Реферат

Курсовий проект складається з пояснювальної записки і графічної частини, що являє собою результати проектування хімічної станції вибільного цеху потужністю 350000 м/добу для приготування розчинів для мерсеризації, відварювання і відбілювання.

Метою проекту – є проектування й організація хімічної станції цеху вибілювання.

Об»ем пояснювальної записки складає 45 аркушів формату А4, текст містить 7 таблиць. Графічна частина представлена на листі А1 у масштабі 1:40. При виконанні даної роботи було використано 7 літературних джерел.

Вступ

Під хімічними станціями у фарбувально-оздоблювальному виробництві розуміють комплекс основного і допоміжного устаткування, призначеного для централізованого приготування робочих розчинів, барвників і допоміжних матеріалів.

Організація хімічної станції в оздоблювальному виробництві залежить від місцевих умов (наявності вільної площі, обсягу і характеру виробництва, розташування місць використання робочих розчинів, і т.д.)

Централізоване приготування робочих розчинів має ряд переваг у порівнянні з приготуванням робочих розчинів безпосередньо на місці їхнього використання.

При централізованому приготуванні можна механізувати й автоматизувати процеси приготування і подачі розчинів до місць споживання, зберігати тарові для повернення її постачальникам, поліпшити якість розчинів, що готуються, крім того, при централізованому приготуванні розчинів підвищується продуктивність праці основних робітників за рахунок звільнення їх від допоміжних робіт.

Особливо великого значення набувають хімічні станції при переході на потокові методи роботи, що у даний час широко застосовуються при білінні, фарбуванні, промиванні й обробці тканини. Це порозумівається тим, що рівномірність обробки і висока якість тканин, що випускаються, можуть бути досягнуті тільки при безперервному постачанні потокових ліній необхідними хімікатами з постійною концентрацією.

Велика кількість розчинів хімічних матеріалів для роботи агрегату безперервної дії може бути приготовлена тільки централізовано на хімічній станції і потім по трубопроводах подана до прийомної апаратури.

Уся робота на хімічній станції повинна виконуватися спеціальними робочими операторами під керівництвом змінних хіміків і працівників хімічної лабораторії. Працівники хімічних станцій відповідають за якість і своєчасність приготування робочих розчинів.

Робочі розчини, що відпускаються у виробництво, повинні мати визначену концентрацію і бути профільтрованими. На станції має бути облік хімічних матеріалів, що надходять, і перевірка їхньої якості. Працівниками станції повинні знати, що неправильне збереження хімічних матеріалів і барвників, порушення технологічного процесу при приготуванні робочих розчинів приводить до одержання браку у виробництві, до непродуктивних втрат і здорожує собівартість обробки.

1. Організаційно-технологічна частина

1.1. Вибір і технічна характеристика асортименту текстильних матеріалів

В асортименті тканин, що випускаються бавовняною промисловістю, нараховується більш 1000 артикулів. Бавовняні і змішані тканини в залежності від призначення, художньо-колористичного оформлення і способу виготовлення підрозділяються на наступні групи і підгрупи: 1) ситцева група; 2) б»язева група; 3) білизняна група: б»язева, міткалева і спеціальна підгрупи; 4) сатинова група; 5) платтєва група: демісезонна, літня і зимова підгрупи, тканини із суміші бавовни і хімічних волокон; 6) одежна група: підгрупа гладкофарбованих тканин, спеціальна, підгрупа меланжевих і пістрявотканих тканин, зимова підгрупа; 7) підкладкова група; 8) ворсова група; 9) хусткова група; 10) рушникова група; 11) група суворих тканин; 12) меблево-тикова група; 13) одіяльна група; 14) група тарних і пакувальних тканин; 15) група марлевих тканин; 16) група технічних тканин: легкі і важкі технічні тканини, бельтинги.

