19 | 2,06 | 2,66 | 3,76 | 5,31 | |
0,11 | 0,25 | 0,36 | 0,80 | 1,13 | 1,96 | 2,53 | 3,58 | 5,06 | |
0,11 | 0,24 | 0,34 | 0,76 | 1,08 | 1,88 | 2,42 | 3,43 | 4,85 | |
0,10 | 0,23 | 0,33 | 0,74 | 1,04 | 1,80 | 2,37 | 3,29 | 4,66 | |
0,10 | 0,22 | 0,32 | 0,71 | 1,00 | 1,74 | 2,24 | 3,17 | 4,49 | |
15 і більше | 0,10 | 0,22 | 0,31 | 0,69 | 0,97 | 1,68 | 2,17 | 3,07 | 4,34 |
Продовження таблиці Б.1
Швидкість вітру, м/с | Еквівалентна кількість ХНР, т | ||||||||
1 і менш | 38,13 | 52,67 | 65,23 | 81,91 | |||||
21,02 | 28,73 | 35,35 | 44,09 | 87,79 | |||||
15,18 | 20,59 | 25,21 | 31,30 | 61,47 | 84,50 | ||||
12,18 | 16,43 | 20,05 | 24,80 | 48,18 | 65,92 | 81,17 | |||
10,33 | 13,88 | 16,89 | 20,82 | 40,11 | 54,67 | 67,15 | 83,60 | ||
9,06 | 12,14 | 14,79 | 18,13 | 34,67 | 47,09 | 56,72 | 71,70 | ||
8,14 | 10,87 | 13,17 | 16,17 | 30,73 | 41,63 | 50,93 | 63,16 | 96,30 | |
7,42 | 9,90 | 11,98 | 14,68 | 27,75 | 37,49 | 45,79 | 56,70 | 86,20 | |
6,86 | 9,12 | 11,03 | 13,50 | 25,39 | 34,24 | 41,76 | 51,60 | 78,30 | |
6,50 | 8,50 | 10,23 | 12,54 | 23,49 | 31,61 | 38,50 | 47,53 | 71,90 | |
6,20 | 8,01 | 9,61 | 11,74 | 21,91 | 29,44 | 35,81 | 44,15 | 66,62 | |
5,94 | 7,67 | 9,07 | 11,06 | 20,58 | 27,61 | 35,55 | 41,30 | 62,20 | |
5,70 | 7,37 | 8,72 | 10,48 | 19,45 | 26,04 | 31,62 | 38,90 | 58,44 | |
5,50 | 7,10 | 8,40 | 10,04 | 18,46 | 24,69 | 29,95 | 36,81 | 55,20 | |
15 і більше | 5,31 | 6,86 | 8,11 | 9,70 | 17,60 | 23,50 | 28,48 | 34,98 | 52,37 |
Таблиця В. 1 - Характеристика ХНР і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зони зараження
№ п/п | ХНР | Щільність ХНР, т/м3 | Темпер. кипін., 0С | Порог. токсодоза ((мгххв.)/л | Значення допоміжних коефіцієнтів | ||||||||
К1 | К2 | К3 | К7 для температури повітря (0С) | ||||||||||
газ | рідина | - 40 | - 20 | ||||||||||
Акролеїн | - | 0,839 | 52,7 | 0,2 | 0,013 | 3,0 | 0,1 | 0,2 | 0,4 | 2,2 | |||
Аміак - зберігання: - - під тиском - - ізотермічне | 0,0008 - | 0,681 0,681 | -33,42 -33,42 | 0,18 0,01 | 0,025 0,025 | 0,04 0,04 | 0 0,9 0 0,9 | 0,3 1 | 0,6 1 | 1 1 | 1,4 1 | ||
Ацетонітрил | - | 0,786 | 81,6 | 21,6** | 0,004 | 0,028 | 0,02 | 0,1 | 0,3 | 2,6 | |||
Ацетонціангідрин | - | 0,932 | 1,9** | 0,002 | 0,316 | 0,3 | 1,5 | ||||||
Водень миш'яковистий | 0,0035 | 1,64 | -62,47 | 0,2** | 0,17 | 0,054 | 3,0 | 0,3 | 0,5 | 0,8 | 1 | 1,2 | |
Водень фтористий | - | 0,989 | 19,52 | 0,028 | 0,15 | 0,1 | 0,2 | 0,5 | |||||
Водень хлористий | 0,0016 | 1,191 | -85,10 | 0,28 | 0,037 | 0,30 | 0,4 | 0,6 | 0,8 | 1 | 1,2 | ||
Водень бромистий | 0,0036 | 1,490 | -66,77 | 2,4* | 0,13 | 0,055 | 0,25 | 0,3 | 0,5 | 0,8 | 1 | 1,2 | |
Водень ціаністий | - | 0,687 | 25,7 | 0,2 | 0,026 | 3,0 | 0,4 | 1,3 | |||||
Діметиламін | 0,0020 | 0,680 | 6,9 | 1,2* | 0,06 | 0,041 | 0,5 | 0 0,1 | 0 0,3 | 0 0,8 | 1 | 2,5 | |
Метиламін | 0,0014 | 0,699 | -6,5 | 1,2* | 0,13 | 0,034 | 0,5 | 0 0,3 | 0 0,7 | 0,3 | 1 | 1,8 | |
