Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
а) СЕП – Система електронних платежів;
б) ВКВ – Вільно конвертована валюта;
в) ДКУ – Державне казначейство України;
г) КЗпП – Кодекс законів про підприємництво.
2. Позначте рядок, де всі варіанти написання абревіатур і скорочень є правильними:
а) напр., млн., ГЕС, порівн., неп;
б) напр., млн., ГЕС, пор., НЕП;
в) наприк., млн., ГЕС, порівн., неп;
г) напр., млн., гес, порівн., неп.
3. Позначте рядок, у якому в усіх словах іншомовного походження відбувається подвоєння:
а) ін..овація, асигнуван..я, ім..іграція, брут..о;
б) ін..овація, нет..о, сум..а, брок..ер,;
в) ем..іграція, кол..ектив, Гол..андія, ан..отація;
г) ем..іграція, кон..отація, дил..ер, брут..о.
4. Позначте правильний варіант визначення поняття «неологізм»:
а) неологізми – нові слова або нові значення, які виникали разом із новими поняттями, предметами та явищами;
б) неологізми – слова, які прийшли з інших мов;
в) неологізми – невідомі слова;
г) неологізми – нові слова.
5. Слова, які вживаються у багатьох неблизькоспоріднених мовах і зберігають подібність у звучанні і тотожність значення - це …:
а) неологізми;
б) архаїзми;
в) інтернаціоналізми;
г) старослов’янізми.
6. Позначте варіант, у якому допущено помилку при доборі українського відповідника:
а) ідентичний – однаковий;
б) ліміт – таємність;
в) презентація – показ;
г) адекватний – відповідний.
7. Позначте рядок, у якому не всі слова є неологізмами:
а) катастрофізм, аудитувати, манкурство;
б) спонсорство, конвертованість, лобізм;
в) ваучеризація, скретч-карта, депозитування;
г) бартеризація, мобіл-салон, акція.
8. Власне українська лексика – це …:
а) слова, які не мають іншомовних відповідників;
б) слова, наявні в усіх слов’янських мовах;
в) слова, що виникли в період самостійного існування нашої мови;
г) слова, спільні для всіх індоєвропейських мов.
9. Складноскорочені слова пишуться з великої літери, якщо вони:
а) є власними назвами;
б) мають усі потрібні граматичні ознаки;
в) є родовими назвами;
г) є загальними назвами.
10. Складноскорочені слова пишуться з малої літери, якщо вони:
а) не мають граматичних ознак;
б) є родовими назвами;
в) не відмінюються;
г) не є власними назвами.
F На замітку майбутньому фахівцю
Для зручності та прискореного написання слів існує скорочений запис слів. Скорочують тільки слова, які можна зрозуміти за контекстом.
Повторювані терміни рекомендується позначати першою великою літерою, наприклад, Ц – ціноутворення, ГО – грошовий обіг.
Для окремої групи слів української мови існують загальноприйняті скорочення, їх треба знати й активно використовувати у своїх записах. Це стосується й абревіатур. Назвемо деякі з таких скорочень:
акад. – академік
вид-во – видавництво
га – гектар
гл. – глава
год – година
д-ва – держава
довж. – довжина
заг. – загальний
зб. – збірник
зх. – західний
проф. – професор
ін. – інші
ін-т – інститут
кг – кілограм
м – метр
м. – місто
м-во – міністерство
мед. – медичний
муз. – музичний
обл. – область
осн. – основний
політ. – політичний
пор. – порівняний
доц. – доцент
рр. – роки
с. – село
с. – сторінка
см – сантиметр
смт – селище міського типу
т – тонна
ф-т – факультет
хв – хвилина
ц – центнер
ц.р. – цього року
ч. – частина
заст. – заступник
Загальноприйнятими є скорочення й деяких сполучень слів, наприклад: гол. чин. – головним чином, т.ч. – таким чином, у т.ч. – у тому числі, і т.д. – і так далі, та ін. – та інші.
У кінці слова, що скорочується, не повинно бути букв на позначення голосних та м’якого знака; корінь слова повинен зберігатися (книжн., газетн., пригол. зв., скороч. тощо).
Не скорочуються власні назви.