Розподіл асортименту тканин, що випускаються, на групи і підгрупи відбувається, з одного боку, по призначенню (білизняна, платтєва, підкладкова, рушникова, хусткова й ін.), з іншого боку — по особливостях структури (сатинова група), а також по ознаках властивостей, що тканини здобувають у результаті технологічних процесів виробництва (наприклад, меланжева і пістрявотканна підгрупи, ворсова підгрупа). У ряді підгруп враховується сезонність призначення (демісезонна, літня і зимова підгрупи платтєвої групи).

Білизняна група.

Назва групи вказує на призначення тканин і оформлення їхній в оздоблювальному виробництві. Тканини використовують головним чином для постільної білизни, а також, наприклад, для виготовлення білих халатів

медичних і інших працівників, тобто тканини використовують у тих випадках, коли потрібні білі міцні тканини. Ступінь білизни білизняних тканин повинна бути не менше 82 %.

Тканини білизняної групи підрозділяють на тканини бязевої підгрупи, вибілені тканини міткалевої підгрупи і тканини спеціальної підгрупи.

Б»язева підгрупа нараховує до 35 артикулів вибіленої бязі, що виготовляють з бавовняної пряжі такої ж лінійної щільності, що і тканини бязевої групи. Поверхнева щільність білизняної бязі складає від 124 до 150 г/м². Стандартом допускається випуск тканин із ширинами: 75, 80, 85, 95, 100, 115, 120, 125, 130, 140, 145, 150 див. До складу бязевої підгрупи входять також тканини для пелюшок арт. 281, 286, що випускаються у вибіленому виді без нанесення аппретур. Їхня поверхнева щільність складає 84 г/м².

Платтєва група.

Тканини платтєвої групи в асортименті бавовняних тканин побутового призначення найбільш численні і підрозділяються на наступні підгрупи: демісезонної, літньої, зимову і тканини із суміші бавовни з хімічними волокнами.

1.2. Опис технологічної обробки текстильних матеріалів

Таблиця 1.

Технічна характеристика тканин

Тканина	Артикул	Основа	Уток	Ширина ткани, см	Поверхнева щіль ність готової ткани, г/м2
Лінійна щільність пряжі, текс	Волокнистий склад	Лінійна щільність пряжі, текс	Волокнистий склад	суровоої	готової
Білизняна група а) б»язева підгрупа
Бязь			БВ		БВ
Платтєва група а) демісезонна підгрупа
Поплін		10×2	БВ (гр)	10×2	БВ (гр)
Репс		1,7×2	БВ (гр)		БВ (гр)

Таблиця 2.

Технологічна проводка на підготовку Бязі арт. 262 на лінії ЛЖО-2

Технологічна операція	Склад робочого розчину, г/л	Режим
Розбраковування Зшивання тканини в партію Обпалювання тканини на газоопаливающих машинах ГОФ-1 і ГОФ-220 Відварювання Просочення тканини на машині ММ-200-1     Запарювання в апараті ЗВА-2 № 1 № 2   Промивання на машині ММ-200-3 Промивання холодною водою на машині ММ-200-6 Кислування Просочення на машині ММ-200-6   Промивання холодною водою на двох машинах ММ-200-6 Вибілювання Просочення на машині ММ-200-6     Запарювання в апараті ЗВА-2   Промивання гарячою водою на машині ММ-200-6 Промивання холодною водою на машині ММ-200-6 Укладання в ящики Віджим у машині ВК-186 Сушіння в машині ЛБС-220	гідроксид натрію (100 %-й) – 25 силікат натрію (d = 1,44) – 2 бісульфіт натрію (38%-й) – 3 сульфосид 31 – 0,5   Сірчана кислота - 5     пероксид водню (100 %-й) - 3 силікат натрію (d = 1,44) - 12 гідроксид натрію (100 %-й) - 2 сульфосид 31 – 0,5	υ =90 м/хв     W1=90% W2=110% T=50 - 60˚С υ =180–200 м/хв     τ =50 – 60 хв τ =50 – 60 хв Т=100 + 2 ˚С     Т=70 – 80 ˚С   Т=30 – 35 ˚С W1=90% W2=110%     Т=30 – 40 ˚С W1=90% W2=110%     Т=100 + 2 ˚С τ =50 – 60 хв   Т=60 – 70 ˚С   W=120 ± 10%   W=80 – 85% υ=80 м/хв

1.3. Характеристика хімічних матеріалів і допоміжних речовин

Технічний їдкий натр

Формула: NaOH.

