Попередній вибір типорозміру палі і визначення її несучої здатності

У курсовій роботі рекомендується застосовувати забивні залізобетонні палі суцільного квадратного перетину.

Палі, що занурюються в стиснуті ґрунти, відносяться до висячих. Вони повинні прорізати слабкі ґрунти і заглиблюватись в малостискані ґрунти на величину не менш:

- у великоуламкові ґрунти і піски великої і середньої крупності, а також у глинисті з показником консистенції на глибину не менш 0,5 м;

- в інші види нескельних ґрунтів – 1 м.

Попередня довжина паль призначається, виходячи з зазначених вище розумінь, у межах 6-10 м. При цьому варто мати на увазі, що на закладення палі в ростверк втрачається 0,4 м її довжини. Перетин палі приймається 30х30 см .

Паля прив’язується до геологічного розрізу (рис. 5) і визначається її розрахунковий опір по ґрунту (припустиме навантаження на палю):

, (6.1)

де - коефіцієнт умов роботи палі, прийнятий =1;

- коефіцієнт надійності по ґрунті, прийнятий =1,4;

R – розрахунковий опір ґрунту під нижнім кінцем палі, кПа;

А – площа поперечного перерізу палі, м ;

U – периметр поперечного перерізу палі, м;

- розрахунковий опір і-го шару ґрунту по бічній поверхні палі, кПа;

- товщина і-го шару ґрунту, що стискається з бічною поверхнею палі, м (якщо потужність геологічного шару перевищує 2 м, то він розбивається на шари так, щоб 2 м);

- коефіцієнти умов роботи ґрунту під кінцем і по бічній поверхні палі (для паль, що занурюються забиванням, ).

Значення і R знаходяться у залежності від глибини розташування середини відповідного шару ґрунту (для ) чи від глибини занурення нижнього кінця палі (для R) – див. рис. 5. Глибина відраховується від природної поверхні ґрунту (на суходолах) чи від дна водотоку після розмиву.

Для розрахунків несучої здатності одиночної палі приймаємо залізобетонну палю квадратного перетину 0,4×0,4 м довжиною 10 м.

кН

Рисунок 5 – Визначення розрахункового опору палі по ґрунту