Філософія гуманістичних цінностей функціонування і трансформації держави: механізм управління, політична система та міжнародні аспекти співвідношення особи, суспільства, держави

Тема 7. політична система громадянського суспільства (6 год.)

Лекція 7. Політична система та її структурні елементи (2 год.)

Розвиток ідеї про політичну систему суспільства у світовій класичній думці про державу і право. Поняття політичної системи суспільства та її основні риси. Елементи політичної системи суспільства.

Поняття механізму політичної влади, його структура. Поняття механізму політичного опонування (опору). Політична опозиція. Особливий статус держави в політичній системі суспільства. Об’єднання громадян у політичній системі суспільства. Поняття об’єднання громадян та його види.

Поняття та види громадських організацій. Партії в політичній системі суспільства. Правове регулювання статусу та діяльності об’єднань громадян. Органи громадської самодіяльності. Громадський рух. Поняття трудового колективу, його політичні функції. Форми взаємодії органів держави з об’єднаннями громадян і трудовими колективами.

Демократія як спосіб функціонування політичної системи суспільства.

Політична система українського суспільства, характерні риси та напрями розвитку.

Проблема конфлікту в процесі формування політичної системи та шляхи подолання. Міжнародно-правове регулювання становлення та розвитку політичних систем сучасності. Порівняльний аналіз теорії і практики.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

На основі вивчення тематичного матеріалу проаналізувати вищенаведені ситуації та підготувати письмові аргументовані відповіді на такі питання:

1. Політолог О. Зінов’єв стверджує, що в межах конституційної системи управління слід відрізняти два типи – сталінський і брежнєвський. У сталінській системі партійно-державний апарат відіграв другорядну, підлеглу роль, а головним суб’єктом влади виступав апарат особистої влади, що складався з людей, особисто зобов’язаних вождю своїм становищем. Найважливішим елементом сталінізму була система вождізму.

Брежнєвський тип політичної системи був альтернативою сталінському: в ньому стрижнем державної системи став партійний апарат. Він контролював усю систему влади, а вище керівництво прагнуло діяти в межах партійно-державних норм.

Чи є правомірним це твердження О.Зінов’єва? Чи можливий синтез вождістської та партійно-бюрократичної політичних систем? Хто є Зінов’єв?

2. Що відіграє більшу роль у становленні політичної системи – розвиток самої держави чи розвиток усієї сукупності суб’єктів політики та відносин, що створюють політичну систему?

3. Конституція України 1996р. закріпила загальні правові засади розвитку та функціонування політитчної системи України. Водночас серед частини суспільства, політичних діячів панує думка про неконституційний характер діяльності окремих політичних структур, про незавершенність становлення політичної системи.

Проаналізуйте реально існуючий стан. Які чинники стримують розвиток демократичної політичної системи в Україні, які суперечності доводиться долати на шляху її формування та коли, за яких умов можна буде вважати цей процес більш-менш завершеним?

4. Високий рівень політичної активності українського суспільства під час проведення виборів, референдумів супроводжується недовірою народу до органів влади або окремих державних діячів. Про що свідчить дана ситуація, які перспективи її розвитку та впливу на політичну систему?

5. Чому “сильні” президенти представлені в тих політичних системах, в яких вони обираються безпосередньо народом?

6. Двопартійна система фактично поділяє суспільство на два угрупування. Назвіть фактори “pro” і “contra” стабільності політичної системи в такій країні. Чи є двопартійність панацеєю від великих соціальних конфліктів?

7. Який з чинників стабільності (нестабільності) політичних систем є головним:

1) еквівалентна відповідальність рішень і дій на “вході” вимогам і підтримці середовища на “вході” політичної системи;

2) відповідність її структур потребам як суспільства в цілому, так і основних соціальних груп;

3) відповідність конституційної динаміки соціальним реаліям;

4) неузгодженість трьох векторів соціальних взаємодій: переважання субординації, мінімум реорганізації та відсутність координації;

5) наявність багатьох позаконституційних центрів влади;

6) динамічне визначення: використання державної влади для апаратної бюрократії, для однієї соціальної групи, для обслуговування “тіні” чи в інтересах усього суспільства?