Молекулярна вага: 40,01.

За ДСТ 2263 – 59 у технічному продукті в залежності від марки міститься їдкого натру (%):

Твердий:

Марка А

I сорт...…………………………………………......96

II сорт...…………………………………………......5

Марка Б (діафрагменний)...………………….......92

Рідкий:

Марка А (ртутний)...…………………………42

Марка Б (діафрагменний поліпшений)...…50

Марка В (діафрагменний)...…………………….......42

Марка Г (хімічний)...…………………………43

Марка Д (хімічний)...……………………......42

Рідкий їдкий натр транспортують у залізничних цистернах, металевих контейнерах для перевезення рідин і в сталевих бочках.

Твердий їдкий натр транспортують у барабанах (ємністю 50—170 л) із сталі (ДСТ 5044—55, тип I, тип III). Твердий їдкий натр, що випускається виді пластин-лусочок, транспортують у барабанах ємністю 25—100 л з покрівельної сталі з гофрованим корпусом.

Твердий їдкий натр зберігають у закупорених барабанах у сухому приміщенні.

При розкритті барабанів і розчиненні їдкого натру необхідно надягати запобіжний одяг, окуляри і гумові рукавички.

При зовнішніх опіках негайно промити уражену ділянку чистою або мильною водою, рясно змазати рослинною олією.

Сірчана кислота

Формула: H₂SО₄

Молекулярна вага: 98.

Безводна сірчана кислота (100% H₂SО₄) являє собою безбарвну маслянисту рідину. 100%-на H₂SO₄ кипить при температурі 304° С и замерзає при +10° С. Її щільність при 0°С дорівнює 1,85 г/см³ або 1850 кг/м³. Сірчана кислота має велику активність. Вона розчиняє окисли металів і більшість чистих металів, з'єднується з водою, утворити гідрати, і змішується з водою в будь-яких співвідношеннях. При змішуванні кислоту ллють у воду, при цьому виділяється велика кількість тепла. Розчин трьохокису сірки в сірчаній кислоті (H₂SO₄+SO₃) називають олеумом.

Технічна сірчана кислота пофарбована в темний колір за рахунок присутності різних домішок. При влученні на шкіру сірчана кислота викликає сильні опіки.

В даний час випускають сірчану кислоту наступних видів: контактну (поліпшених марок А и Б і технічну марок А и Б), олеум (поліпшену марок А и Б і технічну), баштову (марок А и Б і регенеровану).

Відповідно до технічних вимог Вміст моногідрату (H₂SO₄) повинне бути:

Вид кислоти Вміст H₂SO₄, %

Контактна

поліпшена марок А и Б 92,5 – 94

технічна марок А и Б не менше 92,5

Баштова

марок А и Б 75

регенерована 91

Вміст домішок у контактній кислоті поліпшеної марки А повинне бути (у %)не більше:

Вміст заліза 0,007

» залишку після прожарювання 0,02

» окислів азоту (N₂ПРО₃) 0,0001

Сірчана кислота має велике народногосподарське значення і знаходить широке застосування в різних галузях промисловості. У текстильній промисловості сірчана кислота застосовується при карбонізації і для валки вовни, для кислування після вибілювання і мерсеризації, при фарбуванні прямими, кислотними і хромовими барвниками.