Крім літературних скорочень, у тексті можна використовувати різні умовні позначення, символи, математичні знаки:
!,!!!, Х – важливо, дуже важливо, зверніть увагу;
= – підсумок, сума, рівність;
? – сумнів, питання;
V, > – вставка, доповнення;
NB! – звернути увагу (Nota Bene!)
PS – приписка, написано потім (Post Scriptum).
Графічні скорочення не мають абревіатурної вимови і власних граматичних характеристик: вони передаються на письмі малими літерами, після яких ставиться крапка (крім стандартних скорочень, з метричної системи мір: мм – міліметр, см – сантиметр), курсивом, через скісну лінію (п/к – під керівництвом), з написанням через дефіс, якщо скорочення у середині слова (б-ка – бібліотека, д-р – доктор).
Абревіатури є самостійними словами, які мають усі граматичні ознаки, а тому їх слід відрізняти від звичайних графічних скорочень відповідних слів і словосполучень. Спосіб, яким утворюються найчастіше іменники, став продуктивним у ХХ ст., коли розширення інформації у зв’язку з науково-технічною і соціальними революціями потребувало ущільнення мовних засобів. Абревіація поєднує два способи: скорочення і складання.
Абревіатури утворюються від початкових частин окремих слів (Донбас – Донецький басейн), від початкової частини першого слова і початкових звуків наступних слів (райво – районний відділ освіти), від початкової частини першого слова і повного другого слова (Демблок), початкових звуків або початкових букв кожного окремого слова (неп – нова економічна політика; СНД – Співдружність незалежних держав).
Уживання великої літери у скорочених назвах установ, закладів, організацій, утворених з частин слів, залежить від того, чи пов’язується назва з адресною функцією:
а) складноскорочення пишуться з великої літери, якщо вони є власними назвами, тобто виконують адресну функцію і вживаються на позначення установ одинично: Міненерго, Промінвестбанк;
б) з малої літери пишуться складноскорочення, якщо вони є родовими назвами: держадміністрація, облвиконком.
Запис абревіатур залежить від того, чи збереглися вони у свідомості носіїв як абревіатури. Великими літерами пишуться абревіатури, які не відмінюються (СНД, ГЕС, ВНЗ), малими, якщо вони відмінюються і перетворилися у звичайні слова-корені, за допомогою яких утворюються нові слова (неп, часів непу, непівська політика).
Існує комбінований запис деяких абревіатур:
ДонНТУ – Донецький і НТУ (національний технічний університет); СНІД – СНІДу (поступовий перехід абревіатури до розряду звичайних слів, що підкреслюється додаванням закінчення).
Отже, щоб не помилитися у вживанні скорочень, треба користуватися «Словником скорочень української мови» (К., 1982).
¥ СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Волощак М. Неправильно – правильно: Довідник з українського слововживання: За матеріалами засобів масової інформації. – К.: Вид. центр «Просвіта», 2000.
2. Гладіна Г.І., В.К.Сеніна. Питання мовленнєвої культури та стилістики. – К., 1997.
3. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. – К.: Вид. дім «КМ Academia», 2002.
4. Довідник з культури мови/ За ред. С.Я.Єрмоленко. – К.: Вища школа, 2005.
5. Культура української мови: Довідник./За ред. В.М. Русанівського. – К., 1994.
6. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство. – Львів: Світ, 1994.
7. Проблеми української термінології// Вісник. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2004. –№ 503.
8. Струганець Л.В. Теоретичні основи культури мови: Навч. посіб. – Тернопіль, 1997.
9. Словник іншомовних слів/ Уклад. С.М.Морозов, Л.М. Шкарапута. – К.:Наукова думка, 2000.
10. Словник синонімів української мови: У 2-х т./ А.А. Бурячок, Г.М. Гнатюк, С.І. Головащук та ін. – К.: Наук. думка, 1999-2000.
11. Фразеологічний словник української мови: У 2-х т./ Уклад.: В.М. Білоноженко та ін. – К.: Наук.думка, 1993.
12. Українська мова в Інтернеті. – http://www.novamova.com.ua
13. Мова ділових паперів. – http://bpapers.iatp.org.ua/?chapter=Style
Дата публикования: 2014-11-03; Прочитано: 1102 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!