8. Який чинник стане вирішальним у зміцненні політичних систем майбутнього:

1) соціалізація громадян через політичні партії шляхом артикуляції інтересів соціальних груп;

2) консолідація національних політичних еліт навколо загальнодержавної мети;

3) інтелектуалізація індивідів через залучення до інформаційних ресурсів та джерел об’єктивної соціальної інформації;

4) удосконалення нормотворчості, спрямованої на задоволення потреб громадянського суспільства;

5) поява кагорти лідерів, які володіють “харизмою” та здатні оптимізувати міждержавні відносини.

9. Як співвіднести багатопартійність та функціональність політичної системи? Чи перебувають вони у відношеннях прямої пропорції?

10.Використовуючи доступну довідкову літературу і нормативні матеріали, підготувати письмову роботу (до 2-х стор.) з обґрунтуванням принципів співвідношення та функціонування органів державної влади і політичних партій сучасної Української держави, їх ролі у формуванні механізму та апарату держави.

11. Здійснити порівняльний аналіз та коротко письмово (до 2-х стор.) обгрунтувати співвідношення політичної системи, місця і ролі у ній держави в країнах Європейського союзу та в Україні.

Контрольні запитання та завдання

1. Поняття політичної системи суспільства та її основні риси.
2. Які вам відомі елементи політичної системи суспільства.
3. Поняття механізму політичної влади, його структура.
4. Сутність особливого статусу держави в політичній системі суспільства?
5. Що являють собою об’єднання громадян у політичній системі суспільства?
6. Поняття та види громадських організацій.
7. Партії в політичній системі суспільства.
8. Які форми взаємодії органів держави з об’єднаннями громадян і трудовими колективами?

9. Політична система українського суспільства, характерні риси та напрями розвитку.

10. Міжнародно-правове регулювання становлення та розвитку політичних систем сучасності.

Рекомендована література.

1. Скакун О.Ф. Теорія права і держави: Підручник.- К.:Алерта; КНТ;ЦУЛ,2009.520 с.

2. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: Підручник.- К.: Кондор, 2006.- 477 с.

3. Луць Л.А. Загальна теорія держави і права: (навчально-методичний посібник за кредитно-модульною системою).- К.: Атіка, 2012.- 412 с.

4. Скрипнюк О. Вплив інститутів громадянського суспільства на становлення і розвиток демократичного політичного режиму // Право України. - 2001. - №3. – С. 12.

5. Борденюк В. Деякі аспекти співвідношення місцевого самоврядувння, держави і громадянського суспільства в Україні // Право України. - 2001. - №12. – С. 24.

6. Примуш М. Правова регламентація ідеологічних та організаційних засад політичних партій // Право України. - 2000. - №11. – С. 25.

7. Примуш М. Політичні партії та виборчий процес // Право України. - 2001. - №3. – С. 24.

8. Колпаков А. Проблеми змін в політичній системі України: політико-правовий вимір // Право України. - 2003. - №4. – С. 5.

9. Добродумов П. Про реформу політичної системи України // Право України. - 2003. - №5. – С. 19.

Тема 8. ВЗАЄМОЗВЯЗОК І ВЗАЄМОДІЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА, ОСОБИ, ДЕРЖАВИ І ПРАВА (8 год.)

Лекція 8. Громадянське суспільство: особа, держава, право – гармонізація відносин (2 год.)

Поняття суспільства: соціально-економічна формація, соціальні суб’єкти, соціальні системи та соціальне регулювання. Особа як соціальний суб’єкт державно-правових відносин. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства. Взаємодія громадянського суспільства і держави. Роль особи в формуванні громадянського суспільства. Співвідношення держави і права з природою, суспільством та економікою.

Співвідношення держави і суспільства. Роль держави в організації суспільного життя. Координуюча та узгоджуюча роль держави. Держава як гарант соціального миру і злагоди. Держава як політична форма організації громадянського суспільства. Залежність держави від найбільш прогресивної в економічному та культурному відношенні частини суспільства.

Семінар 5. Поняття та взаємодія громадянського суспільства, особи, держави і права – 2 год.

План

1. Політична система громадянського суспільства: сутність, структура.

2. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства.

3. Роль особи в формуванні громадянського суспільства.

4. Держава як політична форма організації громадянського суспільства.

5. Порівняльний аналіз співвідношення особи, суспільства і держави в країнах Європейського союзу.