Сірчану кислоту перевозять у залізничних сталевих цистернах ємністю 25 і 50 т. Невелику кількість сірчаної кислоти транспортують і зберігають у скляних пляшках ємністю 10 – 40 л. Сулії коркують добре підібраними скляними або обпаленими глиняними пробками.

1.4. Приготування технологічних розчинів

На станції виконують приготування мерсеризаційних, відварювальних, вибілюючих розчинів і розчинів сірчаної кислоти, що надходять на хімічну станцію в різному агрегатному стані: твердому або рідкому, тому що при приготуванні розчинів ванни зручніше застосовувати вже готові розчини компонентів, де всі речовини розчинені.

До хімічної станції вибільного цеху звичайно прибудований склад наливних продуктів, на якому зберігаються перекис водню, розчин NaOH, які можуть надходити в залізничних цистернах або контейнерах.

З центрального складу продукти перекачуються у видаткові баки, у робочий бак через мірники або дозатори подають необхідну кількість NaOH з видаткового бака. Попередньо наливають 2/3 води в бак для одержання необхідної концентрації, перемішують і доводять до потрібного обсягу. Загальний час приготування розчину складає 30 – 60 хвилин. Готовий розчин передавлюють у живильний бак, відкіля він по необхідності самопливом надходить в устаткування.

Приготування перекисних розчинів повинне проектуватися з урахуванням запобігання їхнього розкладання, передбачається окреме приготування перекису. Концентрація живильних розчинів і суміші компонентів звичайно перевищує концентрацію робочих розчинів у 8 – 10 разів.

Розчини сірчаної кислоти готують концентрацією від 50 – 100 г/л, розчини силікату, бісульфіту готують з концентрацією більш високою, чим необхідно для робіт.

1.5. Розрахунок хімічних матеріалів і допоміжних речовин

Витрати хімічних матеріалів у цехах розраховують відповідно до зазначених норм, а також на підставі літературних даних, практичних даних фарбувально-оздоблювальних фабрик і проектних організацій.

Для машини безперервної дії хімічні матеріали розраховують виходячи з рецептури:

М_общ = М_{пропит.} + М_см.р., (1)

де

М_общ. – загальна витрати хімічних матеріалів, кг;

М_{пропит.} – витрати хімматеріалів при просоченні текстильного матеріалу, кг;

М_см.р. – витрати хімматеріалів з урахуванням змінюваності розчину в добу, кг;

, (2)

де

G_TK – маса текстильних матеріалів, що підлягають обробці, кг;

W₂ – віджим відповідно на вході і виході, %;

С_р – концентрація робочого розчину, г/л;

d – питома маса розчину.

(3)

де

V – місткість робочої ванни, л;

n – число раз зміни розчину в добу.

Приймаємо, що у вибільному цеху обробці піддається тканина:

бязь арт. 262 – 210000 м,

поплін арт. 704 – 70000 м,

репс арт. 871 – 70000 м на добу.

Маса оброблюваного текстильного матеріалу буде рівна:

, (4)

де

L – довжина тканини, м;

b – ширина тканини, м;

m_м2 – поверхнева щільність готової тканини, г/м².

для бязі G_тк =210000·150·0,142=44730 кг,

для попліну G_тк = 70000·100·0,114=7980 кг,

для репсу G_тк = 70000·85·0,142=8449 кг.

Розрахунок хімічних матеріалів, необхідних для технологічної підготовки тканини Бязі арт. 262 на лінії ЛЖО-2

Відварювання:

1) Знаходимо витрату гідроксиду натрію 100%-й для просочення тканини, кг. W₂=110%.

2) Знаходимо витрату гідроксиду натрію для зміни розчину, кг. Обсяг ванни 1200 л.

Зміна розчину здійснюється при зупинці устаткування 1 раз у тиждень.

3) Знаходимо загальну витрату гідроксиду натрію в добу, кг:

4) Знаходимо витрату силікату натрію для просочення тканини, кг. W₂=110%.