Мітив бромистий | - | 1,732 | 3,6 | 1,2* | 0,04 | 0,039 | 0,5 | 0 0,2 | 0 0,4 | 0 0,9 | 1 | 2,3 | |
Мітив хлористий | 0,0023 | 0,983 | -23,76 | 10,8** | 0,125 | 0,044 | 0,056 | 0 0,5 | 0,1 | 0,6 | 1 | 1,5 | |
Метилакрилат | - | 0,953 | 80,2 | 6* | 0,005 | 0,1 | 0,1 | 0,2 | 0,4 | 3,1 |
Продовження таблиці В. 1
№ п/п | ХНР | Щільність ХНР, т/м3 | Темпер. кипін., 0С | Порог. токсодоза ((мгххв)/л | Значення допоміжних коефіцієнтів | ||||||||
К1 | К2 | К3 | К7 для температури повітря (0С) | ||||||||||
газ | рідина | - 40 | - 20 | ||||||||||
Метилмеркаптан | - | 0,867 | 5,95 | 1,7** | 0,06 | 0,043 | 0,353 | 0 0,1 | 0 0,3 | 0 0,8 | 1 | 2,4 | |
Нітрил акрилової кислоти | - | 0,806 | 77,3 | 0,75 | 0,007 | 0,80 | 0,04 | 0,1 | 0,4 | 2,4 | |||
Оксиди азоту | - | 1,491 | 21,0 | 1,5 | 0,040 | 0,40 | 0,4 | ||||||
Окисел етилену | - | 0,882 | 10,7 | 2,2** | 0,05 | 0,041 | 0,27 | 0 0,1 | 0 0,3 | 0 0,7 | 1 | 3,2 | |
Сірчистий ангідрид | 0,0029 | 1,462 | -10,1 | 1,8 | 0,11 | 0,049 | 0,333 | 0 0,2 | 0 0,5 | 0,3 | 1 | 1,7 | |
Сірководень | 0,0015 | 0,964 | -60,35 | 16,1 | 0,27 | 0,042 | 0,036 | 0,3 | 0,5 | 0,8 | 1 | 1,2 | |
Соляна кислота (концентр.) | - | 1,198 | - | 0,021 | 0,30 | 0,1 | 0,3 | 1,6 | |||||
Сірковуглець | - | 1,263 | 46,2 | 0,021 | 0,013 | 0,1 | 0,2 | 0,4 | 2,1 | ||||
Триметиламин | - | 0,671 | 2,9 | 6* | 0,07 | 0,047 | 0,1 | 0 0,1 | 0 0,4 | 0 0,9 | 1 | 2,2 | |
Формальдегід | - | 0,815 | -19,0 | 0,6* | 0,19 | 0,034 | 1,0 | 0 0,4 | 0 | 0,5 | 1 | 1,5 | |
Фосген | 0,0035 | 1,432 | 8,2 | 0,6 | 0,05 | 0,061 | 1,0 | 0 0,1 | 0 0,3 | 0 0,7 | 1 | 2,7 | |
Фтор | 0,0017 | 1,512 | -188,2 | 0,2* | 0,95 | 0,038 | 3,0 | 0,7 | 0,8 | 0,9 | 1 | 1,1 | |
Фосфор трихлористий | - | 1,570 | 75,3 | 0,010 | 0,2 | 0,1 | 0,2 | 0,4 | 2,3 |
Продовження таблиці В. 1
№ п/п | ХНР | Щільність ХНР, т/м3 | Темпер. кипін., 0С | Порог. токсодоза ((мгххв)/л | Значення допоміжних коефіцієнтів | ||||||||
К1 | К2 | К3 | К7 для температури повітря (0С) | ||||||||||
газ | рідина | - 40 | - 20 | ||||||||||
Фосфору хлороокис | - | 1,675 | 107,2 | 0,06* | 0,003 | 10,0 | 0,05 | 0,1 | 0,3 | 2,6 | |||
Хлор | 0,0032 | 1,553 | -34,1 | 0,6 | 0,18 | 0,052 | 1,0 | 0 0,9 | 0,3 | 0,6 | 1 | 1,4 | |
Хлорпікрин | - | 1,658 | 112,3 | 0,02 | 0,002 | 30,0 | 0,03 | 0,1 | 0,3 | 2,9 | |||
Хлорциан | 0,0021 | 1,220 | 12,6 | 0,75 | 0,04 | 0,048 | 0,80 | 0 | 0 | 0 0,6 | 1 | 3,9 | |
Етиленимін | - | 0,838 | 55,0 | 4,8 | 0,009 | 0,125 | 0,05 | 0,1 | 0,4 | 2,2 | |||
Етиленсульфід | - | 1,005 | 55,0 | 0,1* | 0,013 | 6,0 | 0,05 | 0,1 | 0,4 | 2,2 | |||
Етилмеркаптан | - | 0,839 | 2,2** | 0,028 | 0,27 | 0,1 | 0,2 | 0,5 | 1,7 |
Примітки:
1. Щільність газоподібних ХНР в графі 3 приведені для атмосферного тиску. При тиску в місткості, відмінному від атмосферного, щільність визначена шляхом множення графи 3 на значення тиску (у атмосферах).
Дата публикования: 2014-11-03; Прочитано: 767 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!