5) Знаходимо витрату силікату натрію при зміні розчину, кг. Обсяг ванни 1200 л.

6) Знаходимо загальні витрати силікату натрію в добу, кг:

7) Знаходимо витрату бісульфіту натрію 38%-й для просочення тканини, кг. W₂=110%.

8) Знаходимо витрату бісульфіту натрію при зміні розчину, кг. Обсяг ванни 1200 л.

9) Знаходимо загальну витрату бісульфіту натрію в добу, кг:

10) Знаходимо витрату сульфосида 31 для просочення тканини, кг. W₂=110%.

11) Знаходимо витрату сульфосида 31 при зміні розчину, кг. Обсяг ванни 1200 л.

12) Знаходимо загальну витрату сульфосида 31 у добу, кг:

Кислування:

13) Знаходимо витрату сірчаної кислоти для просочення тканини, кг. W₂=110%.

14) Знаходимо витрату сірчаної кислоти для зміни розчину, кг. Обсяг ванни 1200 л.

15) Знаходимо загальну витрату сірчаної кислоти в добу, кг.

Вибілювання:

16) Знаходимо витрату H₂O₂ для просочення тканини, кг. W₂=110%.

17) Знаходимо витрату H₂O₂ для зміни розчину, кг. Обсяг ванни 1200 л.

18) Знаходимо загальну витрату H₂O₂ у добу, кг:

19) Знаходимо витрату Na₂SiО₃ для просочення тканини, кг. W₂=110%.

20) Знаходимо витрату Na₂SiО₃ для зміни розчину, кг. Обсяг ванни 1200 л.

21) Знаходимо загальну витрату Na₂SiО₃ у добу, кг:

22) Знаходимо витрату NaОН для просочення тканини, кг. W₂=110%.

23) Знаходимо витрату NaОН для зміни розчину, кг. Обсяг ванни 1200 л.

24) Знаходимо загальну витрату NaОН у добу, кг:

25) Знаходимо витрату сульфосида 31 для просочення тканини, кг. W₂=110%.

26) Знаходимо витрату сульфосида 31 для зміни розчину, кг. Обсяг ванни 1200 л.

27) Знаходимо загальну витрату сульфосида 31 у добу, кг:

Таблиця 5.

Витрати хімічних матеріалів і допоміжних речовин

Речовина	Витрати при просоченні, кг/добу	Витрати при зміні розчину, кг/добу	Добові витрати, кг/добу	Витрати хімікату в годину, кг/годину
Бязь
Гідроксид натрію на відварювання		6,6	1236,6	51,5
Гідроксид натрію на біління	98,4	0,53	98,93	4,12
Силікат натрію на відварювання	98,4	0,53	98,93	4,12
Силікат натрію на біління		2,64	494,64	20,61
Бісульфіт натрію	147,6	0,79	148,4	6,18
Сульфосид 31	49,2	0,264	49,64	2,06
Сірчана кислота		1,32	247,32	10,3
Пероксид водню	147,6	0,8	148,4	6,18
Поплін
Гідроксид натрію на мерсеризацію	1276,8	71,28	1348,08	56,17
Гідроксид натрію на біління	43,89	1,8	45,69	1,9
Ронгаліт	44,69	2,5	47,19	1,97
Синтамід ДС-5	44,69	2,5	47,19	1,97
Сірчана кислота	52,67	2,14	54,81	2,28
Пероксид водню	52,67	2,14	54,81	2,28
Силікат натрію	131,67	5,346		5,7
Сульфосид 31	8,78	0,36	9,14	0,38
Репс
Сірчана кислота	46,47	1,78	48,25
Пероксид водню	46,47	1,78	48,25
Гидроксид натрію	27,88	1,07	28,95	1,2
Силікат натрію	111,53	4,28	115,81	4,83
Сульфосид 31	9,29	0,36	9,65	0,4

1.6. Розрахунок устаткування хімічної станції

Розрахунок устаткування хімічної станції проводимо відповідно обраній технологічній схемі обробки тканини. Розраховуємо ємність і кількість встановлюваного устаткування. Кількість і ємність устаткування залежить від добової або змінної витрати хімічних матеріалів.

Режим роботи цеху 3 зміни, час приготування порції розчину складає 1 годину.

Обсяг баку для приготування живильних розчинів розраховуємо по формулі:

, (5)

де

G_х – добові витрати хімікатів, кг;

С_п – живильна концентрація розчину;

К – коефіцієнт заповнюваності;

М – кількість приготувань.

Обсяг мірника розраховуємо по формулі:

, (6)

1) Розраховуємо бак для приготування живильного розчину NaOH на мерсеризацію попліну (розчин готуємо 1 раз у зміну):

Вибираємо найближчий стандартний бак на 3000 л.

Обсяг мірника дорівнює:

Вибираємо стандартний мірник на 200 л.

2) Розраховуємо бак для приготування живильного розчину NaOH на відварювання бязі (розчин готуємо 2 рази в зміну):

Вибираємо найближчий стандартний бак на 2500 л.

Обсяг мірника дорівнює:

Вибираємо стандартний мірник на 200 л.

3) Розраховуємо бак для приготування живильного розчину NaOH на біління бязі, попліну, репсу (розчин готуємо 2 рази в зміну):

Вибираємо найближчий стандартний бак на 2000 л.

Обсяг мірника буде дорівнює:

Вибираємо стандартний мірник на 75 л.

4) Розраховуємо бак для приготування живильного розчину Na₂SiО₃ на біління бязі, попліну, репсу (розчин готуємо 2 рази в зміну):

Вибираємо найближчий стандартний бак на 3000 л.

Обсяг мірника дорівнює:

Вибираємо стандартний мірник на 200 л.

5) Розраховуємо бак для приготування живильного розчину Na₂SiО₃ на відварювання бязі (розчин готуємо 1 раз у зміну):

Вибираємо найближчий стандартний бак на 2000 л.

Обсяг мірника дорівнює:

Вибираємо стандартний мірник на 50 л.

6) Розраховуємо бак для приготування живильного розчину NaHSO₃ на відварювання бязі (розчин готуємо 1 раз у зміну):

Вибираємо найближчий стандартний бак на 1250 л.

Обсяг мірника дорівнює:

Вибираємо стандартний мірник на 125 л.

7) Розраховуємо бак для приготування живильного розчину ронгаліту на мерсеризацію попліну (розчин готуємо 1 раз у добу):

Вибираємо найближчий стандартний бак на 1500 л.

8) Розраховуємо реактор для приготування живильного розчину H₂O₂ на біління бязі, попліну, репсу (розчин готуємо 2 рази в зміну):

Вибираємо найближчий стандартний реактор на 1600 л.

Обсяг мірника дорівнює:

Вибираємо стандартний мірник на 200 л.

9) Розраховуємо реактор для приготування живильного розчину H₂SO₄ на кислування бязі, попліну, репсу (розчин готуємо 1 раз у зміну):

Вибираємо найближчий стандартний реактор на 2000 л.

Обсяг мірника дорівнює:

Вибираємо стандартний мірник на 75 л.

1.7. Вибір і опис устаткування хімстанції цеху вибілювання

Устаткування хімічної станції по своєму призначенню розділяється на основне, допоміжне, підйомно-транспортне, контрольно- вимірювальне.

Основне устаткування – це таке устаткування, у якому здійснюється розчинення окремих компонентів, змішування і збереження готових розчинів. До них відносяться реактори, збірники, змішувачі, нейтралізатори, розчинники й ін.

Реактори являють собою апарати або установки для проведення визначених фізико-хімічних процесів.

Звичайно реактори виготовляють з нержавіючої сталі з герметично закривається кришкою. Вони мають сферичні днища, здатні витримувати тиск у кілька атмосфер. Найчастіше реактори рекомендуються для приготування робочих розчинів, що вимагають стабільної температури, гостро пахнуть чи виділяють шкідливі гази, містять агресивні компоненти. Вони обладнаються засобами контролю тиску і температури, а при необхідності засобами контролю рівнів рідини.

Реактори відносяться до стандартного устаткування. Місткість їх різна від 200 до 2000л.

Таблиця 6.

Характеристика реакторів

Ємність, л	Потужність, квт	Діаметр, мм	Висота з редуктором, мм	Вага, кг	Розмір люка, мм
	0.6
	1.0				200/300
	1.7				250/350
	2.8				300/400
	2.8				300/400

1.8. Опис операцій контролю технологічного процесу

Для проведення технологічних процесів необхідні вимірники регулятори основних процесів. В даний час промисловістю випускається велика кількість приладів для автоматичного контролю приготування і витрати розчинів. Ці прилади випускають і для текстильної промисловості. Особливість розчинів оздоблювального виробництва полягає в їх багатокомпонентності й агресивності, тому прилади для автоматичного контролю повинні:

– мати захисні покриття від впливу агресивних середовищ;

– стійко працювати при підвищеній вологості;

– контрольний блок повинен працювати так, щоб його можна було розташувати на будь-якій відстані;

– прилади повинні включатися в єдину систему керування;

– по характеру автоматизації регулятори поділяються на позиційні, статичні, пропорційні й ін.

1.9. Механізація транспортування матеріалів і розчинів на хімстанції

Хімічні матеріали, використовувані на хімічній станції, з центрального фабричного складу подається автотранспортом, електрокарами, ручними візками або по спеціальному трубопроводу на розвантажувальну площадку хімічної станції.

Основними вантажопідйомними пристроями для транспортування хімічних матеріалів з розвантажувальної площадки є візки, ручні талі і електроталі.

На хімічній станції рідина переміщається по трубопроводах. Це здійснюється різними способами, вибір і оцінка застосовуваного способу залежить від характеру матеріалів і місцевих умов.

Найбільш простим способом переміщення рідини є природний самоплив, викликаний тиском стовпа рідини, при цьому устаткування хімічної станції необхідно розміщати на різних рівнях, з таким розрахунком, щоб прийомна апаратура була встановлена нижче подаючої.

Переміщення рідин з нижче розташованих емкостей у ємності на більш високому рівні проводять примусово: насосами, передавлюванням стисненим повітрям або шляхом створення розрідження (вакууму) у прийомній апаратурі й усмоктувальному трубопроводові.

Апарати на хімічній станції між собою з'єднані трубопроводам, по яких рідини переміщаються усередині станції або подаються на виробництво.

Перетин труб вибирається в залежності від необхідної продуктивності, тобто від кількості рідини, переміщуваної по трубопроводу в одиницю часу і визначається гідравлічним розрахунком.

Вибір матеріалу труби та арматури залежить від характеру переміщуваних рідин.

2. Техніка безпеки й охорона праці

Питання техніки безпеки, і охорони праці при проектуванні хімічної станції варто приділити особливу увагу. Обслуговуючий персонал хімічної станції має справу з отруйними і токсичними речовинами, що викликають опіки, отруєння в результаті змішування та відмірювання розчинів, а частіше в результаті неправильної експлуатації устаткування.

Крім того, хімічна станція має велику кількість електричних приладів автоматичного контролю, транспортних пристроїв і апаратури працюючої під тиском.

Хімічну станцію обладнують в ізольованих приміщеннях, оснащених приточною та відточною вентиляцією. Підлоги повинні бути водонепроникні і мати умови для стікання рідини в каналізацію. Необхідно систематично очищати підлогу від залишків хімікатів. Для безпеки і зручності обслуговувати всі апаратури варто розмішати так, щоб було зручно і безпечно їх експлуатувати, щоб вони не закривали віконних прорізів і не затемнювали приміщення в робочій зоні.

При установці високих баків потрібно обладнати спеціальні площадки для обслуговування з таким розрахунком, щоб край бака піднімався над площадкою на 0,9-1м.

Уся запірна водопровідна арматура повинна розташовуватися в місцях доступних для обслуговування і ремонту.

Стінки апаратів які нагріваються до високої температури, а також водопроводи необхідно ізолювати. Кращим матеріалом для ізоляції вважається азбестовий картон, азбестова тканина, скловата й ін.

Встановлені ємності повинні бути обладнані кришками, щоб була виключена можливість виділення пари і шкідливих газів.

При проектуванні хімічної станції необхідна установка вентиляційних пристроїв, що забезпечують очищення повітря до припустимих норм вмісту в ньому шкідливих газів і пари.

При роботі шкідливими речовинами, що можуть викликати опіки шкіри, ушкодження очей і отруєння, що обслуговує персонал повинен користуватися засобами індивідуального захисту. Ці засоби повинні застосуються при ремонті і чищенні устаткування.

Для захисту органів дихання використовують різні види протигазів.

Для захисту очей від улучення крапель кислот, лугів і інших отруйних хімічних матеріалів застосовують захисні окуляри, а для захисту шкіри - комбінезони, фартухи з гуми або щільної тканини, рукавиці, гумові рукавички, гумові чоботи.

Апаратура, що працює під тиском (реактори, збірники), повинна бути обладнана манометрами, встановленими в місцях зручних для візуального спостереження. Величина гранично припустимого тиску для даної апаратури наноситься на шкалах мономера червоними рисами. Обслуговуючий персонал повинен постійно спостерігати за показаннями манометра, не допускати підвищення тиску понад установленого.

Ні в якому разі не дозволяється відкривати кришки апаратів працюючих під тиском.

Атмосфера в хімічній станції завжди має підвищену вологість тому варто звернути увагу на надійну ізоляцію електричного устаткування.

Наявність неізольованих струмопроводів, а також струмопроводів і апаратури з ушкодженою ізоляцією не допускається.

3. Екологічна частина

У сучасному суспільстві різко зростає роль промислової екології, покликаної розробляти й удосконалювати інженерно – технічні засоби захисту навколишнього середовища, всесвітньо розвивати основи створення замкнутих безвідхідних і маловідходних технологічних циклів і виробництв.

Найважливішою ланкою в забезпечення захисту навколишнього середовища є система контролю за її станом і прогноз змін, виявлення й оцінка джерел забруднення; попередження джерела забруднення; попередження підвищених забруднень.

Контроль якості повітря населених пунктів і робочої зони здійснюється відповідно з ДСТ 172301-86.

При проектуванні хімічної станції звертають особливу увагу на ПДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони. ПДК – це концентрації, що при щоденній роботі в межах 8 годин роботи протягом усього робочого стажу не можуть викликати в працюючих захворювань або відхилень у стані здоров'я.

З метою очищення повітря від шкідливих речовин монтуються нові системи приточно-витяжної вентиляції, перевіряються ефективність роботи і технічний стан газоочисних споруджень.

Особливу увагу приділяєть питанню скидання в каналізацію стічних вод. ПДК по хлоридах і сульфатах складає відповідно 50 – 100 мг/л. Обстеження стічних вод показало, що концентрація в них змінюється в межах 25 -240 мг/л, а pН = 5,6 – 8,1.

Проектування водопостачання і каналізації будинків і споруджень підприємств варто здійснювати відповідно до вимог СНіП по проектуванню каналізації і водопостачання.

Раціональне вирішення екологічних проблем можливо лише при оптимальному впливі на природу суспільства, забезпечення з однієї сторони розвитку суспільства, з іншого боку – збереження і підтримування відбудовних сил у природі, що досягається лише при проведенні широкого комплексу практичних заходів і наукових досліджень по охороні навколишнього середовища.